正在加载视频...

视频加载失败

返回首页

Нігер заявив, що українські найманці окупували частину африканської держави Бенін. Лідер хунти Нігеру Тчіані: "Між Беніном і нами, а надто між Патрісом Талоном (президентом Беніну, - ред.) і нами, немає жодних підстав для заздрощів. Ми казали правду, яку говорили й раніше, а Патріс Талон висміював нас — казав, що...

5channel's profile picture

5 канал 🇺🇦

449,150 subscribers

18,220 次观看 • 6 个月前 •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 条评论

暂无评论

原始帖子的评论将显示在这里

相关视频

Трамп у своїй соцмережі запостив та похвалив фрагмент інтерв'ю МАГА-блогерки Лори Лумер з Зеленським Лора: Безумовно, здається, що тон змінився, абсолютно, відтоді як на вас накричав віцепрезидент в Овальному кабінеті Тож моє питання до вас: що сталося? Тому що здається, що стосунки значно покращилися. Чи є щось, чим ви могли б поділитися з глядачами щодо ваших розмов із Президентом? Зеленський: Ви праві, тон змінився абсолютно. І перший такий переломний момент у нас був у Римі, у Ватикані Так, це була коротка зустріч, але я завжди казав, що це, гадаю, історичний момент. Тому що ми, ми змінили стосунки за 15-20 хвилин Тобто нікого поруч не було, ми були тільки вдвох. І я був дуже радий почути президента і сподіваюся, і я був, і він почув мене, а я почув його І я думаю, це було... нехай це залишиться між нами, але це було дуже добре. Ми заспокоїлися і це було дуже добре. І я такий радий, тому що багато життів залежить від таких стосунків і діалогу
1:22

Трамп у своїй соцмережі запостив та похвалив фрагмент інтерв'ю МАГА-блогерки Лори Лумер з Зеленським Лора: Безумовно, здається, що тон змінився, абсолютно, відтоді як на вас накричав віцепрезидент в Овальному кабінеті Тож моє питання до вас: що сталося? Тому що здається, що стосунки значно покращилися. Чи є щось, чим ви могли б поділитися з глядачами щодо ваших розмов із Президентом? Зеленський: Ви праві, тон змінився абсолютно. І перший такий переломний момент у нас був у Римі, у Ватикані Так, це була коротка зустріч, але я завжди казав, що це, гадаю, історичний момент. Тому що ми, ми змінили стосунки за 15-20 хвилин Тобто нікого поруч не було, ми були тільки вдвох. І я був дуже радий почути президента і сподіваюся, і я був, і він почув мене, а я почув його І я думаю, це було... нехай це залишиться між нами, але це було дуже добре. Ми заспокоїлися і це було дуже добре. І я такий радий, тому що багато життів залежить від таких стосунків і діалогу

Останній Капіталіст

19,184 次观看 • 24 天前

Раз на тиждень ми як завжди — у наших хлопців та дівчат на фронті. Сьогодні — у степах Донеччини. Всі говорять про зміну Головнокомандувача. Скажу відверто: Валерія Залужного знаю давно, це «Залізний Генерал». Від імені всіх військових та всього українського народу величезна йому вдячність. Також вітаю нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Я з ним також з 2014 року воював. Можу сказати, що він досвідчений та компетентний. Бажаю йому та усім Збройним Силам України успіхів. Бо саме навколо них весь народ має зараз обʼєднатися. Владні телеграм-канали почали розповсюджувати фейки, що нібито Порошенко сьогодні вийде на Майдан. І я вирішив, що ми не будемо їх підводити. Сказали, що Порошенко вийде на Майдан, от ми виходимо на Майдан в межах між Покровськом і Кураховим-Авдіївкою. Хто хоче — давайте до нас. Тут дуже круті майдани виходять. У нас сьогодні тільки один ворог — це путін. Ні про що інше ми говорити не можемо! І єдине, як ми маємо протидіяти цьому, — це дати їм всім по зубах. Саме тому ми сьогодні тут, на Сході. Привезли БАГАТО техніки для наших воїнів. 79-ка, 92-а, 46-та, 45-та, 26-та, 41-а, 95-ка, 81-а, 25-ка. Девʼять бригад! Ніхто не залишився без подарунка. В наступному пості опублікуємо фото-звіт) Був радий бачити кожного і кожну! Дякую вам за захист української землі.
1:30

