Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

На Марсовому полі у Львові не залишилось місць для поховань загиблих українських військових. На початку 2022 року тут була лише трава, перші поховання відбулися у березні. Тепер поховання воїнів будуть проходити на пагорбі слави, де колись були поховані радянські солдати

radiosvoboda's profile picture

Радіо Свобода

593,028 subscribers

66,123 görüntüleme • 8 ay önce •via X (Twitter)

Haberler & PolitikaSağlık & İyilik
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

💔 1 січня на Південному напрямку внаслідок влучання ворожого БПЛА загинула військовослужбовиця Лана «Саті» Чорногорська, повідомили на офіційній сторінці Служби безпілотної авіації Української Добровольчої Армії. До армії Лана була мисткинею та журналісткою харківського медіа «Люк», на початку повномасштабного вторгнення стала волонтеркою, а у 2024 році долучилася до Окремої служби безпілотної авіації Української Добровольчої Армії. «Саті» були небінарними військовими. У 2025 році стали героями проєкту «Хтось когось любить» на Громадському радіо, де розповіли про небінарність і важливість відмови від гендерних стереотипів для армії. Інформацію про поховання Лани підрозділ оголосить згодом.
1:13

💔 1 січня на Південному напрямку внаслідок влучання ворожого БПЛА загинула військовослужбовиця Лана «Саті» Чорногорська, повідомили на офіційній сторінці Служби безпілотної авіації Української Добровольчої Армії. До армії Лана була мисткинею та журналісткою харківського медіа «Люк», на початку повномасштабного вторгнення стала волонтеркою, а у 2024 році долучилася до Окремої служби безпілотної авіації Української Добровольчої Армії. «Саті» були небінарними військовими. У 2025 році стали героями проєкту «Хтось когось любить» на Громадському радіо, де розповіли про небінарність і важливість відмови від гендерних стереотипів для армії. Інформацію про поховання Лани підрозділ оголосить згодом.

Громадське радіо

42,600 görüntüleme • 8 ay önce

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!
3:43

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!

Serhiy Prytula

28,396 görüntüleme • 4 ay önce

Андрій Білецький дуже правильно і відверто сказав про Турчинова та владу Порошенка, яка фактично дозволила анексію Криму. На початку російсько-української війни, 26 лютого 2014 року, біля стін парламенту в Сімферополі зібралися десятки тисяч людей з прапорами України. Крим був живий. Крим був український. Люди були готові чинити спротив, самоорганізовуватися, створювати загони оборони. Водночас українські військовослужбовці, які не отримали наказу, просто сиділи в казармах. Саме в цей час Росія безперешкодно, фактично пішим ходом, захоплювала Крим. І за це хтось має відповісти. Цитата Андрія Білецького: "Я вважаю, що і Крим не був такою однозначною історією. Ми його просто в прямому сенсі слова здали. Сотні і сотні тисяч людей були за Україну. Десятки і десятки тисяч виходили на мітинги. Були готові організовувати дружини і так далі. Так, були різні частини, але більшість частин у перші дні були готові виконати наказ і обороняти Кримський півострів. І всі ми тепер знаємо, що у росіян була команда у разі спротиву повертатися і летіти на голубому вертольоті назад на Кубань. Але цього не відбулося. Тому так і здалося."
0:31

Андрій Білецький дуже правильно і відверто сказав про Турчинова та владу Порошенка, яка фактично дозволила анексію Криму. На початку російсько-української війни, 26 лютого 2014 року, біля стін парламенту в Сімферополі зібралися десятки тисяч людей з прапорами України. Крим був живий. Крим був український. Люди були готові чинити спротив, самоорганізовуватися, створювати загони оборони. Водночас українські військовослужбовці, які не отримали наказу, просто сиділи в казармах. Саме в цей час Росія безперешкодно, фактично пішим ходом, захоплювала Крим. І за це хтось має відповісти. Цитата Андрія Білецького: "Я вважаю, що і Крим не був такою однозначною історією. Ми його просто в прямому сенсі слова здали. Сотні і сотні тисяч людей були за Україну. Десятки і десятки тисяч виходили на мітинги. Були готові організовувати дружини і так далі. Так, були різні частини, але більшість частин у перші дні були готові виконати наказ і обороняти Кримський півострів. І всі ми тепер знаємо, що у росіян була команда у разі спротиву повертатися і летіти на голубому вертольоті назад на Кубань. Але цього не відбулося. Тому так і здалося."

