Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

Возникла проблема при загрузке этого видео. Это может быть связано с временными проблемами сети или видео может быть недоступно.

На главную

😢 Нещодавно на Хрещатику помітили батька з донькою в костюмах відомого французького фільму Чоловік – колишній військовий, після поранення. Його пенсія мала, тому доводиться заробляти на життя так. «Хочу жити в Україні, де не літають шахеди», — каже маленька «Матильда».

Островок2

2,926 subscribers

110,852 просмотров • 1 год назад •via X (Twitter)

Новости и политика Юмор Искусство

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 0

Нет доступных комментариев

Здесь появятся комментарии из оригинального поста

Похожие видео

Євгеній Прокопишин Хороша новина в тому, що в принципі з українською зарплатою можна жити і в Італії, а скоро в Польщі з нашою з/п буде жити навіть краще, ніж в Україні ! P.S. На цьому прикладі чудово видно, що ціни у нас накручені баригами приблизно у 2 рази, тому що аж ніяк не можуть в Україні продукти коштувати так же, як в Італії, враховуючи те, що у нас в рази менші з/п (це впливає на собівартість), нижчі податки та тарифи (це також впливає на собівартість) і в цілому багато товарів в Європі виготовлені з нашої ж сировини (ті ж макарони). У нас просто нереально масштабний зговір на ринку та повна бездіяльність регулятора (нагадаю, що його очолює людина з кількома підозрами про корупцію і ніхто навіть не думає його хоча би відсторонити на час розслідування).

Євгеній Прокопишин Хороша новина в тому, що в принципі з українською зарплатою можна жити і в Італії, а скоро в Польщі з нашою з/п буде жити навіть краще, ніж в Україні ! P.S. На цьому прикладі чудово видно, що ціни у нас накручені баригами приблизно у 2 рази, тому що аж ніяк не можуть в Україні продукти коштувати так же, як в Італії, враховуючи те, що у нас в рази менші з/п (це впливає на собівартість), нижчі податки та тарифи (це також впливає на собівартість) і в цілому багато товарів в Європі виготовлені з нашої ж сировини (ті ж макарони). У нас просто нереально масштабний зговір на ринку та повна бездіяльність регулятора (нагадаю, що його очолює людина з кількома підозрами про корупцію і ніхто навіть не думає його хоча би відсторонити на час розслідування).

жозефина бонапард

92,712 просмотров • 1 год назад

Олександр служив в армії з 2011 року. своє перше поранення він отримав ще в 2014. ненадовго звільнився зі служби в 2021, але одразу повернувся на початку повномасштабки. Олександр був командиром розвідвзводу у 107 бригаді ТРО. воював на Харківщині, а потім під Бахмутом. у липні 2023 боєць він отримав важкі поранення уламками касетного заряду. з тих пір чоловік бореться за своє відновлення та повернення до повноцінного життя з родиною. у рідних Олександра вже не залишилось грошей на реабілітацію, тому вони вимушені звернутись до вас. дуже прошу усіх, киньте по скільки не жалко гривень та поширте збір. допоможіть Олександру максимально відновитись після важких поранень на війні. банка: PayPal: paypal@rely.fund

Олександр служив в армії з 2011 року. своє перше поранення він отримав ще в 2014. ненадовго звільнився зі служби в 2021, але одразу повернувся на початку повномасштабки. Олександр був командиром розвідвзводу у 107 бригаді ТРО. воював на Харківщині, а потім під Бахмутом. у липні 2023 боєць він отримав важкі поранення уламками касетного заряду. з тих пір чоловік бореться за своє відновлення та повернення до повноцінного життя з родиною. у рідних Олександра вже не залишилось грошей на реабілітацію, тому вони вимушені звернутись до вас. дуже прошу усіх, киньте по скільки не жалко гривень та поширте збір. допоможіть Олександру максимально відновитись після важких поранень на війні. банка: PayPal: [email protected]

пан шаміль

62,765 просмотров • 1 год назад

Марина Данилюк-Єрмолаєва розповіла, що її чоловік Богдан Буткевич не служить на фронті не тому, що має бронь, а тому, що так сам захотів. В нього в порівнянні з простими смертними кріпаками - є вибір самостійно обирати свою долю. Бо по перше, він є таємним агентом, який виконує таємні завдання як цивільний. По друге, в Єрмолаєвої родичі через 10 коліна служать в ЗСУ, а тому Богдан заявив: «Марино, я не хочу на їх фоні виглядати гірше за них, не хочу бути гірше ніж чоловіки в твоїй родині, тому я краще не піду в ЗСУ, хай вони там самі воюють». Чорт. Пропагандисти які виправдовують дії ТЦК, називають всіх ухилянтами… які ж ви лицемірні та конч.. . За свої життя трясетесь, неймовірні відмазки вигадуєте, а чужих для вах людей готові кинути в окопи помирати. Тобі важко Марина чесно відповісти, що ні ти, ні твій Богдан не хоче померти в окопі марно за бажання Зеленського лишатись при владі? Підпишись на мій Твітер.

