Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Новий Папа Римський блиснув почуттям гумору. Під час зустрічі з журналістами Лева XIV зустріли довгими оплесками. Понтифік, тільки-но взяв слово, видав: "Кажуть, що овації на початку нічого не означають, а ось якщо до кінця ви ще не спите та хочете аплодувати - то зовсім інше".

5channel's profile picture

5 канал 🇺🇦

449,286 subscribers

70,710 görüntüleme • 1 yıl önce •via X (Twitter)

KomediSanatHaberler & Politika
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

Пропагандистка ОП Раміна взяла інтервʼю в молодих хлопців і дівчат, які виїхали з ДНР та Криму, але були ще дітьми під час окупації. В кінці ми дізнаємось, що влада ніяк не допомагає своїм громадянам, які бажають «виїхати з окупації». І якби не фонди чи волонтери, то герої відео спали б на вулиці та харчувались з помийок. Тобто, в кінці підтверджують, що державі Україна та владі громадяни власні, українці - не потрібні. Все це пафос і популізм. Далі Раміна замість того, щоб підняти тему краще, просто каже «як донести іншим підліткам як ви, що їх тут чекають?». І це питання вже звучить як знущання. Бо краща відповідь - не виїздити, ви тут зайві, ви цій державі не потрібні. Бо такі питання треба було в цьому матеріалі задати президенту та міністрам. В той час герої відео кажуть, що Росія надає допомогу та житло тим, хто навпаки вирішує виїхати з України до РФ. Підпишись на ТГ канал:
4:05

Пропагандистка ОП Раміна взяла інтервʼю в молодих хлопців і дівчат, які виїхали з ДНР та Криму, але були ще дітьми під час окупації. В кінці ми дізнаємось, що влада ніяк не допомагає своїм громадянам, які бажають «виїхати з окупації». І якби не фонди чи волонтери, то герої відео спали б на вулиці та харчувались з помийок. Тобто, в кінці підтверджують, що державі Україна та владі громадяни власні, українці - не потрібні. Все це пафос і популізм. Далі Раміна замість того, щоб підняти тему краще, просто каже «як донести іншим підліткам як ви, що їх тут чекають?». І це питання вже звучить як знущання. Бо краща відповідь - не виїздити, ви тут зайві, ви цій державі не потрібні. Бо такі питання треба було в цьому матеріалі задати президенту та міністрам. В той час герої відео кажуть, що Росія надає допомогу та житло тим, хто навпаки вирішує виїхати з України до РФ. Підпишись на ТГ канал:

Myroslav Oleshko

16,737 görüntüleme • 1 yıl önce

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!
3:43

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!

Serhiy Prytula

28,396 görüntüleme • 4 ay önce

Дорогі кияни, які поїхали. Та і не лише кияни. Всі, у кого немає опалення, ви поїхали, тепла немає, але наші комунальники з різних регіонів працюють як бджілки 24/7 аби дати тепло у домівки. Прохання. Якщо ви поїхали і ваша квартира порожня. Знайдіть спосіб передати сусідам або ЖЕКу ваш номер телефону. Якщо ви за кордоном, або збираєтеся їхати за кордон, то бажано ще і знайомим на збереження ключі. Ось так виглядає квартира, в якій, якщо вас немає і сталося пошкодження на батареях, дали тепло, з батарей тече і почалося затоплення. Господарів квартири, в якій прорвало, нема. Номерів телефонів вони не лишили. Що робити тим, хто лишився? Мало того, що ваша квартира буде непридатна для життя коли ви повернетеся, ви затопите сусідів знизу. І унеможливите порятунок і свого майна і чужого, бо до вас просто НЕ ЗАЙТИ. І номера вашого можуть не мати сусіди. Тому - торба. Ба більше, якщо ви цього не зробите, через це опалення і далі не дадуть ще довгий час і люди будуть замерзати у своїх квартирах. Давайте думати наперед про себе і про інших. Дякую.
0:53