Denys Shtilierman

108,350 görüntüleme • 7 ay önce

😰«Окупанти розстрілювали всіх на шляху, навіть собак»: староста села в Броварському районі згадав, як все було в березні 2022 року "Я їхав попередити людей про танки, тільки переїхав переїзд, повернув наліво і тут одразу побачив цілу колону техніки. Я зупинився, заглушив авто, росіяни залишили 17 кульових пробоїн у лобовому склі (ред.) Я сидів в машині, коли третій танк заїхав на капот. Довелось через пасажирські двері евакуюватися. Потім під парканом я йшов, де вони мене з танків не бачили (ред.)." — розповідає Володимир Йовенко, староста села Шевченкове, Броварського району. ❓У цей населений пункт окупація прийшла на початку березня. Захоплення села Шевченкове, Броварського району супроводжувалося звірствами та розстрілами цивільних. Відомо про щонайменше 6 убитих мирних мешканців.
3:31

😰«Окупанти розстрілювали всіх на шляху, навіть собак»: староста села в Броварському районі згадав, як все було в березні 2022 року "Я їхав попередити людей про танки, тільки переїхав переїзд, повернув наліво і тут одразу побачив цілу колону техніки. Я зупинився, заглушив авто, росіяни залишили 17 кульових пробоїн у лобовому склі (ред.) Я сидів в машині, коли третій танк заїхав на капот. Довелось через пасажирські двері евакуюватися. Потім під парканом я йшов, де вони мене з танків не бачили (ред.)." — розповідає Володимир Йовенко, староста села Шевченкове, Броварського району. ❓У цей населений пункт окупація прийшла на початку березня. Захоплення села Шевченкове, Броварського району супроводжувалося звірствами та розстрілами цивільних. Відомо про щонайменше 6 убитих мирних мешканців.

Kyiv24

14,435 görüntüleme • 5 ay önce

Ось це сьогоднішній виступ в парламенті прости господи міністра у справах ветеранів Калмикової щодо скандалів навколо Національного військового меморіального кладовища. Прочитала статистику з листочка, далі прикриття ветеранами та полеглими і власне все. Абсолютно нульова позиція як з цієї кризи навколо військового кладовища виходити. Калмикова не здатна навіть висловити позицію міністерства без листочка, хоча і з листочком її немає… У неї досі все добре. Тепер принаймні зрозуміло для чого був такий поспіх з першими похованнями, щоб тепер на всі питання щодо військового кладовища казати – «ну ми ж вже тут поховали військових». Парламент такий виступ міністра влаштував, ніхто навіть питань не задавав. Подивіться на відео як же нардепам в цілому насрати на це питання. Всього лиш скандал Національного масштабу щодо гідного вшанування полеглих воїнів, ну буває, це ще не привід міністру питання ставити… Для галочки звіт провели, молодці, попрацювали. Вкотре наголошую на тому, що суспільство має отримати відповіді на ряд питань навколо Національного військового меморіального кладовища. Мова і про саму земельну ділянку та її придатність до поховань, корупційні схеми навколо будівництва та махінації з бронюванням в самій установі. Але на початку все упирається в нормальну комунікацію з народом. І з того, що ми бачимо, то ця міністерка не здатна змінитися, вона продовжує абсолютно всрату комунікацію, відтак, скандали будуть тільки продовжуватись. Дуже прикро, бо словосполучення «військовий меморіал» та «скандал» просто неприпустимі при спільному вживанні, але сьогодні це реальність. Те, що зараз відбувається на рівні державної політики з меморіалізацією – це проста якась ганьба…
3:40

