Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Набридло все! Начитався висерів політруків і вишеватників... Це "вітряні млини", бороти їх марно. Як що вони за п'ять років нічого не зрозуміли, то вже ніколи не зрозуміють. Прийняв рішення, виїхати. Тут вже нічого не тримає. У закритому і безправному концтаборі я жити не хочу!

Sasha_Sila1975's profile picture

Комбриг Ме.Не.Кавун

4,958 subscribers

19,354 görüntüleme • 4 ay önce •via X (Twitter)

KomediHaberler & PolitikaSağlık & İyilik
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

Я не знаю, як це коментувати. Я не знаю, навіщо тут жити. Я не знаю, за що ж тоді тут іде війна... Зауважте, з якою насолодою, вогником і знанням справи, українець б'є українця.
0:14

Я не знаю, як це коментувати. Я не знаю, навіщо тут жити. Я не знаю, за що ж тоді тут іде війна... Зауважте, з якою насолодою, вогником і знанням справи, українець б'є українця.

Комбриг Ме.Не.Кавун

42,052 görüntüleme • 3 ay önce

Так зустрічали президента Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський у Франції. Вже зараз не модно дякувати президенту, але я хочу це зробити. Особисто він день за днем робить все можливе і не можливе для нашої перемоги.
0:16

Так зустрічали президента Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський у Франції. Вже зараз не модно дякувати президенту, але я хочу це зробити. Особисто він день за днем робить все можливе і не можливе для нашої перемоги.

Krus

107,357 görüntüleme • 1 yıl önce

У @tytanovi_rehab ветерани щодня тренуються, щоб бути готовими до остеоінтегративного протезування. Вони вже здолали війну — тепер борються за рух, за самостійність, за життя без болю. Але збір майже зупинився. Ми запрошуємо зірок, розігруємо електрокар, просимо про репости. І все це — щоб зібрати кошти на операції, які не фінансує держава. 💔 Якщо не можеш донатити — просто зроби репост. Це не коштує нічого, але може змінити все. 🔗 Банка : #TYTANOVI
0:15

У @tytanovi_rehab ветерани щодня тренуються, щоб бути готовими до остеоінтегративного протезування. Вони вже здолали війну — тепер борються за рух, за самостійність, за життя без болю. Але збір майже зупинився. Ми запрошуємо зірок, розігруємо електрокар, просимо про репости. І все це — щоб зібрати кошти на операції, які не фінансує держава. 💔 Якщо не можеш донатити — просто зроби репост. Це не коштує нічого, але може змінити все. 🔗 Банка : #TYTANOVI

TYTANOVI Rehab 🇺🇦

20,209 görüntüleme • 1 yıl önce

Мені аж хуйово від того сміху за кадром. У пацюків стрес і їх не можна купати. І те що вони сруть в ванну від стресу — це підтверджує. 96 тищ лайків я єбу
0:16

Мені аж хуйово від того сміху за кадром. У пацюків стрес і їх не можна купати. І те що вони сруть в ванну від стресу — це підтверджує. 96 тищ лайків я єбу

Dita

77,426 görüntüleme • 1 yıl önce

Шановні ДТЕК та Сергій Коваленко! Поясніть як мені створити заявку, якщо: 1. Через бот не приймають більше 2. Колл центр каже «у вас стабілізаційне, все ок» і просто розриває дзвінок А у мене натурально ЗГОРІВ трансформатор і вже 24 години я не можу про це повідомити?
0:14

Шановні ДТЕК та Сергій Коваленко! Поясніть як мені створити заявку, якщо: 1. Через бот не приймають більше 2. Колл центр каже «у вас стабілізаційне, все ок» і просто розриває дзвінок А у мене натурально ЗГОРІВ трансформатор і вже 24 години я не можу про це повідомити?