Дорогі кияни, які поїхали. Та і не лише кияни. Всі, у кого немає опалення, ви поїхали, тепла немає, але наші комунальники з різних регіонів працюють як бджілки 24/7 аби дати тепло у домівки. Прохання. Якщо ви поїхали і ваша квартира порожня. Знайдіть спосіб передати сусідам або ЖЕКу ваш номер телефону. Якщо ви за кордоном, або збираєтеся їхати за кордон, то бажано ще і знайомим на збереження ключі. Ось так виглядає квартира, в якій, якщо вас немає і сталося пошкодження на батареях, дали тепло, з батарей тече і почалося затоплення. Господарів квартири, в якій прорвало, нема. Номерів телефонів вони не лишили. Що робити тим, хто лишився? Мало того, що ваша квартира буде непридатна для життя коли ви повернетеся, ви затопите сусідів знизу. І унеможливите порятунок і свого майна і чужого, бо до вас просто НЕ ЗАЙТИ. І номера вашого можуть не мати сусіди. Тому - торба. Ба більше, якщо ви цього не зробите, через це опалення і далі не дадуть ще довгий час і люди будуть замерзати у своїх квартирах. Давайте думати наперед про себе і про інших. Дякую.

Yanina Sokolova

72,151 görüntüleme • 6 ay önce

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.
6:58

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.

Петро Порошенко

10,341 görüntüleme • 9 ay önce

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.
2:01

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.

Останній Капіталіст

14,073 görüntüleme • 3 ay önce

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.
2:00

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Актуальна Правда

31,922 görüntüleme • 9 ay önce

Я завжди читаю ваші коментарі, бачу наболілі запитання. Але фізично не завжди встигаю відповісти кожному. Тому з командою підготували відповіді на поширені коментарі про онлайн-відстрочки. 1. Чому не всі відстрочки продовжуються автоматично? Коли ви подаєте запит у Резерв+, реєстр Оберіг запитує ваші дані в інших реєстрах, щоб підтвердити підставу для відстрочки. Наповнення реєстрів та налагодження взаємодії між ними вимагає ретельної міжвідомчої роботи та потребує часу. Постанова уряду №560 в пункті 59 передбачає автоматичне продовження «за наявності технічної можливості», і ми активно працюємо над її забезпеченням. Щоб усі відстрочки в Резерв+ продовжувались автоматично 2. Чому люди з інвалідністю мають відстрочку на три місяці, а не на рік, як було раніше? Відстрочка триває до кінця оголошеної мобілізації. Воєнний стан та мобілізація продовжуються кожні 90 днів новим указом — тож підстави для відстрочки мають перевірятись заново. Люди з пожиттєвою інвалідністю, які мають пенсійне посвідчення, можуть більше не перейматись — їхні відстрочки в Резерв+ будуть продовжуватись автоматично під час кожного продовження мобілізації. Якщо збережеться підстава в реєстрі Пенсійного фонду. Працюємо над тим, щоб зробити цю функцію доступною для всіх людей з інвалідністю 3. Чому не можна продовжити студентську відстрочку до кінця семестру? У кожному ЗВО — свій графік навчального процесу, що ускладнює надання відстрочок до кінця семестру. А чіткого визначення семестру в законодавстві поки немає. Тому в Резерв+ відстрочка надається до кінця мобілізації. Після цього, якщо студент продовжує навчання, відстрочка продовжується автоматично. Сподіваюся, багато хто з вас знайшов відповідь на своє запитання. Дайте знати в коментарях, що ще турбує на цю тему, — будемо відповідати.
1:17