Ось це сьогоднішній виступ в парламенті прости господи міністра у справах ветеранів Калмикової щодо скандалів навколо Національного військового меморіального кладовища. Прочитала статистику з листочка, далі прикриття ветеранами та полеглими і власне все. Абсолютно нульова позиція як з цієї кризи навколо військового кладовища виходити. Калмикова не здатна навіть висловити позицію міністерства без листочка, хоча і з листочком її немає… У неї досі все добре. Тепер принаймні зрозуміло для чого був такий поспіх з першими похованнями, щоб тепер на всі питання щодо військового кладовища казати – «ну ми ж вже тут поховали військових». Парламент такий виступ міністра влаштував, ніхто навіть питань не задавав. Подивіться на відео як же нардепам в цілому насрати на це питання. Всього лиш скандал Національного масштабу щодо гідного вшанування полеглих воїнів, ну буває, це ще не привід міністру питання ставити… Для галочки звіт провели, молодці, попрацювали. Вкотре наголошую на тому, що суспільство має отримати відповіді на ряд питань навколо Національного військового меморіального кладовища. Мова і про саму земельну ділянку та її придатність до поховань, корупційні схеми навколо будівництва та махінації з бронюванням в самій установі. Але на початку все упирається в нормальну комунікацію з народом. І з того, що ми бачимо, то ця міністерка не здатна змінитися, вона продовжує абсолютно всрату комунікацію, відтак, скандали будуть тільки продовжуватись. Дуже прикро, бо словосполучення «військовий меморіал» та «скандал» просто неприпустимі при спільному вживанні, але сьогодні це реальність. Те, що зараз відбувається на рівні державної політики з меморіалізацією – це проста якась ганьба…

Симороз Олег Олександрович

20,038 görüntüleme • 6 ay önce

Вчора зранку я повернувся з лінії фронту, мав можливість поспілкуватися з командирами бригад і батальйонів, хочу наголосити, що питання можливості бригад мати доступ до ресурсів місцевих бюджетів є принципово важливим. Швидко і ефективно вирішувати ці проблеми. На жаль, ви, 236-ма голосами, вирішили забрати ці гроші у місцевого самоврядування, забрати їх у військових і передати їх на якісь ефемерні програми, де краще знають, де купляти яйця по 17, де купляти курок за потрійною ціною. Я прошу до другого читання спільно зібратися робочою групою, сконцентрувати ці гроші виключно на забезпеченні бригад з пунктів постійної дислокації, забезпечити ефективний контроль за цими грошима і захистити місцеве самоврядування і децентралізацію. Тепер щодо учасників бойових дій. Немає зараз нічого важливішого, ніж захистити наших воїнів. У нас знову законопроект про УБД стоїть останнім в порядку денному. Законопроект мого авторства взагалі навіть не розглянутий комітетом. Я наголошую, що треба не принижувати наших воїнів. Це наше з вами зобов’язання дати їм законодавчий захист, щоб вони могли захистити членів своїх родин, захистити родини загиблих і сьогодні розглянути цей законопроект, не плутаючи його з формуванням різних реєстрів, намаганням підтягнути туди полегшення проведення виборів, бо мета сьогодні України — це перемога у війні проти путіна і проти росії, а не перемога на виборах, як дехто намагається кожен законопроект тут використати. Вимагаємо розглянути закон про УБД. Вимагаємо сформувати робочу групу по законопроекту ПДФО, залишити і захистити воїнів і місцеве самоврядування. Слава Україні!
3:03

Вчора зранку я повернувся з лінії фронту, мав можливість поспілкуватися з командирами бригад і батальйонів, хочу наголосити, що питання можливості бригад мати доступ до ресурсів місцевих бюджетів є принципово важливим. Швидко і ефективно вирішувати ці проблеми. На жаль, ви, 236-ма голосами, вирішили забрати ці гроші у місцевого самоврядування, забрати їх у військових і передати їх на якісь ефемерні програми, де краще знають, де купляти яйця по 17, де купляти курок за потрійною ціною. Я прошу до другого читання спільно зібратися робочою групою, сконцентрувати ці гроші виключно на забезпеченні бригад з пунктів постійної дислокації, забезпечити ефективний контроль за цими грошима і захистити місцеве самоврядування і децентралізацію. Тепер щодо учасників бойових дій. Немає зараз нічого важливішого, ніж захистити наших воїнів. У нас знову законопроект про УБД стоїть останнім в порядку денному. Законопроект мого авторства взагалі навіть не розглянутий комітетом. Я наголошую, що треба не принижувати наших воїнів. Це наше з вами зобов’язання дати їм законодавчий захист, щоб вони могли захистити членів своїх родин, захистити родини загиблих і сьогодні розглянути цей законопроект, не плутаючи його з формуванням різних реєстрів, намаганням підтягнути туди полегшення проведення виборів, бо мета сьогодні України — це перемога у війні проти путіна і проти росії, а не перемога на виборах, як дехто намагається кожен законопроект тут використати. Вимагаємо розглянути закон про УБД. Вимагаємо сформувати робочу групу по законопроекту ПДФО, залишити і захистити воїнів і місцеве самоврядування. Слава Україні!

