Loading video...

Video Failed to Load

There was a problem loading this video. This could be due to a temporary network issue or the video might be unavailable.

Метою мого візиту до Канади було заручитися підтримкою та посилити допомогу Україні. Для нас життєво важливо діяти єдиним фронтом із західними союзниками та всім демократичним світом. Військово-політична та економічна допомога Україні має залишатися пріоритетом канадської зовнішньої політики. Тому для мене важливо об’єднувати зусилля, збільшувати коло друзів, зокрема і в... канадському парламенті, «заражати» їх ідеєю допомоги нашій державі. Мене приємно вразила зустріч з Групою дружби Канада-Україна. Ми говорили однією мовою — мовою захисту України. Безпека всього євроатлантичного простору залежить від перемоги над російським агресором саме в Україні — це добре розуміють в канадському парламенті. Тому обговорення було предметне і результативне — про актуальні потреби ЗСУ, необхідність й надалі підсилювати санкційний тиск на росію та її союзників, забезпечити членство України в НАТО. Надихаюча зустріч з українцями, які працюють в парламенті Канади помічниками депутатів. Вони набувають важливий досвід демократії, який варто привезти в Україну. Та щиро переймаються тим, яку роботу можуть виконувати на своєму місці для України. За кілька днів продовжу роботу у Вашингтоні.show more

Петро Порошенко

1,175,014 subscribers

15,179 views • 1 year ago •via X (Twitter)

News & Politics

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

9 Comments

Andrey Serebrianskyi1 year ago

І як результати?

viktor (reserved)1 year ago

Петро Олексійович вклав у свою саморекламу як жоден інший український політик

Stepan Bul'ba1 year ago

Дякую Вам пане Президент! 🇺🇦

SevDi71 year ago

Пиздун всратий.

Paavo Suomi1 year ago

Про це "сімейство" памятають in Canada ?

АВ41 year ago

Твоєю метою було здриснути від арєшніка.

Так,я Східняк.1 year ago

Та ми бачили,як ти бігав🤣

Украина Кобзарев1 year ago

Хорошо по заграницам разъезжать

Родкин Алексей1 year ago

Так Трюдо фашист економический, зачем вы ему руку жмёте?

Related Videos

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

Петро Порошенко

55,582 views • 2 years ago

Сьогодні Ейсуке Морі прийшов до Верховної Ради у вишиванці. Для мене це більше, ніж жест — це дуже особистий знак поваги до України й солідарності з нашим народом. Провів зустріч зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі. Подякував йому за багаторічну титанічну роботу задля розвитку українсько-японських відносин, особисту підтримку та допомогу Японії, загальний обсяг якої вже перевищив 20 млрд доларів США. Ми справді відчуваємо плече Японії. Відчуваємо цю підтримку не лише у словах, а й у конкретних діях. Ейсуке Морі сказав, що здійснив свою мрію — приїхати в Україну. Він висловив велику повагу до мужності й патріотизму українців та запевнив, що Японія робитиме все можливе заради миру в Україні. Окремо говорили про те, що сьогодні має практичне значення: посилення захисту українського неба та притягнення агресора до відповідальності. А далі відбулася справді історична подія — вперше в історії Спікер Палати представників Парламенту Японії виступив у сесійній залі Верховної Ради України. У своєму зверненні Ейсуке Морі згадав, як після землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році Україна однією з перших прийшла Японії на допомогу. Через 15 років він особисто подякував Українському народові за ту солідарність. Сьогодні Японія відповідає Україні тим самим — підтримкою, допомогою у відбудові та незмінною солідарністю. Україна і Японія — партнери й друзі. І цей візит ще раз це підтверджує.

Сьогодні Ейсуке Морі прийшов до Верховної Ради у вишиванці. Для мене це більше, ніж жест — це дуже особистий знак поваги до України й солідарності з нашим народом. Провів зустріч зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі. Подякував йому за багаторічну титанічну роботу задля розвитку українсько-японських відносин, особисту підтримку та допомогу Японії, загальний обсяг якої вже перевищив 20 млрд доларів США. Ми справді відчуваємо плече Японії. Відчуваємо цю підтримку не лише у словах, а й у конкретних діях. Ейсуке Морі сказав, що здійснив свою мрію — приїхати в Україну. Він висловив велику повагу до мужності й патріотизму українців та запевнив, що Японія робитиме все можливе заради миру в Україні. Окремо говорили про те, що сьогодні має практичне значення: посилення захисту українського неба та притягнення агресора до відповідальності. А далі відбулася справді історична подія — вперше в історії Спікер Палати представників Парламенту Японії виступив у сесійній залі Верховної Ради України. У своєму зверненні Ейсуке Морі згадав, як після землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році Україна однією з перших прийшла Японії на допомогу. Через 15 років він особисто подякував Українському народові за ту солідарність. Сьогодні Японія відповідає Україні тим самим — підтримкою, допомогою у відбудові та незмінною солідарністю. Україна і Японія — партнери й друзі. І цей візит ще раз це підтверджує.