Я завжди читаю ваші коментарі, бачу наболілі запитання. Але фізично не завжди встигаю відповісти кожному. Тому з командою підготували відповіді на поширені коментарі про онлайн-відстрочки. 1. Чому не всі відстрочки продовжуються автоматично? Коли ви подаєте запит у Резерв+, реєстр Оберіг запитує ваші дані в інших реєстрах, щоб підтвердити підставу для відстрочки. Наповнення реєстрів та налагодження взаємодії між ними вимагає ретельної міжвідомчої роботи та потребує часу. Постанова уряду №560 в пункті 59 передбачає автоматичне продовження «за наявності технічної можливості», і ми активно працюємо над її забезпеченням. Щоб усі відстрочки в Резерв+ продовжувались автоматично 2. Чому люди з інвалідністю мають відстрочку на три місяці, а не на рік, як було раніше? Відстрочка триває до кінця оголошеної мобілізації. Воєнний стан та мобілізація продовжуються кожні 90 днів новим указом — тож підстави для відстрочки мають перевірятись заново. Люди з пожиттєвою інвалідністю, які мають пенсійне посвідчення, можуть більше не перейматись — їхні відстрочки в Резерв+ будуть продовжуватись автоматично під час кожного продовження мобілізації. Якщо збережеться підстава в реєстрі Пенсійного фонду. Працюємо над тим, щоб зробити цю функцію доступною для всіх людей з інвалідністю 3. Чому не можна продовжити студентську відстрочку до кінця семестру? У кожному ЗВО — свій графік навчального процесу, що ускладнює надання відстрочок до кінця семестру. А чіткого визначення семестру в законодавстві поки немає. Тому в Резерв+ відстрочка надається до кінця мобілізації. Після цього, якщо студент продовжує навчання, відстрочка продовжується автоматично. Сподіваюся, багато хто з вас знайшов відповідь на своє запитання. Дайте знати в коментарях, що ще турбує на цю тему, — будемо відповідати.

Kateryna Chernohorenko

18,229 görüntüleme • 1 yıl önce

Дмитро Кулеба аналізує результати переговорів Трампа та Зеленського, а ще прийдешній саміт з путіним: "Проблема в тому, що Трамп і путін можуть розмовляти скільки завгодно. Але залучити путіна до переговорів не означає змусити путіна вести переговори. І я задаюся питанням, чи вже усвідомив це президент Трамп. Доки путін вірить, що може виграти цю війну на полі бою, він буде уникати будь-яких угод і домовленостей, і ми будемо чути більше слів про його відданість і більше обіцянок від Трампа, що путін готовий укласти угоду, але жодна угода не відбудеться». Єдине повідомлення, яке передає Путін, таке: я буду платити будь-яку ціну стільки, скільки потрібно, щоб виграти цю війну. А що ви готові платити і як довго? Ось яке питання він ставить Європі та Сполученим Штатам Америки. Ось і все. Все інше, що ми бачимо, — це лише шум. Я ніколи не втомлюся повторювати, що ключ до миру лежить на європейській землі. Він не в Сполучених Штатах. Він в Європі. Тому Європа має абсолютно вирішальне значення. І доки Україна та решта Європи триматимуться разом, ніхто, ані президент Трамп, ані президент путін, не зможе їх роз'єднати. Але вони мають триматися разом. І саме це робить Зеленський, дзвонячи своїм колегам після свого І саме це робить Зеленський, телефонуючи своїм колегам після зустрічі з президентом Трампом".
1:24

Дмитро Кулеба аналізує результати переговорів Трампа та Зеленського, а ще прийдешній саміт з путіним: "Проблема в тому, що Трамп і путін можуть розмовляти скільки завгодно. Але залучити путіна до переговорів не означає змусити путіна вести переговори. І я задаюся питанням, чи вже усвідомив це президент Трамп. Доки путін вірить, що може виграти цю війну на полі бою, він буде уникати будь-яких угод і домовленостей, і ми будемо чути більше слів про його відданість і більше обіцянок від Трампа, що путін готовий укласти угоду, але жодна угода не відбудеться». Єдине повідомлення, яке передає Путін, таке: я буду платити будь-яку ціну стільки, скільки потрібно, щоб виграти цю війну. А що ви готові платити і як довго? Ось яке питання він ставить Європі та Сполученим Штатам Америки. Ось і все. Все інше, що ми бачимо, — це лише шум. Я ніколи не втомлюся повторювати, що ключ до миру лежить на європейській землі. Він не в Сполучених Штатах. Він в Європі. Тому Європа має абсолютно вирішальне значення. І доки Україна та решта Європи триматимуться разом, ніхто, ані президент Трамп, ані президент путін, не зможе їх роз'єднати. Але вони мають триматися разом. І саме це робить Зеленський, дзвонячи своїм колегам після свого І саме це робить Зеленський, телефонуючи своїм колегам після зустрічі з президентом Трампом".