Петро Порошенко

43,554 görüntüleme • 2 yıl önce

Ціннісна імпотенція. Просто піdarasy кончені. Слів нема. МОК IOC MEDIA The Olympic Games, ви - моральне дно. Ні гідності. Ні честі. Ні співчуття. Ще і подвійні стандарти. Нагадаю, що на відкритті цьогорічних Олімпійських ігор скелетоніст з Ізраїля Джаред вийшов на парад у кіпі, на якій були написані імена 11 ізраїльських спортсменів і тренерів, убитих терористами під час трагедії на літніх Олімпійських іграх у Мюнхені 1972 року. Був прапороносцем команди. І ніхто його не дискваліфікував. Українця ж Владислава Гераскевича, просто викинули зі змагань, за шолом з фото загиблих від російського терору українських спортсменів, в тому числі олімпійців. Мовляв, за думкою МОК це порушує правила змагань щодо права на проявленість. "Всі мають бути рівними". Серйозно? Приїдьте до України і побудьте на тренуваннях українських спортсменів під час цілодобового терору. Прийдіть на поховання. Прийдіть до хат загиблих олімпійців, в яких лежать медалі від МОК. Або вже не лежать. Бо будинків нема. Мені от цікаво. Чи усвідомлюють члени журі МОК, що люди на шоломі прикривали їх від терору. Ціною свого життя. Як і Олімпійські ігри, які проводять нині в Європі, в Італії, на яку противник не полишає бажання напасти наступною. Сором і біль. Слова підтримки поваги і шани, просто до сліз Владиславу і його батьку(тренеру). 4 роки підготовки… І дискваліфікація через здатність бути гідними. І шанобливими до памʼяті. Просто аут. Гідність - цінніша за медалі, нешановний МОК. Владиславе Vladyslav Heraskevych OLY, Ви зробили дуже багато. Ми пишаємося Вами❤️🇺🇦
1:35

Ціннісна імпотенція. Просто піdarasy кончені. Слів нема. МОК IOC MEDIA The Olympic Games, ви - моральне дно. Ні гідності. Ні честі. Ні співчуття. Ще і подвійні стандарти. Нагадаю, що на відкритті цьогорічних Олімпійських ігор скелетоніст з Ізраїля Джаред вийшов на парад у кіпі, на якій були написані імена 11 ізраїльських спортсменів і тренерів, убитих терористами під час трагедії на літніх Олімпійських іграх у Мюнхені 1972 року. Був прапороносцем команди. І ніхто його не дискваліфікував. Українця ж Владислава Гераскевича, просто викинули зі змагань, за шолом з фото загиблих від російського терору українських спортсменів, в тому числі олімпійців. Мовляв, за думкою МОК це порушує правила змагань щодо права на проявленість. "Всі мають бути рівними". Серйозно? Приїдьте до України і побудьте на тренуваннях українських спортсменів під час цілодобового терору. Прийдіть на поховання. Прийдіть до хат загиблих олімпійців, в яких лежать медалі від МОК. Або вже не лежать. Бо будинків нема. Мені от цікаво. Чи усвідомлюють члени журі МОК, що люди на шоломі прикривали їх від терору. Ціною свого життя. Як і Олімпійські ігри, які проводять нині в Європі, в Італії, на яку противник не полишає бажання напасти наступною. Сором і біль. Слова підтримки поваги і шани, просто до сліз Владиславу і його батьку(тренеру). 4 роки підготовки… І дискваліфікація через здатність бути гідними. І шанобливими до памʼяті. Просто аут. Гідність - цінніша за медалі, нешановний МОК. Владиславе Vladyslav Heraskevych OLY, Ви зробили дуже багато. Ми пишаємося Вами❤️🇺🇦