Ruslan Stefanchuk

30,012 views • 18 days ago

Найближчими днями в мене були заплановані міжнародні зустрічі на найвищому рівні з представниками Сенату та Конгресу США й Сейму Польщі. Мали обговорювати надання нам зброї, фінансової підтримки, підтримки економіки та євроінтеграції. Але зараз наша команда вимушена готувати листи з вибаченнями щодо скасування цих зустрічей через безглузді дії влади. Це абсолютно безглузда атаку на єдність, яку неможливо зрозуміти й пояснити. Бо єдність це запорука нашої перемоги. Наступні 2 тижні будуть надважливими для нашої країни — ми маємо величезні виклики. 14-15 грудня буде саміт Європейської Ради, яка має затвердити рішення Єврокомісії про початок переговорів щодо вступу України в ЄС. Вікно можливостей є дуже вузьким і ми не маємо дати нікому зупинити нашу країну на шляху до ЄС. Для цього Польщі в мене була запланована зустріч з керівництвом Сейму, комітету євроінтеграції, комітету міжнародних справ. До Варшави ми везли конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми заблокованих на кордоні перевізників, партнерства і підтримки євроінтеграції України, спільного виробництва снарядів для ЗСУ на території Польщі. Також дуже важливою є місія в США. До Нового року Конгрес має виділити кошти на закупівлю зброї, боєприпасів та покриття дефіциту бюджету для України. Для України це життєво необхідно. Для цього, на запрошення Сенату та Конгресу США, я мав бути єдиним представником України на панелі Міжнародного форуму демократичної партії. Була запланована програма міжнародних зустрічей на 9 сторінок, у тому числі на найвищому рівні зі спікером Конгресу США Джонсоном, конгресменами та сенаторами, керівництвом Пентагону та Держдепу, представниками комітету розвідки конгрес США, радниками з нацбезпеки, віцепрезидентом Єврокомісії, лідером Консервативної партії Великобританії, колишнім прем’єром Канади. Я їхав туди вибивати для України так необхідну допомогу… Але сьогодні зранку мене не випустили, хоча я мав на руках розпорядження Голови ВРУ, де було чітко зазначено, що я маю міжнародне відрядження з 1 по 8 грудня. Ніхто не здатен пояснити, для чого була ця атака на єдність. Поки вся країна живе об’єднанням, корисні ідіоти руйнують здатність України захищати себе демократичними методами. Такі безглузід дії — величезна загроза для обороноздатності країни, для нашого європейського шляху. Вони заважають нашій боротьбі проти жорстокого ворога, вони виставляють нас у поганому світлі перед партнерами, вони руйнують єдність всередині суспільства. Ми перемагаємо, бо ми вільна демократична країна і наша нація дуже мотивована. Так має бути й надалі. Чвари треба зупинити. Нація повинна бути об'єднана довкола ЗСУ та Перемоги.

Найближчими днями в мене були заплановані міжнародні зустрічі на найвищому рівні з представниками Сенату та Конгресу США й Сейму Польщі. Мали обговорювати надання нам зброї, фінансової підтримки, підтримки економіки та євроінтеграції. Але зараз наша команда вимушена готувати листи з вибаченнями щодо скасування цих зустрічей через безглузді дії влади. Це абсолютно безглузда атаку на єдність, яку неможливо зрозуміти й пояснити. Бо єдність це запорука нашої перемоги. Наступні 2 тижні будуть надважливими для нашої країни — ми маємо величезні виклики. 14-15 грудня буде саміт Європейської Ради, яка має затвердити рішення Єврокомісії про початок переговорів щодо вступу України в ЄС. Вікно можливостей є дуже вузьким і ми не маємо дати нікому зупинити нашу країну на шляху до ЄС. Для цього Польщі в мене була запланована зустріч з керівництвом Сейму, комітету євроінтеграції, комітету міжнародних справ. До Варшави ми везли конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми заблокованих на кордоні перевізників, партнерства і підтримки євроінтеграції України, спільного виробництва снарядів для ЗСУ на території Польщі. Також дуже важливою є місія в США. До Нового року Конгрес має виділити кошти на закупівлю зброї, боєприпасів та покриття дефіциту бюджету для України. Для України це життєво необхідно. Для цього, на запрошення Сенату та Конгресу США, я мав бути єдиним представником України на панелі Міжнародного форуму демократичної партії. Була запланована програма міжнародних зустрічей на 9 сторінок, у тому числі на найвищому рівні зі спікером Конгресу США Джонсоном, конгресменами та сенаторами, керівництвом Пентагону та Держдепу, представниками комітету розвідки конгрес США, радниками з нацбезпеки, віцепрезидентом Єврокомісії, лідером Консервативної партії Великобританії, колишнім прем’єром Канади. Я їхав туди вибивати для України так необхідну допомогу… Але сьогодні зранку мене не випустили, хоча я мав на руках розпорядження Голови ВРУ, де було чітко зазначено, що я маю міжнародне відрядження з 1 по 8 грудня. Ніхто не здатен пояснити, для чого була ця атака на єдність. Поки вся країна живе об’єднанням, корисні ідіоти руйнують здатність України захищати себе демократичними методами. Такі безглузід дії — величезна загроза для обороноздатності країни, для нашого європейського шляху. Вони заважають нашій боротьбі проти жорстокого ворога, вони виставляють нас у поганому світлі перед партнерами, вони руйнують єдність всередині суспільства. Ми перемагаємо, бо ми вільна демократична країна і наша нація дуже мотивована. Так має бути й надалі. Чвари треба зупинити. Нація повинна бути об'єднана довкола ЗСУ та Перемоги.