5 канал 🇺🇦

40,061 görüntüleme • 10 ay önce

Сьогодні час говорити про відповідальність. Відповідальність парламенту, уряду та президента за ухвалені рішення. Два місяці після зустрічі на Банковій я утримувався від критичних зауважень на адресу влади і президента. Мав надію, що мене почули. Почули про необхідність коаліції та уряду національної єдності, про припинення війни шляхом припинення вогню. Але сьогодні ці надії поховано. Я хотів би нагадати, що відбулося менш як рік тому, 17 липня. Нагадати, які обіцянки ми чули у Верховній Раді перед голосуванням влади за новий уряд. Тоді, за два тижні після голосування, відбулася атака на незалежну антикорупційну інфраструктуру, що спричинило картонковий майдан. Ще за місяць відбувся «міндічгейт», коли половина тих, за кого голосували, отримали підозри через пряму участь у корупційних оборудках. Наголошую на тому, що відставка — це не покарання. І що половина уряду має бути у вʼязниці, але намагається сховатися за голосуванням про відставку. «Європейська Солідарність» несе відповідальність за призначення єдиного міністра. І це єдине позитивне, що можна згадати з діяльності цього уряду. Мова про відновлення реальних та конкурентних процедур при закупівлі озброєння. Питання експорту для українських виробників зброї того, що держава не здатна купити. Це хоча б якийсь підхід до військової реформи, включно з демобілізацією та контрактами. Більше нічого ніхто з уряду не запропонував. Ще раз наголошую, що ті, хто зараз під підозрами, мають бути притягнені до відповідальності шляхом ефективного, чесного та прозорого суду.
3:02

Сьогодні час говорити про відповідальність. Відповідальність парламенту, уряду та президента за ухвалені рішення. Два місяці після зустрічі на Банковій я утримувався від критичних зауважень на адресу влади і президента. Мав надію, що мене почули. Почули про необхідність коаліції та уряду національної єдності, про припинення війни шляхом припинення вогню. Але сьогодні ці надії поховано. Я хотів би нагадати, що відбулося менш як рік тому, 17 липня. Нагадати, які обіцянки ми чули у Верховній Раді перед голосуванням влади за новий уряд. Тоді, за два тижні після голосування, відбулася атака на незалежну антикорупційну інфраструктуру, що спричинило картонковий майдан. Ще за місяць відбувся «міндічгейт», коли половина тих, за кого голосували, отримали підозри через пряму участь у корупційних оборудках. Наголошую на тому, що відставка — це не покарання. І що половина уряду має бути у вʼязниці, але намагається сховатися за голосуванням про відставку. «Європейська Солідарність» несе відповідальність за призначення єдиного міністра. І це єдине позитивне, що можна згадати з діяльності цього уряду. Мова про відновлення реальних та конкурентних процедур при закупівлі озброєння. Питання експорту для українських виробників зброї того, що держава не здатна купити. Це хоча б якийсь підхід до військової реформи, включно з демобілізацією та контрактами. Більше нічого ніхто з уряду не запропонував. Ще раз наголошую, що ті, хто зараз під підозрами, мають бути притягнені до відповідальності шляхом ефективного, чесного та прозорого суду.

Петро Порошенко

15,693 görüntüleme • 1 ay önce

У РФ засудили чотирьох українських військових, які потрапили в полон в Брянській області. Підполковнику Андрію Антоненку присудили 28 років суворого режиму, капітану Андрію Кулішу і молодшому лейтенанту Денису Ткаченку — по 26 років, сержанту Олексію Мазуренку — 27 років. В останньому слові всі вони заявили, що захищали свою країну, виконували накази командирів, а під час їхніх дій не постраждав жоден мирний росіянин. Підполковник Андрій Антоненко завершив своє останнє слово словами з вірша Павла Тичини: «Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — А сила знову розцвіла… Дякую, в мене все». Олексій Мазуренко зазначив, що до повномасштабного вторгнення рф займався тим, що забезпечував свою родину, виховував дітей, піклувався про батьків-пенсіонерів. «24 лютого я прокинувався в новому для себе світі, в нових реаліях. Як громадянин будь-якої держави, я маю не тільки права, але й обов’язки, якщо хочете, борг. У зв’язку з чим я вступив до лав ЗСУ». Джерело: Медіазона
1:14