Yanina Sokolova

10,727 görüntüleme • 6 ay önce

Не подобався "Мінськ"? Отримали велику війну і капітуляцію ЗЕ 🔥 «У серпні 2014 року у нас не було армії. Проти України пішли десятки тисяч регулярних військових рф. Від Іловайська до Києва — жодного батальйону. Лише дві роти Нацгвардії, які охороняли АЕС. Це була прірва», – згадав Петро Порошенко на «Прямому». 👉 І саме тоді з’явилися Мінські домовленості. Не як «зрада», а як дипломатична зброя, яка зупинила російський наступ і дала нам час. 💬 «Я не захищаю Мінськ. Це була вимушена позиція, але безумовний успіх дипломатів. Головна функція Мінська – уникнення широкомасштабного вторгнення», – підкреслив п’ятий Президент. 💙💛 Мінськ дозволив Україні відновити армію. Саме завдяки цьому у 2022-му ми зустріли ворога не з двома ротами, а з тисячами підготовлених воїнів, з технікою, з бойовим досвідом. ‼️ Історія довела: тоді ми виграли час, і стримали велику війну.
2:36

Не подобався "Мінськ"? Отримали велику війну і капітуляцію ЗЕ 🔥 «У серпні 2014 року у нас не було армії. Проти України пішли десятки тисяч регулярних військових рф. Від Іловайська до Києва — жодного батальйону. Лише дві роти Нацгвардії, які охороняли АЕС. Це була прірва», – згадав Петро Порошенко на «Прямому». 👉 І саме тоді з’явилися Мінські домовленості. Не як «зрада», а як дипломатична зброя, яка зупинила російський наступ і дала нам час. 💬 «Я не захищаю Мінськ. Це була вимушена позиція, але безумовний успіх дипломатів. Головна функція Мінська – уникнення широкомасштабного вторгнення», – підкреслив п’ятий Президент. 💙💛 Мінськ дозволив Україні відновити армію. Саме завдяки цьому у 2022-му ми зустріли ворога не з двома ротами, а з тисячами підготовлених воїнів, з технікою, з бойовим досвідом. ‼️ Історія довела: тоді ми виграли час, і стримали велику війну.

Олег Леусенко

15,636 görüntüleme • 9 ay önce

"У тебе завтра х*й стояти не буде": як жінки з Конотопа зустріли окупантів 2 березня 2022 року намагалися взяти місто Конотоп під свій контроль - їм не вдалося. І знову, як у Херсоні, Енергодарі, Мелітополі та інших містах противнику протистояли звичайні люди без зброї. Чи не найвідомішим епізодом стало відео, де місцева мешканка прямо в обличчя російському солдату, який сидів на броні танка, пообіцяла йому «невимовні страждання». «Ти взагалі знаєш, де ти перебуваєш? Це Конотоп! Тут кожна друга жінка — відьма. У тебе завтра стояти вже не буде, я тобі серйозно кажу!» — ця фраза миттєво стала віральною і перетворилася на символ неприйняття окупантів. 2 березня 2022 року російські військові виставили ультиматум міській владі: або місто здається, або його розносять артилерією. Мер Конотопа Артем Семеніхін вийшов до людей, які зібралися біля міськради, і запитав їхню думку. Люди одностайно проголосували за опір. Окупанти були змушені відступити від ідеї штурму та прямого керування містом, натомість вони стояли на околицях та блокпостах, поки українські сили не витіснили їх з області на початку квітня. Мешканці Конотопа неодноразово виходили на перехоплення ворожої техніки без зброї. Коли російські переговорники намагалися пройти до будівлі міської ради, цивільні створили «коридор ганьби», вигукуючи прокляття та гасла, що чітко вказували напрямок руху російського корабля. Окупанти йшли під супровід криків «Ганьба!» та «Геть звідси!». Вже у перші дні з’ясувалося, що «друга армія світу» має величезні проблеми з логістикою: Російські солдати ходили по місту з каністрами, намагаючись купити пальне. Були зафіксовані випадки мародерства, коли окупанти грабували магазини, шукаючи їжу. Конотоп не прийняв окупацію. Завдяки єдності громади, зухвалості мера та славнозвісному «відьомському» бекграунду, місто змогло протриматися психологічно та фактично до повного звільнення Сумщини. Напевно, це було вперше в історії воєн, коли цивільне, мирне населення не пустило до свого міста озброєного до зуба ворога. Подвиг Конотопських жителів увійшов в історію України.
0:50