Раз на тиждень ми як завжди — у наших хлопців та дівчат на фронті. Сьогодні — у степах Донеччини. Всі говорять про зміну Головнокомандувача. Скажу відверто: Валерія Залужного знаю давно, це «Залізний Генерал». Від імені всіх військових та всього українського народу величезна йому вдячність. Також вітаю нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Я з ним також з 2014 року воював. Можу сказати, що він досвідчений та компетентний. Бажаю йому та усім Збройним Силам України успіхів. Бо саме навколо них весь народ має зараз обʼєднатися. Владні телеграм-канали почали розповсюджувати фейки, що нібито Порошенко сьогодні вийде на Майдан. І я вирішив, що ми не будемо їх підводити. Сказали, що Порошенко вийде на Майдан, от ми виходимо на Майдан в межах між Покровськом і Кураховим-Авдіївкою. Хто хоче — давайте до нас. Тут дуже круті майдани виходять. У нас сьогодні тільки один ворог — це путін. Ні про що інше ми говорити не можемо! І єдине, як ми маємо протидіяти цьому, — це дати їм всім по зубах. Саме тому ми сьогодні тут, на Сході. Привезли БАГАТО техніки для наших воїнів. 79-ка, 92-а, 46-та, 45-та, 26-та, 41-а, 95-ка, 81-а, 25-ка. Девʼять бригад! Ніхто не залишився без подарунка. В наступному пості опублікуємо фото-звіт) Був радий бачити кожного і кожну! Дякую вам за захист української землі.

Петро Порошенко

34,567 次观看 • 2 年前

🧐‼️Держава хоче контролювати все, навіть те, за що вона не може заплатити: засновник компанії-виробника БпЛА прокоментував заяву Зеленського "Я не розумію, що значить "за спиною держави". У нас всі форми власності рівні. На період війни немає офіційної заборони на експорт продукції юридично оформленої... На жаль, зараз держава хоче контролювати все, навіть те, за що вона не може заплатити або викупити. Наприклад, сам же президент говорить, що у нас можливості випуску FPV-дронів і дронів-перехоплювачів переважають наші можливості викуплення цього. Тобто виробництво переважає не то що попит, а фінансові можливості. Тому якщо це переважає, то це вже власність і можливість компаній, які це випускають. Їм держава не має забороняти це робити і той відкритий експорт, про який говорять, він має запрацювати, а він не працює." — таку позицію висловив Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції "First Contact". ✍️Київ24 відкритий до висвітлення позицій усіх сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері. ❓Зеленський заявив про викриття спроб українських виробників продавати дрони-перехоплювачі та будувати заводи за кордоном "за спиною держави". За словами Президента, понад 1000 таких дронів було продано партнерам без відома Києва. Зеленський підкреслив необхідність контролю над експортом зброї, де пріоритетом мають бути потреби Сил оборони України.
4:12

🧐‼️Держава хоче контролювати все, навіть те, за що вона не може заплатити: засновник компанії-виробника БпЛА прокоментував заяву Зеленського "Я не розумію, що значить "за спиною держави". У нас всі форми власності рівні. На період війни немає офіційної заборони на експорт продукції юридично оформленої... На жаль, зараз держава хоче контролювати все, навіть те, за що вона не може заплатити або викупити. Наприклад, сам же президент говорить, що у нас можливості випуску FPV-дронів і дронів-перехоплювачів переважають наші можливості викуплення цього. Тобто виробництво переважає не то що попит, а фінансові можливості. Тому якщо це переважає, то це вже власність і можливість компаній, які це випускають. Їм держава не має забороняти це робити і той відкритий експорт, про який говорять, він має запрацювати, а він не працює." — таку позицію висловив Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції "First Contact". ✍️Київ24 відкритий до висвітлення позицій усіх сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері. ❓Зеленський заявив про викриття спроб українських виробників продавати дрони-перехоплювачі та будувати заводи за кордоном "за спиною держави". За словами Президента, понад 1000 таких дронів було продано партнерам без відома Києва. Зеленський підкреслив необхідність контролю над експортом зброї, де пріоритетом мають бути потреби Сил оборони України.