У РФ засудили чотирьох українських військових, які потрапили в полон в Брянській області. Підполковнику Андрію Антоненку присудили 28 років суворого режиму, капітану Андрію Кулішу і молодшому лейтенанту Денису Ткаченку — по 26 років, сержанту Олексію Мазуренку — 27 років. В останньому слові всі вони заявили, що захищали свою країну, виконували накази командирів, а під час їхніх дій не постраждав жоден мирний росіянин. Підполковник Андрій Антоненко завершив своє останнє слово словами з вірша Павла Тичини: «Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — А сила знову розцвіла… Дякую, в мене все». Олексій Мазуренко зазначив, що до повномасштабного вторгнення рф займався тим, що забезпечував свою родину, виховував дітей, піклувався про батьків-пенсіонерів. «24 лютого я прокинувався в новому для себе світі, в нових реаліях. Як громадянин будь-якої держави, я маю не тільки права, але й обов’язки, якщо хочете, борг. У зв’язку з чим я вступив до лав ЗСУ». Джерело: Медіазона

Toronto Television / Телебачення Торонто

58,885 görüntüleme • 11 ay önce

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!
1:09

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!

Симороз Олег Олександрович

384,528 görüntüleme • 3 yıl önce

Рагнарек. Битва за Соледар Вимагаю дати мені рацію. Дослуховую ібушачій доклад, як групі Дока було важко, мол води не було, патронів теж. Хоча ж блять казав піздуйте забивайтесь. В них не було навітть трьохсотих. Окей. Так, ви ж блять хоть скажіть, що відходите підараси. Матюкаюсь, поки слухаю, як йобаний дід, а сам розумію, що все - в мене в тилу вже реальні підари. Виходжу на ротного “- Прошу відійти за железку та вирівнятись зі всіми.” Перша ж думка, якби зробив я - посадив би пару кулеметників під вагон і вже через полотно хуй хто пробіжится. Якщо ця думка зявилась в мене, то очевидно, що від ворога не варто очікувати тупість. У відповідь ротний ригає коротке “- Тримайтесь.” Шо блять тримайтесь, сука. Далі, через хвилин пять додає “- З ранку буде контратака.” Починаю вдягатись і крутити в голові, що робити з цією піздою. Ну блять, шо - піздуємо в атаку на пагорб Ж. Із-за особливості рєлєфу ця блятська точка була в рівень з третім етажем Д1. А край дороги проходив акурат під домом і завертав вліво, а отже контролюя іі я унеможливлював заход на свій район. Де ти підар пес Патрон? Розумія, що часу обмаль і зважаючи на важливість меропріятія, збираю команду з шести своіх бійців. Піздую до полтавчан. Строю всіх. Кажу, ну шо панове, дєла наші різко стали хуйові. Треба атакувати. Зайняли пагорб підари чи ні, я не єбу в душі, але якщо ми його не займем, то нам пізда точно. Відбираю ще додатково вісім чоловік во глове з іх головним сержантом Німцем. І в повній тиші підкрадаємось двійками на рубіж атаки. Зайняв вихідну позицію на невеличкому цвинтарі, створив умови для перехрестного вогню, передова чітвірка вриваєтся в будівлі. Занімаєм два доми на пагорбі без бою. Ояєбу удача. Ставлю старшим Юриста в підмогу залишаю йому рекса Лео. Блять, хто раніше читав - це той чувак, що вибіг працювать по танку в свій час з незарядженим ПСРЛом. В цій хуєті він лише питав “- Куди хуярить, шеф.” Це я до того, що воїнами не народжуються мої солоденькі іми стають на війні. Нарізав вогневі точки та задачі, роблю додаткову рекогнсциніровку вулиці зліва, з Джексоном. Даю наказ натягувать на точку бк та піздую назад. На місце своіх пацанів, що пішли на точку Ж, розводим полтовчан по передній лінії. На ранок планую зібрать ще одну штурмову команду і провернуть всеж атаку на Д1 при підтримці з точки Ж. Вже не роздягаясь забиваюсь в підвал і вирубаюсь на пару годин. До ранку мороз потрохи спадає, і сонце, що так чудно світило не вилазить. Фенрір проковтнув його з кінцями. Свинцове похмуре небо ахуєно доповнює ібушачий розклад на полі бою. Готуємось без зпіху. Ретельно. Піздячка вже явно буде вже за наші життя. Поки готую групу поступає доклад від пацанів Археолога, що підари атакують з іх краю села та одна група проникла на ж.д полотно. Я блять вже в повному кільці по докладам. Ібаний ротний. На фоні відпрацьовує вертоліт. Зміщаю свою групу на точку С. Виводжу полтавчан на заміну своїх пацанів з якими планую атакувати. Додатково відбираю двох самих бойовиків з полтавчан до себе в групу. Поки переміщаюсь між точками починає наібурювати спг з танком. Вже настільки відчуття страху притуплене, що я ходжу в повний ріст на похуях на вибухи. Один з вибухів в парі десятків метрів відправляє в мою сторону осколок. Він проносется акурат перед моім носом. Я відчуваю жар на шкірі та розумію, що ще трішки і мені б відірвало лице к хуям. Так, типова блять помилка. Обратна сторона медалі на війні від паніки. Попускаюсь і через силу починаю падать, коли свистить. Взяв ком взвода полтавчан та придав йому ще тройку пацанів, роблю засаду в домі Г на фланзі. Сили моі занад то розтягнуті і всяке блять можливо. Інструктую іх щоб працювали з середини приміщені (підпустивши підарів якщо побачать по ближче) через одну кімнату. Фактор несподіванки і все таке, на окна кидаємо сітки від ліжок для маскування. На фоні знову починає ібурить кулемет на точці А та піздують доклади, що вже сунуть тіпи в масхалатах та кікіморах. Ігри закінчились.
0:25