"У тебе завтра х*й стояти не буде": як жінки з Конотопа зустріли окупантів 2 березня 2022 року намагалися взяти місто Конотоп під свій контроль - їм не вдалося. І знову, як у Херсоні, Енергодарі, Мелітополі та інших містах противнику протистояли звичайні люди без зброї. Чи не найвідомішим епізодом стало відео, де місцева мешканка прямо в обличчя російському солдату, який сидів на броні танка, пообіцяла йому «невимовні страждання». «Ти взагалі знаєш, де ти перебуваєш? Це Конотоп! Тут кожна друга жінка — відьма. У тебе завтра стояти вже не буде, я тобі серйозно кажу!» — ця фраза миттєво стала віральною і перетворилася на символ неприйняття окупантів. 2 березня 2022 року російські військові виставили ультиматум міській владі: або місто здається, або його розносять артилерією. Мер Конотопа Артем Семеніхін вийшов до людей, які зібралися біля міськради, і запитав їхню думку. Люди одностайно проголосували за опір. Окупанти були змушені відступити від ідеї штурму та прямого керування містом, натомість вони стояли на околицях та блокпостах, поки українські сили не витіснили їх з області на початку квітня. Мешканці Конотопа неодноразово виходили на перехоплення ворожої техніки без зброї. Коли російські переговорники намагалися пройти до будівлі міської ради, цивільні створили «коридор ганьби», вигукуючи прокляття та гасла, що чітко вказували напрямок руху російського корабля. Окупанти йшли під супровід криків «Ганьба!» та «Геть звідси!». Вже у перші дні з’ясувалося, що «друга армія світу» має величезні проблеми з логістикою: Російські солдати ходили по місту з каністрами, намагаючись купити пальне. Були зафіксовані випадки мародерства, коли окупанти грабували магазини, шукаючи їжу. Конотоп не прийняв окупацію. Завдяки єдності громади, зухвалості мера та славнозвісному «відьомському» бекграунду, місто змогло протриматися психологічно та фактично до повного звільнення Сумщини. Напевно, це було вперше в історії воєн, коли цивільне, мирне населення не пустило до свого міста озброєного до зуба ворога. Подвиг Конотопських жителів увійшов в історію України.

Сергій Погребецький

11,112 görüntüleme • 6 ay önce

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!
3:53

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!

Петро Порошенко

11,949 görüntüleme • 1 yıl önce

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.
5:40

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.

Петро Порошенко

20,245 görüntüleme • 1 yıl önce

Умови мирного договору, які Росія пропонувала Україні 2022 року, були м'якшими, ніж нинішні. Про це заявив Мединський. Умови 2022-го, за словами Мединського, були такими: – відмова України від вступу до НАТО та розміщення іноземних військових баз на своїй території, – визнання рівних прав для УПЦ та російської мови в Україні, – визнання Криму російським, – «дати спокій двом регіонам Донбасу» (без визнання їх територіями РФ). Але Зеленський від цього відмовився та продовжив війну. Після чого зʼявились сотні тисяч загиблих, знищенні міста, інфраструктура та бусифікація. Мединський стверджує, що навесні 2022 року Україна після консультацій із тодішнім прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном та представниками влади США заявила, що «іноземні партнери проти укладання договору» з Росією. При цьому, за твердженням Мединського, "ті, хто вважають себе акціонерами України, не дозволяють "менеджменту" досягти домовленостей, вигідних для України". «Мені попередній голова делегації України – smart guy, дуже розумний, гнучкий переговорник – сказав якось: «Тобі, Володимире, легко говорити – ти маєш одного начальника. А у мене їх три», – заявив Медінський. Підпишись на мій ТГ канал новин:
1:21

Умови мирного договору, які Росія пропонувала Україні 2022 року, були м'якшими, ніж нинішні. Про це заявив Мединський. Умови 2022-го, за словами Мединського, були такими: – відмова України від вступу до НАТО та розміщення іноземних військових баз на своїй території, – визнання рівних прав для УПЦ та російської мови в Україні, – визнання Криму російським, – «дати спокій двом регіонам Донбасу» (без визнання їх територіями РФ). Але Зеленський від цього відмовився та продовжив війну. Після чого зʼявились сотні тисяч загиблих, знищенні міста, інфраструктура та бусифікація. Мединський стверджує, що навесні 2022 року Україна після консультацій із тодішнім прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном та представниками влади США заявила, що «іноземні партнери проти укладання договору» з Росією. При цьому, за твердженням Мединського, "ті, хто вважають себе акціонерами України, не дозволяють "менеджменту" досягти домовленостей, вигідних для України". «Мені попередній голова делегації України – smart guy, дуже розумний, гнучкий переговорник – сказав якось: «Тобі, Володимире, легко говорити – ти маєш одного начальника. А у мене їх три», – заявив Медінський. Підпишись на мій ТГ канал новин:

Myroslav Oleshko

31,110 görüntüleme • 1 yıl önce

Якщо на початку війни усі в Європі казали «конфлікт в Україні», згодом — «війна в Україні», потім — «російська агресія проти України», то зараз це «російська агресія проти Європи». Російські безпілотники в повітряному просторі країн Балтії та Польщі допомогли відкрити очі всім європейським націям. Європа більше не має жодних ілюзій. Про це говорили під час Міжнародної безпекової конференції у шведському Вісбі, куди завітав на запрошення, на шляху до Парламентської асамблеї НАТО. Наші головні висновки: не довіряти путіну, не боятись путіна та завжди бути готовими до атак. У 2014 та 2022 ми двічі здивували світ. Нині ніхто не сумнівається в тому, що Україна вистоїть. Але тепер ми маємо разом працювати над тим, щоб вистояла і Україна, і Європа. Ми будемо раді поділитися знаннями, які засвоїли. Існують три нагальні уроки для Європи. Перший: підготовка має бути реальною, а не на папері. Другий: економічна стійкість — це безпека. Європейську економіку слід перевести на військові рейки. Третій: соціальна та політична стійкість є вирішальними. Ми повинні створити потужності для негайного виробництва найсучасніших дронів та виробляти їх зараз для України. А в майбутньому виробляти їх для об’єднаних європейських збройних сил. Разом із тим маємо виробляти ракети далекого радіуса дії, які будуть здатні у відповідь на російську агресію знищити російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Без них росія не зможе вижити. В такій ситуації, я переконаний, Україна та Європа здатні захистити себе, незалежно від влади у Вашингтоні чи москві. Існує термін «позика на реконструкцію». Якщо так і далі триватиме, нічого буде відновлювати. Має бути позика на оборону. Ми не повинні гаяти час, а вже завтра розпочати використання російських заморожених активів. Час грає на путіна. Не на Україну і не на Європу. Суверенна, демократична, європейська Україна — це не лише в наших інтересах. В інтересах усієї Європи мати стабільну безпекову ситуацію на континенті. Тому нам потрібні два блоки гарантій безпеки. По-перше, це оборонна промисловість та спільне виробництво зброї з використанням українського досвіду. Ми не можемо дозволити собі програти битву за технології ні росії, ні Китаю. Ми повинні бути лідерами. По-друге, Європа має бути рішучіша щодо санкцій. Зупинити весь російський експорт нафти можливо, і це наша мета — зупинити здатність путіна фінансувати війну. Найнебезпечніший удар кремля сьогодні — не військовий. Найнебезпечніший — політичний. Мета — розколоти Європу, послабити ЄС, послабити НАТО і привести до влади популістів та ізоляціоністів. Розділіть нас, і ми програємо. Саме тут європейська та трансатлантична єдність є життєво важливою. Наш найбільший щит — це єдність. Наша головна умова — демократія. Якщо ми будемо тримати і щит, і меч у єдності, жоден ворог не зможе зламати Україну та Європу.
11:12