Kyiv24

28,499 次观看 • 4 个月前

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 次观看 • 3 个月前

На День Гідності Зеленський обирає порятунок негідного Єрмака, закопуючи свою гідність. 📍1. Хлопці з Банкової вирішили, що вони господарі країни, де бюджет - для будівництва їх маєтків, а не захисту нашої енергосистеми. Забудьте за якийсь там Офіс, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍2. Зеленський вирішив, що Уряд - це секретаріат Офісу Президента, канцелярія. А міністри і премʼєрка - його асистенти. Забудьте і за якийсь там Уряд, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍3. Зеленський вирішив, що Парламент - це його персональна голосувальня з друкарками. Які швидко напишуть будь які зміни по будь яких відкатах, по яких він лише дасть на це вказівку. Забудьте і за якийсь там Парламент, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍4. Зеленський вирішив, що Генпрокуратура - це підписанти підозр тим, хто йому не подобається. Це вони і роблять. Підозру детективу НАБУ підписав Генпрокурор Кравченко особисто. Забудьте і за якусь прокуратуру, її більше немає. Є лише Зеленський. 📍5. Зеленський вирішив, що правоохоронні органи - ДБР, СБУ, Нацпол - це оперативники, які повинні проводити обшуки і пакувати на СІЗО всіх, хто не довподоби Зеленському Забудьте і за них і за їх незалежність. Є лише Зеленський. Тому Офіс, Уряд, Парламент, правоохоронці, прокуратура - всі вони вже втратили гідність, коли покривають усе це. Вони обрали сторону, коли погодились обслуговувати бажання Єрмаків, Міндичів, а не те, на що ми їх уповноважили і яке завдання їм дали. ▪️Бо Парламент наш, а не Зеленського. ▪️Бо Уряд наш, а не Зеленського. ▪️Бо прокуратура і правоохоронні органи наші, а не Зеленського. ❗️Бо всі вони - на служінні в українців, на сервісі у нас за наші податки. Саме так каже Конституція. ❗️Ми не задоволені більше вашим сервісом та обслуговуванням, панове, за наші ж гроші. Єрмак ввів в оману Зеленського, коли забув пояснити, що усі вони - на обслуговуванні українців, найняті нами. Ніяк інакше. ☝🏻З іншого ж боку є Захід, терпіння якого ось ось лусне. Ще є декілька нардепів, незалежних громадських організацій, медіа та журналістів, які не бояться говорити правду. ☝🏻А ще з цього боку також і мільйони, українців, терпіння яких менше, ніж Заходу. Бо, на відміну, від українців, вони не воюють на передовій, не сидять під обстрілами по 10 годин без світла. І в цих умовах в нас залишається власна гідність, цього досить аби зберегти демократію. Ви не побудуєте нам тут другу бєларусь, чуєте, Володимире Зеленський
0:55