Марина Данилюк-Єрмолаєва розповіла, що її чоловік Богдан Буткевич не служить на фронті не тому, що має бронь, а тому, що так сам захотів. В нього в порівнянні з простими смертними кріпаками - є вибір самостійно обирати свою долю. Бо по перше, він є таємним агентом, який виконує таємні завдання як цивільний. По друге, в Єрмолаєвої родичі через 10 коліна служать в ЗСУ, а тому Богдан заявив: «Марино, я не хочу на їх фоні виглядати гірше за них, не хочу бути гірше ніж чоловіки в твоїй родині, тому я краще не піду в ЗСУ, хай вони там самі воюють». Чорт. Пропагандисти які виправдовують дії ТЦК, називають всіх ухилянтами… які ж ви лицемірні та конч.. . За свої життя трясетесь, неймовірні відмазки вигадуєте, а чужих для вах людей готові кинути в окопи помирати. Тобі важко Марина чесно відповісти, що ні ти, ні твій Богдан не хоче померти в окопі марно за бажання Зеленського лишатись при владі? Підпишись на мій Твітер.

Myroslav Oleshko

55,680 просмотров • 1 год назад

«Дуже ускладнив наш сімейний фон Філіпп, який приїхав з Маріуполя, тому що в такому важкому стані, посттравматичний синдром в нього був після всіх цих обстрілів… Він не хотів жити в росії, постійно сидів на проукраїнських сайтах…співав пісні українською мовою». Так про викраденого з України хлопчика розповідає уповноважена з прав дитини при президенті росії Марія Львова-Бєлова. У інтерв’ю вона визнає, що викрала зі зруйнованого Маріуполя дитину і поступово «зламала його свідомість» та зробила росіянином.

«Дуже ускладнив наш сімейний фон Філіпп, який приїхав з Маріуполя, тому що в такому важкому стані, посттравматичний синдром в нього був після всіх цих обстрілів… Він не хотів жити в росії, постійно сидів на проукраїнських сайтах…співав пісні українською мовою». Так про викраденого з України хлопчика розповідає уповноважена з прав дитини при президенті росії Марія Львова-Бєлова. У інтерв’ю вона визнає, що викрала зі зруйнованого Маріуполя дитину і поступово «зламала його свідомість» та зробила росіянином.

Toronto Television / Телебачення Торонто

222,088 просмотров • 11 месяцев назад

Я – воював, а тепер я раб і жебрак Український військовий розповів про справжнє ставлення держави до тих, хто віддав здоров’я на фронті. Він отримав уже чотири поранення, але замість підтримки його перевели у “позаштат”. Тепер – 20 тисяч гривень на місяць. 👉 Цього не вистачає навіть, щоб утримати сім’ю. 👉 Іронія в тому, що більше за нього сьогодні заробляє перекур на будівництві, офіціант у кафе чи охоронець в АТБ. “Я відчуваю себе рабом і жебраком. А держава, за яку я віддавав життя, повернулася до мене спиною”, – каже боєць.

Я – воював, а тепер я раб і жебрак Український військовий розповів про справжнє ставлення держави до тих, хто віддав здоров’я на фронті. Він отримав уже чотири поранення, але замість підтримки його перевели у “позаштат”. Тепер – 20 тисяч гривень на місяць. 👉 Цього не вистачає навіть, щоб утримати сім’ю. 👉 Іронія в тому, що більше за нього сьогодні заробляє перекур на будівництві, офіціант у кафе чи охоронець в АТБ. “Я відчуваю себе рабом і жебраком. А держава, за яку я віддавав життя, повернулася до мене спиною”, – каже боєць.

Актуальна Правда

29,968 просмотров • 1 год назад

Ось, як виходить, коли за принципом Зеленського призначають в високі кабінети своїх друзів, а не за результатами прозорих конкурсів. Так ось, теща і матір начальника департаменту Нацполіціі, який на кайданках нагрів 5 мільйонів, з 2022 обростали майном в Києві на 11 мільйонів. Але цього було їх родині мало і Соколов вирішує ще й приватизувати собі квартиру в елітному ЖК Славутич в Києві. 1️⃣ МАЙНО, записане на родичах: 📍 1. На початку 2022 на матір Соколова оформляють квартиру в Софіївській Борщагівці – ЖК “Софія” – площею 73 кв. м. Ринкова вартість такої – понад 3 млн грн. 📍2. В 2023 на тещу Соколова у тому ж ЖК “Софія”, де квартира матері, оформляють нежитлове приміщення. 📍3. В 2024 на тещу оформляють ще квартиру на 39 квадратів у будинку поруч, це ЖК “Сонячний”. 📍4. В 2023 на тещу оформляють позашляховик Volkswagen Touareg але ним …. чомусь користується, зять-поліцейський 🤔 Задекларована вартість складає 684 800 грн 2️⃣ МАЙНО, приватизоване: У червні 2022 Соколов отримує у користування 3-кімнатну службову квартиру на 68,2 кв. м в Києві, в ЖК комфорт-класу “Славутич”. Вже в липні 2024 року посадовець приватизовує це житло. Ринкова вартість квартири - понад 3 мільйони ☝🏻Після переїзду Соколова до Києва, паралельно з ним обростають нерухомістю в передмісті столиці його матір і теща. ☝🏻Ні на що не натякаю, але так часто роблять чиновники – записують майно на родичів, якщо на його придбання не вистачає офіційних доходів. Сумарно майна на 11 мільйонів.. Яку схему використали аби приватизувати не 2 а 3 кімнатну квартиру - в повному розслідуванні. ☝🏻Ах, і головне, Соколов - близький друг голови Нацполу Вигівського. Бо саме останній 4 рази переводив за собою по всій Україні Соколова. ☝🏻Ось чому керівні посади в органах повинні займати не друзі, а люди, до яких 0 питань до їх доброчесності і які це доведуть на конкурсах