Рагнарек. Битва за Соледар Вимагаю дати мені рацію. Дослуховую ібушачій доклад, як групі Дока було важко, мол води не було, патронів теж. Хоча ж блять казав піздуйте забивайтесь. В них не було навітть трьохсотих. Окей. Так, ви ж блять хоть скажіть, що відходите підараси. Матюкаюсь, поки слухаю, як йобаний дід, а сам розумію, що все - в мене в тилу вже реальні підари. Виходжу на ротного “- Прошу відійти за железку та вирівнятись зі всіми.” Перша ж думка, якби зробив я - посадив би пару кулеметників під вагон і вже через полотно хуй хто пробіжится. Якщо ця думка зявилась в мене, то очевидно, що від ворога не варто очікувати тупість. У відповідь ротний ригає коротке “- Тримайтесь.” Шо блять тримайтесь, сука. Далі, через хвилин пять додає “- З ранку буде контратака.” Починаю вдягатись і крутити в голові, що робити з цією піздою. Ну блять, шо - піздуємо в атаку на пагорб Ж. Із-за особливості рєлєфу ця блятська точка була в рівень з третім етажем Д1. А край дороги проходив акурат під домом і завертав вліво, а отже контролюя іі я унеможливлював заход на свій район. Де ти підар пес Патрон? Розумія, що часу обмаль і зважаючи на важливість меропріятія, збираю команду з шести своіх бійців. Піздую до полтавчан. Строю всіх. Кажу, ну шо панове, дєла наші різко стали хуйові. Треба атакувати. Зайняли пагорб підари чи ні, я не єбу в душі, але якщо ми його не займем, то нам пізда точно. Відбираю ще додатково вісім чоловік во глове з іх головним сержантом Німцем. І в повній тиші підкрадаємось двійками на рубіж атаки. Зайняв вихідну позицію на невеличкому цвинтарі, створив умови для перехрестного вогню, передова чітвірка вриваєтся в будівлі. Занімаєм два доми на пагорбі без бою. Ояєбу удача. Ставлю старшим Юриста в підмогу залишаю йому рекса Лео. Блять, хто раніше читав - це той чувак, що вибіг працювать по танку в свій час з незарядженим ПСРЛом. В цій хуєті він лише питав “- Куди хуярить, шеф.” Це я до того, що воїнами не народжуються мої солоденькі іми стають на війні. Нарізав вогневі точки та задачі, роблю додаткову рекогнсциніровку вулиці зліва, з Джексоном. Даю наказ натягувать на точку бк та піздую назад. На місце своіх пацанів, що пішли на точку Ж, розводим полтовчан по передній лінії. На ранок планую зібрать ще одну штурмову команду і провернуть всеж атаку на Д1 при підтримці з точки Ж. Вже не роздягаясь забиваюсь в підвал і вирубаюсь на пару годин. До ранку мороз потрохи спадає, і сонце, що так чудно світило не вилазить. Фенрір проковтнув його з кінцями. Свинцове похмуре небо ахуєно доповнює ібушачий розклад на полі бою. Готуємось без зпіху. Ретельно. Піздячка вже явно буде вже за наші життя. Поки готую групу поступає доклад від пацанів Археолога, що підари атакують з іх краю села та одна група проникла на ж.д полотно. Я блять вже в повному кільці по докладам. Ібаний ротний. На фоні відпрацьовує вертоліт. Зміщаю свою групу на точку С. Виводжу полтавчан на заміну своїх пацанів з якими планую атакувати. Додатково відбираю двох самих бойовиків з полтавчан до себе в групу. Поки переміщаюсь між точками починає наібурювати спг з танком. Вже настільки відчуття страху притуплене, що я ходжу в повний ріст на похуях на вибухи. Один з вибухів в парі десятків метрів відправляє в мою сторону осколок. Він проносется акурат перед моім носом. Я відчуваю жар на шкірі та розумію, що ще трішки і мені б відірвало лице к хуям. Так, типова блять помилка. Обратна сторона медалі на війні від паніки. Попускаюсь і через силу починаю падать, коли свистить. Взяв ком взвода полтавчан та придав йому ще тройку пацанів, роблю засаду в домі Г на фланзі. Сили моі занад то розтягнуті і всяке блять можливо. Інструктую іх щоб працювали з середини приміщені (підпустивши підарів якщо побачать по ближче) через одну кімнату. Фактор несподіванки і все таке, на окна кидаємо сітки від ліжок для маскування. На фоні знову починає ібурить кулемет на точці А та піздують доклади, що вже сунуть тіпи в масхалатах та кікіморах. Ігри закінчились.