Петро Порошенко

100,575 views • 2 years ago

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Петро Порошенко

54,950 views • 1 year ago

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Петро Порошенко

78,010 views • 1 year ago

Тут, у Франції, по-справжньому затишно і мирно. Але ми в Україні вже забуваємо, що означає «мирно». Бо протягом останнього місяця ми щодня на власні очі бачимо ударні безпілотники, які знищують наші міста. Так почав свій виступ на Асамблеї Європейської Народної партії у Тулузі. Європа має готувати свою промисловість до війни. росія має перевагу в масштабах військового виробництва. Вона може виробляти тисячі ударних безпілотників і сотні ракет. Тепер, коли так звані «вибори» в росії завершилися, очікуйте ще більшого нарощування виробництва. І очікуйте мобілізації. Докази є: повідомляється, що росія замовила понад пів мільйона шоломів і сотні одиниць бронетехніки. Україна навчилася швидко адаптуватися і швидко винаходити. Тому питання вже не лише в тому, у кого кращі технології. Питання в тому, хто може масштабувати виробництво. Щоб перемогти росію, недостатньо просто вижити. Ми повинні пам’ятати, що маємо перевершити її у виробництві. І це завдання не лише України. Це завдання Європи. Ваше завдання. Промислова перевага дає нам можливість перемогти. І я не можу зрозуміти одного: як Європа, яка настільки більша, багатша й інноваційніша за росію, досі відстає від російського військового виробництва? Окрім цього, я бачу чотири пріоритети в межах яких Європа має діяти: Перше — сильніша європейська єдність. Нам потрібна єдність Європи довкола спільних промислових зусиль. Друге — сильніша трансатлантична єдність. Нам потрібно поєднати американські технології, європейські промислові потужності та український бойовий досвід. Разом ми можемо створити оборонно-промислову базу, з якою росія просто не зможе зрівнятися. Третє — слабша росія. Ми маємо послабити її воєнний та економічний потенціал. Сильніші санкції. Менше грошей для російської воєнної машини. Мета проста: росія не повинна мати змоги випередити нас у виробництві. На жаль, останнє санкційне рішення ЄС принесло те, чого ніхто не хотів бачити: послаблення для деяких заможних росіян, наближених до путіна. Ми дуже розчаровані. Такого не має бути. Ні зараз, ні в майбутньому. Четверте — сильніша Україна за столом переговорів. Найкращий спосіб посилити переговорну позицію України — посилити саму Україну. Для переговорів з росією в нас є один із найкращих дипломатів у світі. Ім’я цього дипломата — Збройні Сили України. Бо путін розуміє тільки мову сили. І наші Збройні Сили навчилися розмовляти з путіним саме цією мовою. Бо мир не твориться лише через міжнародні контакти. І не лише масштабними діями Європи. Він твориться також розбудовою сильнішої європейської України.