Ось, як виходить, коли за принципом Зеленського призначають в високі кабінети своїх друзів, а не за результатами прозорих конкурсів. Так ось, теща і матір начальника департаменту Нацполіціі, який на кайданках нагрів 5 мільйонів, з 2022 обростали майном в Києві на 11 мільйонів. Але цього було їх родині мало і Соколов вирішує ще й приватизувати собі квартиру в елітному ЖК Славутич в Києві. 1️⃣ МАЙНО, записане на родичах: 📍 1. На початку 2022 на матір Соколова оформляють квартиру в Софіївській Борщагівці – ЖК “Софія” – площею 73 кв. м. Ринкова вартість такої – понад 3 млн грн. 📍2. В 2023 на тещу Соколова у тому ж ЖК “Софія”, де квартира матері, оформляють нежитлове приміщення. 📍3. В 2024 на тещу оформляють ще квартиру на 39 квадратів у будинку поруч, це ЖК “Сонячний”. 📍4. В 2023 на тещу оформляють позашляховик Volkswagen Touareg але ним …. чомусь користується, зять-поліцейський 🤔 Задекларована вартість складає 684 800 грн 2️⃣ МАЙНО, приватизоване: У червні 2022 Соколов отримує у користування 3-кімнатну службову квартиру на 68,2 кв. м в Києві, в ЖК комфорт-класу “Славутич”. Вже в липні 2024 року посадовець приватизовує це житло. Ринкова вартість квартири - понад 3 мільйони ☝🏻Після переїзду Соколова до Києва, паралельно з ним обростають нерухомістю в передмісті столиці його матір і теща. ☝🏻Ні на що не натякаю, але так часто роблять чиновники – записують майно на родичів, якщо на його придбання не вистачає офіційних доходів. Сумарно майна на 11 мільйонів.. Яку схему використали аби приватизувати не 2 а 3 кімнатну квартиру - в повному розслідуванні. ☝🏻Ах, і головне, Соколов - близький друг голови Нацполу Вигівського. Бо саме останній 4 рази переводив за собою по всій Україні Соколова. ☝🏻Ось чому керівні посади в органах повинні займати не друзі, а люди, до яких 0 питань до їх доброчесності і які це доведуть на конкурсах

Martina Boguslavets

17,784 просмотров • 11 месяцев назад

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 просмотров • 4 месяцев назад

«По колєням єбані єму!» - українця катують в ТЦК, тримають в полоні вже 2 місяці та вимагають в родини викуп. «Мого батька Коробчука Сергія, 53 роки, викрали в Одесі й насильно утримують вже другий місяць. Зробили підроблені документи, військовий квиток, ВЛК, угоду, підробили підпис (оскільки за своїм військовим квитком він виключений з військового обліку). Постійно відбирають телефон, погрожують. Тепер ще застосовують фізичне насильство. Обґрунтовують це тим, що якщо поліція не реагує, значить все законно. Кажуть, що закони в Україні і всі способи добрі. Він написав 4 заяви до поліції і всі безрезультатно. Я прошу поширити і надати розголосу цьому беззаконню і свавіллю. Документи йому підробили у Болградському ТЦК. Але його катають, вже другий місяць возять по 12 частинах. Його не беруть і не відпускать. Возять як шматок мʼяса, де продадуть. Ми писали заяву у ДБР, Уповноваженому Верховної Ради з Прав людини, Поліції, Мін.Оборони (що поліція не реагує). Наразі жодної відповіді, окрім номера регістрації заяви від УВР. Також є докази, спочатку нам пропонували за 10к$ вирішити питання.» Зеленський, в що ти перетворив Україну? Великий ДНР чи маленька Росія? Підпишись на ТГ канал:

«По колєням єбані єму!» - українця катують в ТЦК, тримають в полоні вже 2 місяці та вимагають в родини викуп. «Мого батька Коробчука Сергія, 53 роки, викрали в Одесі й насильно утримують вже другий місяць. Зробили підроблені документи, військовий квиток, ВЛК, угоду, підробили підпис (оскільки за своїм військовим квитком він виключений з військового обліку). Постійно відбирають телефон, погрожують. Тепер ще застосовують фізичне насильство. Обґрунтовують це тим, що якщо поліція не реагує, значить все законно. Кажуть, що закони в Україні і всі способи добрі. Він написав 4 заяви до поліції і всі безрезультатно. Я прошу поширити і надати розголосу цьому беззаконню і свавіллю. Документи йому підробили у Болградському ТЦК. Але його катають, вже другий місяць возять по 12 частинах. Його не беруть і не відпускать. Возять як шматок мʼяса, де продадуть. Ми писали заяву у ДБР, Уповноваженому Верховної Ради з Прав людини, Поліції, Мін.Оборони (що поліція не реагує). Наразі жодної відповіді, окрім номера регістрації заяви від УВР. Також є докази, спочатку нам пропонували за 10к$ вирішити питання.» Зеленський, в що ти перетворив Україну? Великий ДНР чи маленька Росія? Підпишись на ТГ канал:

Myroslav Oleshko

38,319 просмотров • 2 лет назад

Пропагандист Мокрик заявив, що не йде служити на фронт, бо в нього є довідка 1990 року, коли він був ще дитиною - що він інвалід. Тому в нього бронь. Проте продемонструвати більш нові документи відмовився. Також він відмовився показати діагноз, який зазначений на довідці. Також він відмовився показати висновок ВЛК, який він обовʼязково має! Навіть інвалід дитинства підлягає проходженню ВЛК, якщо його викликають до ТЦК. ТЦК не може «на слово» звільнити від військової служби. Юридично їм потрібен висновок ВЛК, щоб: • підтвердити непридатність або • зафіксувати відстрочку / виключення з військового обліку. Без ВЛК ТЦК не має фінального рішення Навіть якщо: • інвалідність з дитинства, • група безстрокова, ТЦК все одно зазвичай направляє на ВЛК, бо так вимагає процедура. Тобто, має показати ВЛК, що його виключили з обліку. Але не показує. Тобто, Мокрик бреше. «Журналіст розслідувач» Бігус Інфо бреше в тупу, тримаючи всіх за дурнів. Цікаво, а його брат та брат дружини - теж інваліди дитинства? Яка в них підстава на бронювання? Але Мокрик каже, що міг би піти добровільно в ЗСУ, але не вистачає сміливості. Більше того, він вважає себе цінним в тилу. Та й взагалі, вважає, що таких людей як він мають цінувати як скарб та берегти. Тож агітує за бусифікацію інших, не цінних істот, кому теж не вистачає сміливості чи бажання. Лицемірна скотина. «Піду у військо, коли вистачить сміливості. Поки буду прикриватися довідкою про інвалідність яка не заважає мені служити.» Обовʼязково дізнаємось як саме уникає мобілізацію Мокрик. Може, після війни. А може, раніше. Як це було з Петровим.

Пропагандист Мокрик заявив, що не йде служити на фронт, бо в нього є довідка 1990 року, коли він був ще дитиною - що він інвалід. Тому в нього бронь. Проте продемонструвати більш нові документи відмовився. Також він відмовився показати діагноз, який зазначений на довідці. Також він відмовився показати висновок ВЛК, який він обовʼязково має! Навіть інвалід дитинства підлягає проходженню ВЛК, якщо його викликають до ТЦК. ТЦК не може «на слово» звільнити від військової служби. Юридично їм потрібен висновок ВЛК, щоб: • підтвердити непридатність або • зафіксувати відстрочку / виключення з військового обліку. Без ВЛК ТЦК не має фінального рішення Навіть якщо: • інвалідність з дитинства, • група безстрокова, ТЦК все одно зазвичай направляє на ВЛК, бо так вимагає процедура. Тобто, має показати ВЛК, що його виключили з обліку. Але не показує. Тобто, Мокрик бреше. «Журналіст розслідувач» Бігус Інфо бреше в тупу, тримаючи всіх за дурнів. Цікаво, а його брат та брат дружини - теж інваліди дитинства? Яка в них підстава на бронювання? Але Мокрик каже, що міг би піти добровільно в ЗСУ, але не вистачає сміливості. Більше того, він вважає себе цінним в тилу. Та й взагалі, вважає, що таких людей як він мають цінувати як скарб та берегти. Тож агітує за бусифікацію інших, не цінних істот, кому теж не вистачає сміливості чи бажання. Лицемірна скотина. «Піду у військо, коли вистачить сміливості. Поки буду прикриватися довідкою про інвалідність яка не заважає мені служити.» Обовʼязково дізнаємось як саме уникає мобілізацію Мокрик. Може, після війни. А може, раніше. Як це було з Петровим.