На День Гідності Зеленський обирає порятунок негідного Єрмака, закопуючи свою гідність. 📍1. Хлопці з Банкової вирішили, що вони господарі країни, де бюджет - для будівництва їх маєтків, а не захисту нашої енергосистеми. Забудьте за якийсь там Офіс, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍2. Зеленський вирішив, що Уряд - це секретаріат Офісу Президента, канцелярія. А міністри і премʼєрка - його асистенти. Забудьте і за якийсь там Уряд, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍3. Зеленський вирішив, що Парламент - це його персональна голосувальня з друкарками. Які швидко напишуть будь які зміни по будь яких відкатах, по яких він лише дасть на це вказівку. Забудьте і за якийсь там Парламент, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍4. Зеленський вирішив, що Генпрокуратура - це підписанти підозр тим, хто йому не подобається. Це вони і роблять. Підозру детективу НАБУ підписав Генпрокурор Кравченко особисто. Забудьте і за якусь прокуратуру, її більше немає. Є лише Зеленський. 📍5. Зеленський вирішив, що правоохоронні органи - ДБР, СБУ, Нацпол - це оперативники, які повинні проводити обшуки і пакувати на СІЗО всіх, хто не довподоби Зеленському Забудьте і за них і за їх незалежність. Є лише Зеленський. Тому Офіс, Уряд, Парламент, правоохоронці, прокуратура - всі вони вже втратили гідність, коли покривають усе це. Вони обрали сторону, коли погодились обслуговувати бажання Єрмаків, Міндичів, а не те, на що ми їх уповноважили і яке завдання їм дали. ▪️Бо Парламент наш, а не Зеленського. ▪️Бо Уряд наш, а не Зеленського. ▪️Бо прокуратура і правоохоронні органи наші, а не Зеленського. ❗️Бо всі вони - на служінні в українців, на сервісі у нас за наші податки. Саме так каже Конституція. ❗️Ми не задоволені більше вашим сервісом та обслуговуванням, панове, за наші ж гроші. Єрмак ввів в оману Зеленського, коли забув пояснити, що усі вони - на обслуговуванні українців, найняті нами. Ніяк інакше. ☝🏻З іншого ж боку є Захід, терпіння якого ось ось лусне. Ще є декілька нардепів, незалежних громадських організацій, медіа та журналістів, які не бояться говорити правду. ☝🏻А ще з цього боку також і мільйони, українців, терпіння яких менше, ніж Заходу. Бо, на відміну, від українців, вони не воюють на передовій, не сидять під обстрілами по 10 годин без світла. І в цих умовах в нас залишається власна гідність, цього досить аби зберегти демократію. Ви не побудуєте нам тут другу бєларусь, чуєте, Володимире Зеленський

Martina Boguslavets

12,766 次观看 • 8 个月前

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.
4:13

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Петро Порошенко

13,603 次观看 • 8 个月前

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.
3:10

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 次观看 • 1 年前

Вимушений реагувати, оскільки зараз масово поширюється неправдива інформація скандального колишнього футболіста київського «Динамо» Олександра Алієва, яка може нашкодити репутації моєї бригади. Олександра Алієва всі ми добре знаємо за низьким рівнем інтелекту та алкоголізмом. В перші дні повномасштабного вторгнення Алієв повідомив, що він добровольцем пішов до лав територіальної оборони Києва. Патрулював вулиці Оболоні й не брав участі в бойових діях. Але це не завадило йому в обхід бригади, напряму через командування Сил територіальної оборони отримати статус УБД… І от зараз Алієв вирішив крінжувати далі, в інтерв’ю Славі Дьоміну він заявив, що служить в 129-му батальйоні 112-ї бригади й він є військовослужбовцем. Мушу спростувати цю наглу брехню. Оскільки, я знаю цей батальйон нашої бригади, це героїчні хлопці, які в боях здобули собі імʼя, у них багато загиблих і я не буду спокійно дивитися як цей алкаш намагається спаплюжити їх імʼя. Олександр Алієв ніколи не проходив службу як військовослужбовець в 129-му батальйоні 112-ї бригади, як власне і в інших наших регулярних підрозділах. Він тусувався у ДФТГ № 35, яке підпорядковане нашій бригаді, але учасники цього формування не мають офіційного статусу військовослужбовців Збройних Сил України на відміну від наших регулярних батальйонів, власне як військові 129-го батальйону. Я думаю не треба пояснювати чим бойова бригада відрізняється від ДФТГ у 2025 році. Командування цього ДФТГ дозволило Алієву спокійно грати в футбольчік, відвідувати VIP-ложу стадіону «Динамо» та бухати в ресторанах, ну короче, усі «тяготи важкої армійської служби» в період воєнного стану. Алієв також брехав як він «потрапляв під кулі на Оболоні» та як він має «їхати визволяти Харківщину». Всі до речі, його фото з Донбасу зроблені в рамках «волонтерських поїздок», де він не мав жодних військових задач. У квітні 2023 року Алієв за рахунок примазування до ДФТГ проігнорував повістку від Оболонського ТЦК, власне він мав бути офіційно мобілізований до регулярних військ, але він підключив звʼязки і звісно нікуди не мобілізувався. Ну а в квітні цього року я думаю ви бачили як патрульна поліція клала цього «воїна» обличчям в асфальт за опір та ознаки алкогольного спʼяніння, до слова Алієв від проходження тесту на стан спʼяніння відмовився, що за українським законодавством автоматично визнає його винним. Ну ви розумієте, це така «служба в батальйоні», бухим на Гєліку… Ну і я б не писав цей допис навіть не дивлячись на відвертий звіздьож як він «льочік у танку горів», але… Але коли дружок трохи повірив у себе і розповідає, що він десь «служить», це вже межа враховуючи, що багато спортивних журналістів у своїх матеріалах ставили його в приклад іншим. І в першу чергу це неповага та приниження тих хлопців з тероборони, які місяцями сидять в окопах та віддають своє життя та здоров’я за таких як цей брехун. А взагалі не вперше чую історії як «елітка» зашарюється в тилових ДФТГ та мутить собі відстрочки від призову. Відкрию секрет пану Алієву, що служба в ресторанах не звільняє від мобілізації, ось така несправедливість… Палкий привіт ТЦК!
0:53