Тут, у Франції, по-справжньому затишно і мирно. Але ми в Україні вже забуваємо, що означає «мирно». Бо протягом останнього місяця ми щодня на власні очі бачимо ударні безпілотники, які знищують наші міста. Так почав свій виступ на Асамблеї Європейської Народної партії у Тулузі. Європа має готувати свою промисловість до війни. росія має перевагу в масштабах військового виробництва. Вона може виробляти тисячі ударних безпілотників і сотні ракет. Тепер, коли так звані «вибори» в росії завершилися, очікуйте ще більшого нарощування виробництва. І очікуйте мобілізації. Докази є: повідомляється, що росія замовила понад пів мільйона шоломів і сотні одиниць бронетехніки. Україна навчилася швидко адаптуватися і швидко винаходити. Тому питання вже не лише в тому, у кого кращі технології. Питання в тому, хто може масштабувати виробництво. Щоб перемогти росію, недостатньо просто вижити. Ми повинні пам’ятати, що маємо перевершити її у виробництві. І це завдання не лише України. Це завдання Європи. Ваше завдання. Промислова перевага дає нам можливість перемогти. І я не можу зрозуміти одного: як Європа, яка настільки більша, багатша й інноваційніша за росію, досі відстає від російського військового виробництва? Окрім цього, я бачу чотири пріоритети в межах яких Європа має діяти: Перше — сильніша європейська єдність. Нам потрібна єдність Європи довкола спільних промислових зусиль. Друге — сильніша трансатлантична єдність. Нам потрібно поєднати американські технології, європейські промислові потужності та український бойовий досвід. Разом ми можемо створити оборонно-промислову базу, з якою росія просто не зможе зрівнятися. Третє — слабша росія. Ми маємо послабити її воєнний та економічний потенціал. Сильніші санкції. Менше грошей для російської воєнної машини. Мета проста: росія не повинна мати змоги випередити нас у виробництві. На жаль, останнє санкційне рішення ЄС принесло те, чого ніхто не хотів бачити: послаблення для деяких заможних росіян, наближених до путіна. Ми дуже розчаровані. Такого не має бути. Ні зараз, ні в майбутньому. Четверте — сильніша Україна за столом переговорів. Найкращий спосіб посилити переговорну позицію України — посилити саму Україну. Для переговорів з росією в нас є один із найкращих дипломатів у світі. Ім’я цього дипломата — Збройні Сили України. Бо путін розуміє тільки мову сили. І наші Збройні Сили навчилися розмовляти з путіним саме цією мовою. Бо мир не твориться лише через міжнародні контакти. І не лише масштабними діями Європи. Він твориться також розбудовою сильнішої європейської України.

Петро Порошенко

11,072 views • 4 days ago

Сенатор-демократ Кріс Мерфі: Зараз в адміністрації Трампа обговорюється найсерйозніша корупція американської зовнішньої політики Її описують як мирний план для припинення російської війни в Україні, але якщо подивитись на деталі, це немає нічого спільного з миром. Це бізнес-угода, щоб збагатити людей навколо Дональда Трампа. Це просто суцільна корупція. Я розповім вам цю історію. За даними Wall Street Journal, минулого місяця путін відправив голову свого суверенного фонду для переговорів про припинення війни в Україні зі Стівом Віткофом, який є одним із друзів-мільярдерів Трампа, а також одним із його радників з нацбезпеки. Вони зустрілися в Майамі Біч, Джаред Кушнер теж був там. путін не надіслав свого міністра закордонних справ. І це важливо. Він надіслав свого фінансового представника, того, хто контролює мільярди, що надходять від нафтових операцій росії. Чому він це зробив? Тому що він знає, як змусити трампівців погодитися зрадити Україну, запропонувавши угоду, яка зробить друзів-мільярдерів Трампа ще багатшими. Ось кілька прикладів. ExxonMobil зараз веде таємні переговори з роснафтою, найбільшою державною енергетичною компанією росії, щодо масштабного газового проєкту на далекому сході росії. Таке може статися лише якщо війна закінчиться і санкції з компанії будуть знято. Багаті донори Трампа зараз теж прагнуть долучитись до справи. Один донор нещодавно заплатив сотні тисяч доларів лобісту, близькому до оточення Трампа, щоб купити "Північний потік-2", російський газопровід. І знову ж таки, це те, на чому ці інвестори зможуть збагатитися лише за умови, що війна завершиться, а Сполучені Штати знімуть свої санкції. Ще один близький соратник Трампа веде переговори про придбання частки в російському арктичному газовому проєкті. Отже, це те, що отримують друзі-мільярдери Трампа. Але що отримує Україна? Нічого. Ця угода зраджує Україну. Насправді, вона вимагатиме від України віддати росії територію, яку вона навіть зараз не контролює. Вона надає амністію за всі воєнні злочини, які скоїв путін. Вона не створює реальних гарантій безпеки для України в майбутньому. Ця "мирна" угода — катастрофа для України, але вона відверто показує, наскільки хитрий володимир путін. Він знає, як підійти до Дональда Трампа та Стіва Віткофа, підкупити їх, підкупити їхніх друзів, робити послуги для їхнього мільярдерського оточення. І якщо зробити це, тоді вони готові продати українську безпеку, європейську безпеку та американську національну безпеку. Це жахлива угода для України, але дуже вигідна угода для Трампа та його друзів-мільярдерів, Віткоффа.