Myroslav Oleshko

27,276 просмотров • 7 месяцев назад

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 просмотров • 1 год назад

Під носом СБУ в 2023 особа, яка мала прибуток з російськоі компанії, яка зараз збирає гроші на армію рф 🤯 без проблем пройшла спецперевірку СБУ і … стала замом керівника БЕБ в Одесі 📍ось чому реформа БЕБ була така важлива. 📍ось чому ми так боролись аби був призначений новий директор і почалось очищення БЕБ Очищення ось і почалось. Цей горе Скупінський викритий, вже з підозрою і звільнений. ☝🏻Але в мене запитано до СБУ: 1. Як? Як особа, яка станом на 2023 зберігала частку в бізнесі на окупованій територіі і отримувала з нього прибуток, пройшла вашу спец перевірку, після чого зайняла керівну посаду в правоохоронному БЕБ? 2. Чи, мабуть, не тому, що раніше БЕБ було недоторканою структурою в праоохороннй системі для своїх - таким собі елітним підрозділом для «нагинання» бізнесу? ☝🏻Але це не кінець. Бо, здається, тут робота і для антикор органів є: 📍Живе Скупінський з 28 грудня 2023 в Одесі в квартирі Валентини Соколової, його тещі 📍Варітсть такої квартири - 15 мільйонів. 📍 Теща купила цю хату день в день, коли він почав там жити. Квартира куплена явно в інтересах Скупінського і явно для того аби не морочить йому голову, як показати кошти на цю квартиру в декларації. 📍Дружина Скупінська Олена в 2021 призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду. Подружжя спільно володіє коштовним автопарком та великою кількістю готівки та коштів на банківських рахунках: - 170 000 доларів США готівкою; - 12 000 доларів США на банківських рахунках. ☝🏻Але і це не кінець, бо далі комічне: Скупінський такий жадібний, що при усіх цих грошах с автопарках і квартирах не нехтував оформити собі допогу ВПО і.. 2 тисячі гривень кешбеку. Скільки таких скупих Скупінських в БЕБ, яке ще тільки починає проходити через очищення можна вже розуміти. Спецперевірку СБУ основне пройшли всі…

Під носом СБУ в 2023 особа, яка мала прибуток з російськоі компанії, яка зараз збирає гроші на армію рф 🤯 без проблем пройшла спецперевірку СБУ і … стала замом керівника БЕБ в Одесі 📍ось чому реформа БЕБ була така важлива. 📍ось чому ми так боролись аби був призначений новий директор і почалось очищення БЕБ Очищення ось і почалось. Цей горе Скупінський викритий, вже з підозрою і звільнений. ☝🏻Але в мене запитано до СБУ: 1. Як? Як особа, яка станом на 2023 зберігала частку в бізнесі на окупованій територіі і отримувала з нього прибуток, пройшла вашу спец перевірку, після чого зайняла керівну посаду в правоохоронному БЕБ? 2. Чи, мабуть, не тому, що раніше БЕБ було недоторканою структурою в праоохороннй системі для своїх - таким собі елітним підрозділом для «нагинання» бізнесу? ☝🏻Але це не кінець. Бо, здається, тут робота і для антикор органів є: 📍Живе Скупінський з 28 грудня 2023 в Одесі в квартирі Валентини Соколової, його тещі 📍Варітсть такої квартири - 15 мільйонів. 📍 Теща купила цю хату день в день, коли він почав там жити. Квартира куплена явно в інтересах Скупінського і явно для того аби не морочить йому голову, як показати кошти на цю квартиру в декларації. 📍Дружина Скупінська Олена в 2021 призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду. Подружжя спільно володіє коштовним автопарком та великою кількістю готівки та коштів на банківських рахунках: - 170 000 доларів США готівкою; - 12 000 доларів США на банківських рахунках. ☝🏻Але і це не кінець, бо далі комічне: Скупінський такий жадібний, що при усіх цих грошах с автопарках і квартирах не нехтував оформити собі допогу ВПО і.. 2 тисячі гривень кешбеку. Скільки таких скупих Скупінських в БЕБ, яке ще тільки починає проходити через очищення можна вже розуміти. Спецперевірку СБУ основне пройшли всі…