Evgenyi Labunskyi

40,654 görüntüleme • 6 ay önce

Був у компанії Fire Point, бачив Denys Shtilierman. Сказати, що я зачарований - нічого не сказати. Це неймовірно! На жаль, можливість знімати там вкрай обмежена та дуже регламентована. Але повірте. Бажаю вистояти під тиском і продовжувати вражати: як цілі, так і нашу уяву
0:11

Був у компанії Fire Point, бачив Denys Shtilierman. Сказати, що я зачарований - нічого не сказати. Це неймовірно! На жаль, можливість знімати там вкрай обмежена та дуже регламентована. Але повірте. Бажаю вистояти під тиском і продовжувати вражати: як цілі, так і нашу уяву

Serhiy Leshchenko

38,958 görüntüleme • 3 ay önce

Прийшли результати КТ по Процику. Кістка черепа зруйнована, барабанної перетинки немає, гній проник глибоко у мозок. Хлопцю лишилося кілька днів в муках. Настя привезла мені улюбленця - у клініці Проца тимчасово знеболили тож він був спокійний і в'яленький. Ми вирішили не бути егоїстами і не тягнути в очікуванні смерті. Щойно Кіа з підбитою дупою зідзвонилася з "Умкою", домовилася за евтаназію і понесла туди мого неймовірного їжана. Процичок, ти тільки пам'ятай, що ми тебе дуже любимо. Зараз ти ще в переносці, сонний і вмиротворений, а за півгодинки вже нічого не болітиме і ти помандруєш по Райдузі, веселий і повний сил. Сумуватиму, мій подарок долі. Сьогодні і завтра постів з їжаками не буде. Я не стягую.
0:12

Прийшли результати КТ по Процику. Кістка черепа зруйнована, барабанної перетинки немає, гній проник глибоко у мозок. Хлопцю лишилося кілька днів в муках. Настя привезла мені улюбленця - у клініці Проца тимчасово знеболили тож він був спокійний і в'яленький. Ми вирішили не бути егоїстами і не тягнути в очікуванні смерті. Щойно Кіа з підбитою дупою зідзвонилася з "Умкою", домовилася за евтаназію і понесла туди мого неймовірного їжана. Процичок, ти тільки пам'ятай, що ми тебе дуже любимо. Зараз ти ще в переносці, сонний і вмиротворений, а за півгодинки вже нічого не болітиме і ти помандруєш по Райдузі, веселий і повний сил. Сумуватиму, мій подарок долі. Сьогодні і завтра постів з їжаками не буде. Я не стягую.

Душний Їж 🦔

29,285 görüntüleme • 1 yıl önce

Дивився вчора це відео, яке запостила величезна кількість каналів, і сміявся. Правда в тому, що ані зараз, ані після завершення війни ухилянтам не буде соромно. Бо якщо вони не у війську, то страх чи небажання служити переважили. Ті, в кого баланс пріоритетів інший, вже носять однострій. І так, я не знаю жодного нещасного ухилянта. Майже всі живуть своє краще життя в Україні чи за її межами і точно себе не картають. Подивіться відео з Буковелю, багато там людей, які плачуть через внутрішню кризу? На четвертий рік війни апеляція до сорому та гордості не працює. Час це визнати.
0:17

Дивився вчора це відео, яке запостила величезна кількість каналів, і сміявся. Правда в тому, що ані зараз, ані після завершення війни ухилянтам не буде соромно. Бо якщо вони не у війську, то страх чи небажання служити переважили. Ті, в кого баланс пріоритетів інший, вже носять однострій. І так, я не знаю жодного нещасного ухилянта. Майже всі живуть своє краще життя в Україні чи за її межами і точно себе не картають. Подивіться відео з Буковелю, багато там людей, які плачуть через внутрішню кризу? На четвертий рік війни апеляція до сорому та гордості не працює. Час це визнати.

«Булка» харківський

109,629 görüntüleme • 7 ay önce

В 2019 році Оля Полякова агітувала голосувати за Зеленського, кажучи, що довіряє йому і знає його 20 років. Шкода, що на інтерв’ю вона про це не згадала. Зараз Оля Полякова називає Україну концтабором, у той час як президентом є той самий Зеленський, за якого вона агітувала голосувати. І взагалі не відстрілює, наскільки це болюча тема для багатьох зараз, але явно не для неї. Для Олі кожна позиція — це лише про її комфорт і зручне місце в цьому житті. На цьому все.
0:14

В 2019 році Оля Полякова агітувала голосувати за Зеленського, кажучи, що довіряє йому і знає його 20 років. Шкода, що на інтерв’ю вона про це не згадала. Зараз Оля Полякова називає Україну концтабором, у той час як президентом є той самий Зеленський, за якого вона агітувала голосувати. І взагалі не відстрілює, наскільки це болюча тема для багатьох зараз, але явно не для неї. Для Олі кожна позиція — це лише про її комфорт і зручне місце в цьому житті. На цьому все.