Brave Samurai

206,946 görüntüleme • 2 yıl önce

❗Друзі, прошу максимального розголосу! Бійця, що на фото вже нема. Він помер. Йшов на поправку. Але потрапив у лікарню БСП у Києві. І помер. І це вже не перша смерть. Системно помирають бійці у центральній лікарні країни . Системно від бездіяльності лікарів клініки БСП. Двічі ми робили сюжети на моєму ютьюбі про смерть бійців. Про ставлення до бійців. Про неготовність клініки до відключень світла. Взимку взагалі там був треш. Нема генераторів. Нема живлення. Нема операцій. Нема життя. Керівництву лікарні ймовірно похуй. Хочеться спитати головного лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Віктора Дороша, Ви як спите, блять? Ви як спите? Совість є? Ця пісня довга. Системно патронажна штурмових підрозділів пише мені про те, що лікарня немає ліків. Системно родичі бійців пишуть мені, що лікарі не підходять до пацієнтів, а якщо підходять то нехтують скаргами. Після чого бійці системно помирають. Системно я пишу меру. Він дзвонить керівництву лікарні. Ті, зозульки лицемірні, одразу йдуть на зустріч і кажуть шо все під контролем, боєць отримує всю необхідну допомогу. І наступного дня все по новій. Минулого місяця боєць штурмового підрозділу витікав після поранення. Коли я побачила фото бійця в калюжі крові на подушці, якого ніхто не оглянув і негайно не перевіз в операційну, я офігіла. Знаєте чому? Зробили перевʼязку у пʼятницю і пішли до дому. Вихідний. Не до бійців. 9 червня в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» помер поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ Сергій Кузнєцов. Він мав досить класичне осколкове поранення ніг, живота та спини. Був стабільним та при свідомості. Ми звертали увагу керівництва закладу на те, що йому підібрали неправильні знеболювальні і йому потрібна нормальна фахова допомога в реанімації. Його мама витратила більше 30 тис. грн тільки на знеболюючі препарати. Час йшов, раною на спині ніхто не займався, вона стала агресивною з високою температурою, але і тоді адекватних заходів вжито не було. Воїн помер. У центрі Києва. Після того як йшов на поправку. Понад 80 Служб супроводу Сил оборони України звернулися до Командування Медичних сил ЗСУ із вимогою припинити направляти поранених військовослужбовців до цього закладу. Це безпрецедентний випадок за весь час повномасштабної війни — особливо з огляду на те, що йдеться про один із найбільш забезпечених медичних закладів країни. Причиною стало саме порушення прав поранених військовослужбовців та неналежне лікування. Результату НУЛЬ. ‼️Це ультиматум, то ж ми вимагаємо. Якшо не буде звільнений лікар і директор КНП "Київська Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги" ЛШМД, БСП і не буде проведене розслідування смерті бійця та ваших бійців, ми виходимо на акції протесту. І будемо стояти доти, доки не настануть зміни.
2:00