Martina Boguslavets

32,143 просмотров • 11 месяцев назад

Рагнарек. Битва за Соледар Вимагаю дати мені рацію. Дослуховую ібушачій доклад, як групі Дока було важко, мол води не було, патронів теж. Хоча ж блять казав піздуйте забивайтесь. В них не було навітть трьохсотих. Окей. Так, ви ж блять хоть скажіть, що відходите підараси. Матюкаюсь, поки слухаю, як йобаний дід, а сам розумію, що все - в мене в тилу вже реальні підари. Виходжу на ротного “- Прошу відійти за железку та вирівнятись зі всіми.” Перша ж думка, якби зробив я - посадив би пару кулеметників під вагон і вже через полотно хуй хто пробіжится. Якщо ця думка зявилась в мене, то очевидно, що від ворога не варто очікувати тупість. У відповідь ротний ригає коротке “- Тримайтесь.” Шо блять тримайтесь, сука. Далі, через хвилин пять додає “- З ранку буде контратака.” Починаю вдягатись і крутити в голові, що робити з цією піздою. Ну блять, шо - піздуємо в атаку на пагорб Ж. Із-за особливості рєлєфу ця блятська точка була в рівень з третім етажем Д1. А край дороги проходив акурат під домом і завертав вліво, а отже контролюя іі я унеможливлював заход на свій район. Де ти підар пес Патрон? Розумія, що часу обмаль і зважаючи на важливість меропріятія, збираю команду з шести своіх бійців. Піздую до полтавчан. Строю всіх. Кажу, ну шо панове, дєла наші різко стали хуйові. Треба атакувати. Зайняли пагорб підари чи ні, я не єбу в душі, але якщо ми його не займем, то нам пізда точно. Відбираю ще додатково вісім чоловік во глове з іх головним сержантом Німцем. І в повній тиші підкрадаємось двійками на рубіж атаки. Зайняв вихідну позицію на невеличкому цвинтарі, створив умови для перехрестного вогню, передова чітвірка вриваєтся в будівлі. Занімаєм два доми на пагорбі без бою. Ояєбу удача. Ставлю старшим Юриста в підмогу залишаю йому рекса Лео. Блять, хто раніше читав - це той чувак, що вибіг працювать по танку в свій час з незарядженим ПСРЛом. В цій хуєті він лише питав “- Куди хуярить, шеф.” Це я до того, що воїнами не народжуються мої солоденькі іми стають на війні. Нарізав вогневі точки та задачі, роблю додаткову рекогнсциніровку вулиці зліва, з Джексоном. Даю наказ натягувать на точку бк та піздую назад. На місце своіх пацанів, що пішли на точку Ж, розводим полтовчан по передній лінії. На ранок планую зібрать ще одну штурмову команду і провернуть всеж атаку на Д1 при підтримці з точки Ж. Вже не роздягаясь забиваюсь в підвал і вирубаюсь на пару годин. До ранку мороз потрохи спадає, і сонце, що так чудно світило не вилазить. Фенрір проковтнув його з кінцями. Свинцове похмуре небо ахуєно доповнює ібушачий розклад на полі бою. Готуємось без зпіху. Ретельно. Піздячка вже явно буде вже за наші життя. Поки готую групу поступає доклад від пацанів Археолога, що підари атакують з іх краю села та одна група проникла на ж.д полотно. Я блять вже в повному кільці по докладам. Ібаний ротний. На фоні відпрацьовує вертоліт. Зміщаю свою групу на точку С. Виводжу полтавчан на заміну своїх пацанів з якими планую атакувати. Додатково відбираю двох самих бойовиків з полтавчан до себе в групу. Поки переміщаюсь між точками починає наібурювати спг з танком. Вже настільки відчуття страху притуплене, що я ходжу в повний ріст на похуях на вибухи. Один з вибухів в парі десятків метрів відправляє в мою сторону осколок. Він проносется акурат перед моім носом. Я відчуваю жар на шкірі та розумію, що ще трішки і мені б відірвало лице к хуям. Так, типова блять помилка. Обратна сторона медалі на війні від паніки. Попускаюсь і через силу починаю падать, коли свистить. Взяв ком взвода полтавчан та придав йому ще тройку пацанів, роблю засаду в домі Г на фланзі. Сили моі занад то розтягнуті і всяке блять можливо. Інструктую іх щоб працювали з середини приміщені (підпустивши підарів якщо побачать по ближче) через одну кімнату. Фактор несподіванки і все таке, на окна кидаємо сітки від ліжок для маскування. На фоні знову починає ібурить кулемет на точці А та піздують доклади, що вже сунуть тіпи в масхалатах та кікіморах. Ігри закінчились.