⚡️спарк

18,069 görüntüleme • 15 gün önce

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 görüntüleme • 3 ay önce

Їбанутися. Це був найскладніший RE який я блять робив у житті. Перший живий результат. Nokia 6600 вантажиться з образу прошивки взятої з інтернету. Bare metal emulation + patches and stubs. Це далеко не кінець. Але блять, каапець, це тільки 2004 рік але інженери вже все наверчують немов вони жили у 2026 році. Не дивно що ці пристрої коштували як айфон зараз.
0:16

Їбанутися. Це був найскладніший RE який я блять робив у житті. Перший живий результат. Nokia 6600 вантажиться з образу прошивки взятої з інтернету. Bare metal emulation + patches and stubs. Це далеко не кінець. Але блять, каапець, це тільки 2004 рік але інженери вже все наверчують немов вони жили у 2026 році. Не дивно що ці пристрої коштували як айфон зараз.

🇺🇦 ✙ bookazoid_

279,012 görüntüleme • 2 ay önce

Тут депутат партії Зеленського, чоловік нардепки Слуги народу, ряжений холуй Юрій Федоренко Ахіллес, заявив що: «Люди, які не брали участь в боротьбі за державність і живучість власного народу, не мають права брати участь в життєдіяльності держави, за винятком сплати податків. Думаю, всі зрозуміли, що я мав на увазі». Так, ти маєш на увазі що ти підеш нахуй. Будеш тільки сплачувати податки, а не лізти як хотів по трупам знову у владу на виборах. А якщо серйозно, то це важлива заява депутата Зеленського. Представника влади! Що українці мають тільки платити податки. Щоб було владі з чого красти, щоб Резніков он міг 733 млн грн розпили. Все. Більше прав у рабів не повинно бути. Лише обовʼязок давати гроші. Підпишись на мій Твітер.
0:16

Тут депутат партії Зеленського, чоловік нардепки Слуги народу, ряжений холуй Юрій Федоренко Ахіллес, заявив що: «Люди, які не брали участь в боротьбі за державність і живучість власного народу, не мають права брати участь в життєдіяльності держави, за винятком сплати податків. Думаю, всі зрозуміли, що я мав на увазі». Так, ти маєш на увазі що ти підеш нахуй. Будеш тільки сплачувати податки, а не лізти як хотів по трупам знову у владу на виборах. А якщо серйозно, то це важлива заява депутата Зеленського. Представника влади! Що українці мають тільки платити податки. Щоб було владі з чого красти, щоб Резніков он міг 733 млн грн розпили. Все. Більше прав у рабів не повинно бути. Лише обовʼязок давати гроші. Підпишись на мій Твітер.

Myroslav Oleshko

36,164 görüntüleme • 1 yıl önce

Військові Франції, Британії та України працювали детально щодо розміщення сил, кількості, конкретних видів зброї, складових Збройних Сил, які потрібні і зможуть спрацювати. У нас вже є такі необхідні деталі. Ми розуміємо, яка країна і на що готова – з усіх країн Коаліції охочих. Хочу подякувати кожному лідеру, кожній державі, які дійсно хочуть бути частиною мирного рішення. Дуже предметно говорили з американською стороною щодо моніторингу, щоб не було порушень миру. Америка готова працювати щодо цього. І один з найбільш важливих компонентів – це стримування, інструменти, які не допустять нової російської агресії. Все це бачимо.
0:15

Військові Франції, Британії та України працювали детально щодо розміщення сил, кількості, конкретних видів зброї, складових Збройних Сил, які потрібні і зможуть спрацювати. У нас вже є такі необхідні деталі. Ми розуміємо, яка країна і на що готова – з усіх країн Коаліції охочих. Хочу подякувати кожному лідеру, кожній державі, які дійсно хочуть бути частиною мирного рішення. Дуже предметно говорили з американською стороною щодо моніторингу, щоб не було порушень миру. Америка готова працювати щодо цього. І один з найбільш важливих компонентів – це стримування, інструменти, які не допустять нової російської агресії. Все це бачимо.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

81,192 görüntüleme • 7 ay önce

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️
0:15

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️

тату Аня зубко 🫡 Xena

52,304 görüntüleme • 6 ay önce