Сенатор-демократ Кріс Мерфі: Зараз в адміністрації Трампа обговорюється найсерйозніша корупція американської зовнішньої політики Її описують як мирний план для припинення російської війни в Україні, але якщо подивитись на деталі, це немає нічого спільного з миром. Це бізнес-угода, щоб збагатити людей навколо Дональда Трампа. Це просто суцільна корупція. Я розповім вам цю історію. За даними Wall Street Journal, минулого місяця путін відправив голову свого суверенного фонду для переговорів про припинення війни в Україні зі Стівом Віткофом, який є одним із друзів-мільярдерів Трампа, а також одним із його радників з нацбезпеки. Вони зустрілися в Майамі Біч, Джаред Кушнер теж був там. путін не надіслав свого міністра закордонних справ. І це важливо. Він надіслав свого фінансового представника, того, хто контролює мільярди, що надходять від нафтових операцій росії. Чому він це зробив? Тому що він знає, як змусити трампівців погодитися зрадити Україну, запропонувавши угоду, яка зробить друзів-мільярдерів Трампа ще багатшими. Ось кілька прикладів. ExxonMobil зараз веде таємні переговори з роснафтою, найбільшою державною енергетичною компанією росії, щодо масштабного газового проєкту на далекому сході росії. Таке може статися лише якщо війна закінчиться і санкції з компанії будуть знято. Багаті донори Трампа зараз теж прагнуть долучитись до справи. Один донор нещодавно заплатив сотні тисяч доларів лобісту, близькому до оточення Трампа, щоб купити "Північний потік-2", російський газопровід. І знову ж таки, це те, на чому ці інвестори зможуть збагатитися лише за умови, що війна завершиться, а Сполучені Штати знімуть свої санкції. Ще один близький соратник Трампа веде переговори про придбання частки в російському арктичному газовому проєкті. Отже, це те, що отримують друзі-мільярдери Трампа. Але що отримує Україна? Нічого. Ця угода зраджує Україну. Насправді, вона вимагатиме від України віддати росії територію, яку вона навіть зараз не контролює. Вона надає амністію за всі воєнні злочини, які скоїв путін. Вона не створює реальних гарантій безпеки для України в майбутньому. Ця "мирна" угода — катастрофа для України, але вона відверто показує, наскільки хитрий володимир путін. Він знає, як підійти до Дональда Трампа та Стіва Віткофа, підкупити їх, підкупити їхніх друзів, робити послуги для їхнього мільярдерського оточення. І якщо зробити це, тоді вони готові продати українську безпеку, європейську безпеку та американську національну безпеку. Це жахлива угода для України, але дуже вигідна угода для Трампа та його друзів-мільярдерів, Віткоффа.

Останній Капіталіст

49,548 views • 9 months ago

Польські геостратеги плачуть над втраченими можливостями Петро Зихович: Ви дуже часто говорили про вісь Стокгольм-Варшава-Анкара. І подивіться, що зараз роблять українці. Купують "Гріпени" у Швеції, чудово домовляються зі Стокгольмом, купують корабель у Туреччини, зміцнюють відносини з Туреччиною на Чорному морі проти росії Бачиш, вони реалізують... У мене таке враження, що вони хотіли б замінити Варшаву як сполучну ланку і лідера всієї цієї осі держав від північних країн до Босфору Яцек Бартосяк: І бачиш, маєш відповідь, Петре, ось тобі й відповідь: як вони "хотіли б". Вони її вже замінюють, тому що Польща пасивна і "приварена" до старої фортеці НАТО і Заходу. Не веде жодної такої регіональної політики щодо закупівель, технологій, рішень тощо Ну, Польща пасивна, але очікує, що й далі домінуватиме в усіх ідеях, хоча нічого в цьому напрямку не робить Ось і все. це ти дуже влучно це підмітив, саме так воно і є. А вони, не будучи в Європейському Союзі, щось там роблять при своєму низькому ВВП, десь "стріляють", а ми обговорюємо історію тоді як уся Україна в інтернеті дивиться на палаючу москву та петербург І все, а ми будемо їх "повчати". І щоб було зрозуміло, повторю ще раз, бо зараз скажуть, що я антипольський... Який антипольський? Strategy&Future створено для того, щоб дати амбіції Роки роботи, роки роботи над тим, щоб ми стали суб’єктними. Роки роботи, але ми прикуті за земляним валом нібито суперстійкого НАТО та Америки Нехай вони приймають за нас рішення і нічого більше. І це наслідки такої політики. Ми пропускаємо великий історичний момент, який дав би нам можливість відвернути наслідки Великої Північної війни Ми пропускаємо цей момент. На щастя, я був свідком цієї історії і знаю, що маю в голові та в серці, і які були можливості.