Вимушений реагувати, оскільки зараз масово поширюється неправдива інформація скандального колишнього футболіста київського «Динамо» Олександра Алієва, яка може нашкодити репутації моєї бригади. Олександра Алієва всі ми добре знаємо за низьким рівнем інтелекту та алкоголізмом. В перші дні повномасштабного вторгнення Алієв повідомив, що він добровольцем пішов до лав територіальної оборони Києва. Патрулював вулиці Оболоні й не брав участі в бойових діях. Але це не завадило йому в обхід бригади, напряму через командування Сил територіальної оборони отримати статус УБД… І от зараз Алієв вирішив крінжувати далі, в інтерв’ю Славі Дьоміну він заявив, що служить в 129-му батальйоні 112-ї бригади й він є військовослужбовцем. Мушу спростувати цю наглу брехню. Оскільки, я знаю цей батальйон нашої бригади, це героїчні хлопці, які в боях здобули собі імʼя, у них багато загиблих і я не буду спокійно дивитися як цей алкаш намагається спаплюжити їх імʼя. Олександр Алієв ніколи не проходив службу як військовослужбовець в 129-му батальйоні 112-ї бригади, як власне і в інших наших регулярних підрозділах. Він тусувався у ДФТГ № 35, яке підпорядковане нашій бригаді, але учасники цього формування не мають офіційного статусу військовослужбовців Збройних Сил України на відміну від наших регулярних батальйонів, власне як військові 129-го батальйону. Я думаю не треба пояснювати чим бойова бригада відрізняється від ДФТГ у 2025 році. Командування цього ДФТГ дозволило Алієву спокійно грати в футбольчік, відвідувати VIP-ложу стадіону «Динамо» та бухати в ресторанах, ну короче, усі «тяготи важкої армійської служби» в період воєнного стану. Алієв також брехав як він «потрапляв під кулі на Оболоні» та як він має «їхати визволяти Харківщину». Всі до речі, його фото з Донбасу зроблені в рамках «волонтерських поїздок», де він не мав жодних військових задач. У квітні 2023 року Алієв за рахунок примазування до ДФТГ проігнорував повістку від Оболонського ТЦК, власне він мав бути офіційно мобілізований до регулярних військ, але він підключив звʼязки і звісно нікуди не мобілізувався. Ну а в квітні цього року я думаю ви бачили як патрульна поліція клала цього «воїна» обличчям в асфальт за опір та ознаки алкогольного спʼяніння, до слова Алієв від проходження тесту на стан спʼяніння відмовився, що за українським законодавством автоматично визнає його винним. Ну ви розумієте, це така «служба в батальйоні», бухим на Гєліку… Ну і я б не писав цей допис навіть не дивлячись на відвертий звіздьож як він «льочік у танку горів», але… Але коли дружок трохи повірив у себе і розповідає, що він десь «служить», це вже межа враховуючи, що багато спортивних журналістів у своїх матеріалах ставили його в приклад іншим. І в першу чергу це неповага та приниження тих хлопців з тероборони, які місяцями сидять в окопах та віддають своє життя та здоров’я за таких як цей брехун. А взагалі не вперше чую історії як «елітка» зашарюється в тилових ДФТГ та мутить собі відстрочки від призову. Відкрию секрет пану Алієву, що служба в ресторанах не звільняє від мобілізації, ось така несправедливість… Палкий привіт ТЦК!