Якщо на початку війни усі в Європі казали «конфлікт в Україні», згодом — «війна в Україні», потім — «російська агресія проти України», то зараз це «російська агресія проти Європи». Російські безпілотники в повітряному просторі країн Балтії та Польщі допомогли відкрити очі всім європейським націям. Європа більше не має жодних ілюзій. Про це говорили під час Міжнародної безпекової конференції у шведському Вісбі, куди завітав на запрошення, на шляху до Парламентської асамблеї НАТО. Наші головні висновки: не довіряти путіну, не боятись путіна та завжди бути готовими до атак. У 2014 та 2022 ми двічі здивували світ. Нині ніхто не сумнівається в тому, що Україна вистоїть. Але тепер ми маємо разом працювати над тим, щоб вистояла і Україна, і Європа. Ми будемо раді поділитися знаннями, які засвоїли. Існують три нагальні уроки для Європи. Перший: підготовка має бути реальною, а не на папері. Другий: економічна стійкість — це безпека. Європейську економіку слід перевести на військові рейки. Третій: соціальна та політична стійкість є вирішальними. Ми повинні створити потужності для негайного виробництва найсучасніших дронів та виробляти їх зараз для України. А в майбутньому виробляти їх для об’єднаних європейських збройних сил. Разом із тим маємо виробляти ракети далекого радіуса дії, які будуть здатні у відповідь на російську агресію знищити російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Без них росія не зможе вижити. В такій ситуації, я переконаний, Україна та Європа здатні захистити себе, незалежно від влади у Вашингтоні чи москві. Існує термін «позика на реконструкцію». Якщо так і далі триватиме, нічого буде відновлювати. Має бути позика на оборону. Ми не повинні гаяти час, а вже завтра розпочати використання російських заморожених активів. Час грає на путіна. Не на Україну і не на Європу. Суверенна, демократична, європейська Україна — це не лише в наших інтересах. В інтересах усієї Європи мати стабільну безпекову ситуацію на континенті. Тому нам потрібні два блоки гарантій безпеки. По-перше, це оборонна промисловість та спільне виробництво зброї з використанням українського досвіду. Ми не можемо дозволити собі програти битву за технології ні росії, ні Китаю. Ми повинні бути лідерами. По-друге, Європа має бути рішучіша щодо санкцій. Зупинити весь російський експорт нафти можливо, і це наша мета — зупинити здатність путіна фінансувати війну. Найнебезпечніший удар кремля сьогодні — не військовий. Найнебезпечніший — політичний. Мета — розколоти Європу, послабити ЄС, послабити НАТО і привести до влади популістів та ізоляціоністів. Розділіть нас, і ми програємо. Саме тут європейська та трансатлантична єдність є життєво важливою. Наш найбільший щит — це єдність. Наша головна умова — демократія. Якщо ми будемо тримати і щит, і меч у єдності, жоден ворог не зможе зламати Україну та Європу.

Петро Порошенко

20,524 görüntüleme • 10 ay önce

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно
2:27

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно

східний

41,057 görüntüleme • 1 ay önce

Здавна українська земля була місцем, де могли панувати лише найсильніші, готові до викликів і стійкі в випробуваннях. Відстоюючи свій дім перед ворожими навалами, постав український народ — вільний, загартований, завжди готовий об'єднатися та прийняти бій. 24.02.2022 росіяни вчергове здійснили спробу підкорити Україну, але фатально помилилися. Звикнувши до населення, що покірно дозволяє тиранові керувати своїм життям, тут вони зустріли націю, готову боротися за свої права у жорстокому двобої. Обманюючи вільний світ пропагандою, агресор натомість побачив глобальну підтримку України — підтримку, що не згасає. Противник мав переважаючі сили, не очікував спротиву і готувався святкувати перемогу. Але "три дні" перетворилися на чотири роки пекла для окупантів, зруйноване сьогодення та втрачене майбутнє. На фронті і в тилу, тримаючи стрій у найтяжчі часи, ми щодня доводимо противнику: Україна існуватиме без ворожих «прапорів», «порядків» і «правди». А наша мета залишатиметься непохитною — Свобода України, захист живих і помста за усіх загиблих. Слава Україні! Героям Слава!
0:47

Здавна українська земля була місцем, де могли панувати лише найсильніші, готові до викликів і стійкі в випробуваннях. Відстоюючи свій дім перед ворожими навалами, постав український народ — вільний, загартований, завжди готовий об'єднатися та прийняти бій. 24.02.2022 росіяни вчергове здійснили спробу підкорити Україну, але фатально помилилися. Звикнувши до населення, що покірно дозволяє тиранові керувати своїм життям, тут вони зустріли націю, готову боротися за свої права у жорстокому двобої. Обманюючи вільний світ пропагандою, агресор натомість побачив глобальну підтримку України — підтримку, що не згасає. Противник мав переважаючі сили, не очікував спротиву і готувався святкувати перемогу. Але "три дні" перетворилися на чотири роки пекла для окупантів, зруйноване сьогодення та втрачене майбутнє. На фронті і в тилу, тримаючи стрій у найтяжчі часи, ми щодня доводимо противнику: Україна існуватиме без ворожих «прапорів», «порядків» і «правди». А наша мета залишатиметься непохитною — Свобода України, захист живих і помста за усіх загиблих. Слава Україні! Героям Слава!

First Corps Azov of the National Guard of Ukraine

16,675 görüntüleme • 6 ay önce