Рагнарек. Битва за Соледар Вимагаю дати мені рацію. Дослуховую ібушачій доклад, як групі Дока було важко, мол води не було, патронів теж. Хоча ж блять казав піздуйте забивайтесь. В них не було навітть трьохсотих. Окей. Так, ви ж блять хоть скажіть, що відходите підараси. Матюкаюсь, поки слухаю, як йобаний дід, а сам розумію, що все - в мене в тилу вже реальні підари. Виходжу на ротного “- Прошу відійти за железку та вирівнятись зі всіми.” Перша ж думка, якби зробив я - посадив би пару кулеметників під вагон і вже через полотно хуй хто пробіжится. Якщо ця думка зявилась в мене, то очевидно, що від ворога не варто очікувати тупість. У відповідь ротний ригає коротке “- Тримайтесь.” Шо блять тримайтесь, сука. Далі, через хвилин пять додає “- З ранку буде контратака.” Починаю вдягатись і крутити в голові, що робити з цією піздою. Ну блять, шо - піздуємо в атаку на пагорб Ж. Із-за особливості рєлєфу ця блятська точка була в рівень з третім етажем Д1. А край дороги проходив акурат під домом і завертав вліво, а отже контролюя іі я унеможливлював заход на свій район. Де ти підар пес Патрон? Розумія, що часу обмаль і зважаючи на важливість меропріятія, збираю команду з шести своіх бійців. Піздую до полтавчан. Строю всіх. Кажу, ну шо панове, дєла наші різко стали хуйові. Треба атакувати. Зайняли пагорб підари чи ні, я не єбу в душі, але якщо ми його не займем, то нам пізда точно. Відбираю ще додатково вісім чоловік во глове з іх головним сержантом Німцем. І в повній тиші підкрадаємось двійками на рубіж атаки. Зайняв вихідну позицію на невеличкому цвинтарі, створив умови для перехрестного вогню, передова чітвірка вриваєтся в будівлі. Занімаєм два доми на пагорбі без бою. Ояєбу удача. Ставлю старшим Юриста в підмогу залишаю йому рекса Лео. Блять, хто раніше читав - це той чувак, що вибіг працювать по танку в свій час з незарядженим ПСРЛом. В цій хуєті він лише питав “- Куди хуярить, шеф.” Це я до того, що воїнами не народжуються мої солоденькі іми стають на війні. Нарізав вогневі точки та задачі, роблю додаткову рекогнсциніровку вулиці зліва, з Джексоном. Даю наказ натягувать на точку бк та піздую назад. На місце своіх пацанів, що пішли на точку Ж, розводим полтовчан по передній лінії. На ранок планую зібрать ще одну штурмову команду і провернуть всеж атаку на Д1 при підтримці з точки Ж. Вже не роздягаясь забиваюсь в підвал і вирубаюсь на пару годин. До ранку мороз потрохи спадає, і сонце, що так чудно світило не вилазить. Фенрір проковтнув його з кінцями. Свинцове похмуре небо ахуєно доповнює ібушачий розклад на полі бою. Готуємось без зпіху. Ретельно. Піздячка вже явно буде вже за наші життя. Поки готую групу поступає доклад від пацанів Археолога, що підари атакують з іх краю села та одна група проникла на ж.д полотно. Я блять вже в повному кільці по докладам. Ібаний ротний. На фоні відпрацьовує вертоліт. Зміщаю свою групу на точку С. Виводжу полтавчан на заміну своїх пацанів з якими планую атакувати. Додатково відбираю двох самих бойовиків з полтавчан до себе в групу. Поки переміщаюсь між точками починає наібурювати спг з танком. Вже настільки відчуття страху притуплене, що я ходжу в повний ріст на похуях на вибухи. Один з вибухів в парі десятків метрів відправляє в мою сторону осколок. Він проносется акурат перед моім носом. Я відчуваю жар на шкірі та розумію, що ще трішки і мені б відірвало лице к хуям. Так, типова блять помилка. Обратна сторона медалі на війні від паніки. Попускаюсь і через силу починаю падать, коли свистить. Взяв ком взвода полтавчан та придав йому ще тройку пацанів, роблю засаду в домі Г на фланзі. Сили моі занад то розтягнуті і всяке блять можливо. Інструктую іх щоб працювали з середини приміщені (підпустивши підарів якщо побачать по ближче) через одну кімнату. Фактор несподіванки і все таке, на окна кидаємо сітки від ліжок для маскування. На фоні знову починає ібурить кулемет на точці А та піздують доклади, що вже сунуть тіпи в масхалатах та кікіморах. Ігри закінчились.

Brave Samurai

206,946 просмотров • 2 лет назад

Ми знайшли, як правоохоронець Татарова сховав майна на 15 мільйонів на дружині, розлучився з якою лише на папері, маючи нас усіх за ідіотів. Знайомтесь, Дмитро Дениско - керівник відділу Кіберполіції, «розлучена» жінка якого спалила в своїх соцмережах все їх шикарне життя. На фіктивно «розлученій» дружині Дениска: 📍будинок на 220 квадратів з басейном за 9 мільйонів в елітному містечку Золоті ключі, який вона звісно ж придбала за 2 місяці після їх фіктивного «розлучення» 📍тільки в її соцмережах прикрас на сотню тисяч доларів - браслети, сережки, хрестики булгарі, луї вітон і граф, щоб дорого багато, як і належить дружині правоохоронця 📍авто ж майже за 2 мільйони взагалі нема в декларації Дениска, ну бо ж «розлучені», тільки ось в інсті Ксенія якраз на цій новій BMW Дениски мають нас, вибачте, за лохів, бо гроші на елітну нерухомість «пояснюються» тим, що Ксенія …. місяць пекла … торти 😁🎂 Хочу вірити, що Денискам вистачить розуму зараз не робити дурниць, бо вони для цього непогано відпочили пару днів тому в Буковелі 😁 Теж цікаво, як скромної зарплати поліцейського вистачило на ціни в Буковелі. Знову торти? Чекаю на реакцію антикорупційних органів. Прошу будь ласка вашого поширення, бо саме через реакцію на такі випадки і відбувається очищення правоохоронних органів. ▪️бо до конкурсів для їх керівників, за які боремось, ще далеко ▪️бо Татаров, який кришує цю систему МВС і далі в Офісі Зеленського, який вперто його не звільняє

Ми знайшли, як правоохоронець Татарова сховав майна на 15 мільйонів на дружині, розлучився з якою лише на папері, маючи нас усіх за ідіотів. Знайомтесь, Дмитро Дениско - керівник відділу Кіберполіції, «розлучена» жінка якого спалила в своїх соцмережах все їх шикарне життя. На фіктивно «розлученій» дружині Дениска: 📍будинок на 220 квадратів з басейном за 9 мільйонів в елітному містечку Золоті ключі, який вона звісно ж придбала за 2 місяці після їх фіктивного «розлучення» 📍тільки в її соцмережах прикрас на сотню тисяч доларів - браслети, сережки, хрестики булгарі, луї вітон і граф, щоб дорого багато, як і належить дружині правоохоронця 📍авто ж майже за 2 мільйони взагалі нема в декларації Дениска, ну бо ж «розлучені», тільки ось в інсті Ксенія якраз на цій новій BMW Дениски мають нас, вибачте, за лохів, бо гроші на елітну нерухомість «пояснюються» тим, що Ксенія …. місяць пекла … торти 😁🎂 Хочу вірити, що Денискам вистачить розуму зараз не робити дурниць, бо вони для цього непогано відпочили пару днів тому в Буковелі 😁 Теж цікаво, як скромної зарплати поліцейського вистачило на ціни в Буковелі. Знову торти? Чекаю на реакцію антикорупційних органів. Прошу будь ласка вашого поширення, бо саме через реакцію на такі випадки і відбувається очищення правоохоронних органів. ▪️бо до конкурсів для їх керівників, за які боремось, ще далеко ▪️бо Татаров, який кришує цю систему МВС і далі в Офісі Зеленського, який вперто його не звільняє