❗Друзі, прошу максимального розголосу! Бійця, що на фото вже нема. Він помер. Йшов на поправку. Але потрапив у лікарню БСП у Києві. І помер. І це вже не перша смерть. Системно помирають бійці у центральній лікарні країни . Системно від бездіяльності лікарів клініки БСП. Двічі ми робили сюжети на моєму ютьюбі про смерть бійців. Про ставлення до бійців. Про неготовність клініки до відключень світла. Взимку взагалі там був треш. Нема генераторів. Нема живлення. Нема операцій. Нема життя. Керівництву лікарні ймовірно похуй. Хочеться спитати головного лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Віктора Дороша, Ви як спите, блять? Ви як спите? Совість є? Ця пісня довга. Системно патронажна штурмових підрозділів пише мені про те, що лікарня немає ліків. Системно родичі бійців пишуть мені, що лікарі не підходять до пацієнтів, а якщо підходять то нехтують скаргами. Після чого бійці системно помирають. Системно я пишу меру. Він дзвонить керівництву лікарні. Ті, зозульки лицемірні, одразу йдуть на зустріч і кажуть шо все під контролем, боєць отримує всю необхідну допомогу. І наступного дня все по новій. Минулого місяця боєць штурмового підрозділу витікав після поранення. Коли я побачила фото бійця в калюжі крові на подушці, якого ніхто не оглянув і негайно не перевіз в операційну, я офігіла. Знаєте чому? Зробили перевʼязку у пʼятницю і пішли до дому. Вихідний. Не до бійців. 9 червня в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» помер поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ Сергій Кузнєцов. Він мав досить класичне осколкове поранення ніг, живота та спини. Був стабільним та при свідомості. Ми звертали увагу керівництва закладу на те, що йому підібрали неправильні знеболювальні і йому потрібна нормальна фахова допомога в реанімації. Його мама витратила більше 30 тис. грн тільки на знеболюючі препарати. Час йшов, раною на спині ніхто не займався, вона стала агресивною з високою температурою, але і тоді адекватних заходів вжито не було. Воїн помер. У центрі Києва. Після того як йшов на поправку. Понад 80 Служб супроводу Сил оборони України звернулися до Командування Медичних сил ЗСУ із вимогою припинити направляти поранених військовослужбовців до цього закладу. Це безпрецедентний випадок за весь час повномасштабної війни — особливо з огляду на те, що йдеться про один із найбільш забезпечених медичних закладів країни. Причиною стало саме порушення прав поранених військовослужбовців та неналежне лікування. Результату НУЛЬ. ‼️Це ультиматум, то ж ми вимагаємо. Якшо не буде звільнений лікар і директор КНП "Київська Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги" ЛШМД, БСП і не буде проведене розслідування смерті бійця та ваших бійців, ми виходимо на акції протесту. І будемо стояти доти, доки не настануть зміни.

Yanina Sokolova

39,515 görüntüleme • 2 ay önce