Польські геостратеги плачуть над втраченими можливостями Петро Зихович: Ви дуже часто говорили про вісь Стокгольм-Варшава-Анкара. І подивіться, що зараз роблять українці. Купують "Гріпени" у Швеції, чудово домовляються зі Стокгольмом, купують корабель у Туреччини, зміцнюють відносини з Туреччиною на Чорному морі проти росії Бачиш, вони реалізують... У мене таке враження, що вони хотіли б замінити Варшаву як сполучну ланку і лідера всієї цієї осі держав від північних країн до Босфору Яцек Бартосяк: І бачиш, маєш відповідь, Петре, ось тобі й відповідь: як вони "хотіли б". Вони її вже замінюють, тому що Польща пасивна і "приварена" до старої фортеці НАТО і Заходу. Не веде жодної такої регіональної політики щодо закупівель, технологій, рішень тощо Ну, Польща пасивна, але очікує, що й далі домінуватиме в усіх ідеях, хоча нічого в цьому напрямку не робить Ось і все. це ти дуже влучно це підмітив, саме так воно і є. А вони, не будучи в Європейському Союзі, щось там роблять при своєму низькому ВВП, десь "стріляють", а ми обговорюємо історію тоді як уся Україна в інтернеті дивиться на палаючу москву та петербург І все, а ми будемо їх "повчати". І щоб було зрозуміло, повторю ще раз, бо зараз скажуть, що я антипольський... Який антипольський? Strategy&Future створено для того, щоб дати амбіції Роки роботи, роки роботи над тим, щоб ми стали суб’єктними. Роки роботи, але ми прикуті за земляним валом нібито суперстійкого НАТО та Америки Нехай вони приймають за нас рішення і нічого більше. І це наслідки такої політики. Ми пропускаємо великий історичний момент, який дав би нам можливість відвернути наслідки Великої Північної війни Ми пропускаємо цей момент. На щастя, я був свідком цієї історії і знаю, що маю в голові та в серці, і які були можливості.

Останній Капіталіст

25,559 views • 2 months ago

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 views • 11 months ago

Найголовніше завдання зараз — це оборона держави. Йдеться не про миттєву перемогу над ворогом, а про збереження існування Української держави. Бо нині саме існування країни під загрозою. Ми вистоїмо, якщо триматимемося разом. Якщо ми піддаватимемося на провокації, то Україну вдасться зруйнувати зсередини. Саме тому для нас принципово важлива єдність, а фінансування Збройних Сил України має залишатися пріоритетом. Сьогодні мав нагоду виступити перед представниками Львівської обласної ради. Важливо було порадитися з представниками місцевого самоврядування, тому що зараз перед Україною стоїть низка нагальних питань. Питання перше: яким чином зберегти та зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України, не зважаючи на перепони, які чинить команда з «5–6 ефективних менеджерів»? Питання нагальне, бо сьогодні у Гаазі розпочинається Саміт НАТО, де мають бути ухвалені визначальні рішення для України: рішення про надання нам зброї, необхідність проведення Ради Україна–НАТО на рівні голів держав та урядів, рішення щодо фінансування України, рішення щодо посилення санкцій, які примусять путіна припинити війну. Друге питання — це збереження демократії, свобод та місцевого самоврядування. З 2014 року наша команда забезпечує оновлення місцевого самоврядування. Але сьогодні ми, на жаль, бачимо згортання цих реформ так само, як і згортання свобод та демократії. Ми не маємо нічого проти цензури воєнного стану, але категорично не сприймаємо згортання базових демократичних цінностей. Ми точно впевнені, що потужний голос системи місцевого самоврядування мають почути. Зараз у Верховній Раді команда «Європейської Солідарності» висуває низку пропозицій: 🔹 негайно ухвалити звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки, щоб зупинити руйнівні процеси в українсько-американських відносинах. Стратегічне партнерство зі США — це питання виживання. Альтернативи цьому немає. 🔹 повернути ПДФО громадам. Бо саме бригади, громади швидше, ефективніше, чесніше і без корупції вирішують питання забезпечення і використання коштів. 🔹 переведення економіки на військові рейки, що означає концентрацію всіх фінансових ресурсів на секторі оборони і безпеки. Треба думати не про вибори — треба думати про збереження держави і забезпечення армії. 🔹 повернутися до питання будівництва фортифікаційних споруд. Це те, про що ми говорили ще у 2023 році. А нині ані в Сумській області, ні на півдні — немає лінії потужного захисту. Бо немає фінансування. 🔹 програма Safe Soldier — це боротьба за життя кожного воїна. Це — забезпечення засобами захисту, зброєю, сучасними технологіями. 🔹 зміна підходів до формування Уряду: час створити Уряд національного порятунку, що складався б із грамотних фахівців. В умовах сьогодення Україна потребує єдності, компетентності та професіоналізму. Саме це допоможе зберегти Україну.