Martina Boguslavets

18,637 просмотров • 8 месяцев назад

Минув тиждень від початку роботи нового Уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. ▪️Протезування — сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання — зробити так, щоб кожен, хто цього потребує, і військовий, і цивільний, отримав якісний протез вчасно. Мала можливість побачити сучасне українське виробництво Esper Bionics — приклад технологій, що реально змінюють життя. Ми хочемо, щоб цей ринок розвивався. З’являлося більше українських виробників. Тому уряд планує запустити гранти на біонічні протези. Також цього тижня зустрічалася із фахівцями з реабілітації, виробниками, керівниками центрів. Ми бачимо, що багато людей змушені чекати на протез або стикаються з неякісною допомогою. Тому поставили завдання Мінсоцполітики та Міністерству охорони здоров’я визначити чіткий план врегулювання проблемних питань. За іншими напрямками маємо такі рішення: ▪️Оборонний сектор. Будемо масштабувати власне виробництво вибухівки в Україні. Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета — щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах. ▪️В економіці — ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від Уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо — напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій Уряду.

Минув тиждень від початку роботи нового Уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. ▪️Протезування — сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання — зробити так, щоб кожен, хто цього потребує, і військовий, і цивільний, отримав якісний протез вчасно. Мала можливість побачити сучасне українське виробництво Esper Bionics — приклад технологій, що реально змінюють життя. Ми хочемо, щоб цей ринок розвивався. З’являлося більше українських виробників. Тому уряд планує запустити гранти на біонічні протези. Також цього тижня зустрічалася із фахівцями з реабілітації, виробниками, керівниками центрів. Ми бачимо, що багато людей змушені чекати на протез або стикаються з неякісною допомогою. Тому поставили завдання Мінсоцполітики та Міністерству охорони здоров’я визначити чіткий план врегулювання проблемних питань. За іншими напрямками маємо такі рішення: ▪️Оборонний сектор. Будемо масштабувати власне виробництво вибухівки в Україні. Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета — щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах. ▪️В економіці — ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від Уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо — напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій Уряду.

Yulia Svyrydenko

44,137 просмотров • 1 год назад

🔥🏳️‍🌈 Вперше в історії українського телебачення на паркет «Танців з зірками» вийшла гей-пара. Для когось це новина, для когось — шок. А для Олександра й Артура це ще один крок до життя без приховування. Олександр Деменко — ветеран, який пройшов Маріуполь, Азовсталь, полон, Оленівку, а зараз очолює ГО «ЛГБТ-військові за рівні права». Повернувшись додому, він вирішив більше не брехати собі й зробив камінг-аут публічно. Артур — музикант, його коханий, підтримка й людина, з якою вони разом борються за видимість і право на сім’ю в Україні. 💙 Зустрічайте новий епізод YouTube-шоу Ани Море «Хтось когось любить», де ми говоримо про любов після повернення з фронту, про страх і прийняття, про дитинство в різних реальностях, про насильство й булінг, про заручини посеред танцполу й про те, як виглядає звичайне сімейне життя двох чоловіків. 👉 Дивіться «Хтось когось любить» на YouTube-каналі «Громадське радіо NextGen»: ℹ️ Партнер проєкту — Центр прав людини ZMINA.

🔥🏳️‍🌈 Вперше в історії українського телебачення на паркет «Танців з зірками» вийшла гей-пара. Для когось це новина, для когось — шок. А для Олександра й Артура це ще один крок до життя без приховування. Олександр Деменко — ветеран, який пройшов Маріуполь, Азовсталь, полон, Оленівку, а зараз очолює ГО «ЛГБТ-військові за рівні права». Повернувшись додому, він вирішив більше не брехати собі й зробив камінг-аут публічно. Артур — музикант, його коханий, підтримка й людина, з якою вони разом борються за видимість і право на сім’ю в Україні. 💙 Зустрічайте новий епізод YouTube-шоу Ани Море «Хтось когось любить», де ми говоримо про любов після повернення з фронту, про страх і прийняття, про дитинство в різних реальностях, про насильство й булінг, про заручини посеред танцполу й про те, як виглядає звичайне сімейне життя двох чоловіків. 👉 Дивіться «Хтось когось любить» на YouTube-каналі «Громадське радіо NextGen»: ℹ️ Партнер проєкту — Центр прав людини ZMINA.

Громадське радіо

88,024 просмотров • 8 месяцев назад