Найголовніше завдання зараз — це оборона держави. Йдеться не про миттєву перемогу над ворогом, а про збереження існування Української держави. Бо нині саме існування країни під загрозою. Ми вистоїмо, якщо триматимемося разом. Якщо ми піддаватимемося на провокації, то Україну вдасться зруйнувати зсередини. Саме тому для нас принципово важлива єдність, а фінансування Збройних Сил України має залишатися пріоритетом. Сьогодні мав нагоду виступити перед представниками Львівської обласної ради. Важливо було порадитися з представниками місцевого самоврядування, тому що зараз перед Україною стоїть низка нагальних питань. Питання перше: яким чином зберегти та зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України, не зважаючи на перепони, які чинить команда з «5–6 ефективних менеджерів»? Питання нагальне, бо сьогодні у Гаазі розпочинається Саміт НАТО, де мають бути ухвалені визначальні рішення для України: рішення про надання нам зброї, необхідність проведення Ради Україна–НАТО на рівні голів держав та урядів, рішення щодо фінансування України, рішення щодо посилення санкцій, які примусять путіна припинити війну. Друге питання — це збереження демократії, свобод та місцевого самоврядування. З 2014 року наша команда забезпечує оновлення місцевого самоврядування. Але сьогодні ми, на жаль, бачимо згортання цих реформ так само, як і згортання свобод та демократії. Ми не маємо нічого проти цензури воєнного стану, але категорично не сприймаємо згортання базових демократичних цінностей. Ми точно впевнені, що потужний голос системи місцевого самоврядування мають почути. Зараз у Верховній Раді команда «Європейської Солідарності» висуває низку пропозицій: 🔹 негайно ухвалити звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки, щоб зупинити руйнівні процеси в українсько-американських відносинах. Стратегічне партнерство зі США — це питання виживання. Альтернативи цьому немає. 🔹 повернути ПДФО громадам. Бо саме бригади, громади швидше, ефективніше, чесніше і без корупції вирішують питання забезпечення і використання коштів. 🔹 переведення економіки на військові рейки, що означає концентрацію всіх фінансових ресурсів на секторі оборони і безпеки. Треба думати не про вибори — треба думати про збереження держави і забезпечення армії. 🔹 повернутися до питання будівництва фортифікаційних споруд. Це те, про що ми говорили ще у 2023 році. А нині ані в Сумській області, ні на півдні — немає лінії потужного захисту. Бо немає фінансування. 🔹 програма Safe Soldier — це боротьба за життя кожного воїна. Це — забезпечення засобами захисту, зброєю, сучасними технологіями. 🔹 зміна підходів до формування Уряду: час створити Уряд національного порятунку, що складався б із грамотних фахівців. В умовах сьогодення Україна потребує єдності, компетентності та професіоналізму. Саме це допоможе зберегти Україну.

Петро Порошенко

15,091 views • 1 year ago

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 views • 1 year ago

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

Петро Порошенко

81,081 views • 10 months ago

Україна — у надзвичайно складному моменті своєї історії. Протягом останніх тижнів наклалися одразу кілька криз. Перша — безпекова, пов’язана з погіршенням глобальної ситуації. Війна на Близькому Сході різко змінила міжнародний порядок денний. Вона відволікає увагу світу від України. Разом з увагою у той регіон перетікають і ресурси: зброя та фінанси. Переговори щодо формату миру і гарантій безпеки для України фактично поставлені на паузу. Натомість росія отримує подарунок долі — вибух цін на газ та нафту, та ще і тимчасове скасування санкцій. Друга криза — повна зупинка євроінтеграційних процесів та реформ. Народ прагне членства України в Європейському Союзі. Три місяці тому Україна узгодила з єврокомісаркою з розширення Мартою Кос чіткий план з десяти кроків. Його можна було б виконати приблизно за десять парламентських днів, якби на те була політична воля. Минуло понад сто днів. Не виконано жодного пункту. Ситуація починає нагадувати старий анекдот: людина щодня молиться про виграш у лотерею, але навіть не купила квитка. Третє: внутрішня парламентська криза. Вона не вигадана і не є політичною риторикою. Вона реальна. Коаліції, існування якої вимагає Конституція, не існує ані де-юре, ані де-факто. Десятки мільйонів українців стали заручниками кількох десятків депутатів, фігурантів корупційних плівок. Вони влаштували італійський страйк, блокуючи роботу парламенту, лише тому, що комусь не подобаються антикорупційні розслідування, хтось вимагає знищення плівок. Саме тому настав час наголосити: вихід із кризи — це коаліція національної єдності. Оскільки під час воєнного стану вибори провести неможливо, єдиний конституційний шлях виходу з кризи — формування нової парламентської більшості з новою програмою дорослих рішень. Вона має складатися щонайменше з трьох блоків. Перший — безпековий. Посилення оборони, модернізація армії, відновлення міжнародної коаліції підтримки України та активна дипломатія для повернення теми гарантій безпеки на глобальний порядок денний. Другий — соціальний. Захист людей всередині країни. Підвищення пенсій. Підготовка до наступної зими. Підтримка армії, ветеранів, родин військових і тих, хто щодня тримає на собі економіку воюючої держави. Третій — євроінтеграційний. Замість аукціону дат вступу потрібно нарешті робити реформи. Ті самі десять кроків, про які домовилися з Європейською Комісією. І які парламент здатен ухвалити буквально за кілька робочих днів. Фракція «Європейської Солідарності» готова голосувати за ці рішення незалежно від того, перебуваємо ми у коаліції чи ні. Ми готові до серйозної і відповідальної розмови з Президентом України. Така зустріч має відбутися невідкладно — за участі керівництва парламенту, уряду і представників демократичної опозиції. На жаль, влада не почула нас наприкінці 2021 року, коли ми попереджали про небезпеку великої війни. Дуже хотілося б, щоб цього разу наші слова були почуті. Бо у кризах виграють ті країни, де політики здатні поставити державу вище за власні рейтинги.

Україна — у надзвичайно складному моменті своєї історії. Протягом останніх тижнів наклалися одразу кілька криз. Перша — безпекова, пов’язана з погіршенням глобальної ситуації. Війна на Близькому Сході різко змінила міжнародний порядок денний. Вона відволікає увагу світу від України. Разом з увагою у той регіон перетікають і ресурси: зброя та фінанси. Переговори щодо формату миру і гарантій безпеки для України фактично поставлені на паузу. Натомість росія отримує подарунок долі — вибух цін на газ та нафту, та ще і тимчасове скасування санкцій. Друга криза — повна зупинка євроінтеграційних процесів та реформ. Народ прагне членства України в Європейському Союзі. Три місяці тому Україна узгодила з єврокомісаркою з розширення Мартою Кос чіткий план з десяти кроків. Його можна було б виконати приблизно за десять парламентських днів, якби на те була політична воля. Минуло понад сто днів. Не виконано жодного пункту. Ситуація починає нагадувати старий анекдот: людина щодня молиться про виграш у лотерею, але навіть не купила квитка. Третє: внутрішня парламентська криза. Вона не вигадана і не є політичною риторикою. Вона реальна. Коаліції, існування якої вимагає Конституція, не існує ані де-юре, ані де-факто. Десятки мільйонів українців стали заручниками кількох десятків депутатів, фігурантів корупційних плівок. Вони влаштували італійський страйк, блокуючи роботу парламенту, лише тому, що комусь не подобаються антикорупційні розслідування, хтось вимагає знищення плівок. Саме тому настав час наголосити: вихід із кризи — це коаліція національної єдності. Оскільки під час воєнного стану вибори провести неможливо, єдиний конституційний шлях виходу з кризи — формування нової парламентської більшості з новою програмою дорослих рішень. Вона має складатися щонайменше з трьох блоків. Перший — безпековий. Посилення оборони, модернізація армії, відновлення міжнародної коаліції підтримки України та активна дипломатія для повернення теми гарантій безпеки на глобальний порядок денний. Другий — соціальний. Захист людей всередині країни. Підвищення пенсій. Підготовка до наступної зими. Підтримка армії, ветеранів, родин військових і тих, хто щодня тримає на собі економіку воюючої держави. Третій — євроінтеграційний. Замість аукціону дат вступу потрібно нарешті робити реформи. Ті самі десять кроків, про які домовилися з Європейською Комісією. І які парламент здатен ухвалити буквально за кілька робочих днів. Фракція «Європейської Солідарності» готова голосувати за ці рішення незалежно від того, перебуваємо ми у коаліції чи ні. Ми готові до серйозної і відповідальної розмови з Президентом України. Така зустріч має відбутися невідкладно — за участі керівництва парламенту, уряду і представників демократичної опозиції. На жаль, влада не почула нас наприкінці 2021 року, коли ми попереджали про небезпеку великої війни. Дуже хотілося б, щоб цього разу наші слова були почуті. Бо у кризах виграють ті країни, де політики здатні поставити державу вище за власні рейтинги.

Петро Порошенко

26,419 views • 6 months ago

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 views • 7 months ago