Симороз Олег Олександрович

99,664 次观看 • 1 年前

Справжній мир ніколи не народжується з ілюзій чи слабкості – він є прямим наслідком сили та спротиву. Україна вже довела, що не буде пасивним об'єктом чужих домовленостей. Наше завдання – стати архітекторами процесів, які визначатимуть новий порядок безпеки у Європі та світі. Взяв участь у щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, де обговорили шляхи до миру та лідерства нашої держави. Дипломатія під час війни є безпосереднім продовженням нашої оборони. Тому абсолютно підтримую позицію, що першочерговим завданням для кожної дипломатичної місії України сьогодні залишається пошук необхідних ресурсів для Сил безпеки та оборони. Нам потрібні зброя для фронту та захист тилу, зокрема ракети-перехоплювачі для систем ППО. Сьогодні ми переходимо від прохань про допомогу до мови спільного виробництва, локалізації та взаємних інтересів. Інвестиції в український ОПК – це найефективніший і найдешевший спосіб гарантувати безпеку європейського майбутнього. Водночас маємо чітко дбати про власні інтереси та економіку: Україна повинна будувати спільні підприємства на власній території та експортувати готову продукцію з високою доданою вартістю, а не просто віддавати технології за кордон. Стратегічно важливими для нас залишаються Глобальний Південь і країни Африки, де російська федерація роками торгувала дезінформацією. Наша присутність там має бути системною і базуватися на зерновій дипломатії під українським прапором, безпековій співпраці, торгівлі та освітніх зв'язках. Голосу слабких у сучасному світі не чують. Тільки коли ворог бачить нашу внутрішню єдність і силу на передовій та в переговорах, розмова стає конструктивною. Щиро дякую всьому дипломатичному корпусу за роботу та відстоювання інтересів нашої держави. Працюємо далі. Слава Україні!
0:56

Справжній мир ніколи не народжується з ілюзій чи слабкості – він є прямим наслідком сили та спротиву. Україна вже довела, що не буде пасивним об'єктом чужих домовленостей. Наше завдання – стати архітекторами процесів, які визначатимуть новий порядок безпеки у Європі та світі. Взяв участь у щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, де обговорили шляхи до миру та лідерства нашої держави. Дипломатія під час війни є безпосереднім продовженням нашої оборони. Тому абсолютно підтримую позицію, що першочерговим завданням для кожної дипломатичної місії України сьогодні залишається пошук необхідних ресурсів для Сил безпеки та оборони. Нам потрібні зброя для фронту та захист тилу, зокрема ракети-перехоплювачі для систем ППО. Сьогодні ми переходимо від прохань про допомогу до мови спільного виробництва, локалізації та взаємних інтересів. Інвестиції в український ОПК – це найефективніший і найдешевший спосіб гарантувати безпеку європейського майбутнього. Водночас маємо чітко дбати про власні інтереси та економіку: Україна повинна будувати спільні підприємства на власній території та експортувати готову продукцію з високою доданою вартістю, а не просто віддавати технології за кордон. Стратегічно важливими для нас залишаються Глобальний Південь і країни Африки, де російська федерація роками торгувала дезінформацією. Наша присутність там має бути системною і базуватися на зерновій дипломатії під українським прапором, безпековій співпраці, торгівлі та освітніх зв'язках. Голосу слабких у сучасному світі не чують. Тільки коли ворог бачить нашу внутрішню єдність і силу на передовій та в переговорах, розмова стає конструктивною. Щиро дякую всьому дипломатичному корпусу за роботу та відстоювання інтересів нашої держави. Працюємо далі. Слава Україні!

Kyrylo Budanov

15,034 次观看 • 13 天前

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.
6:47

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 次观看 • 1 年前

Найголовніше завдання зараз — це оборона держави. Йдеться не про миттєву перемогу над ворогом, а про збереження існування Української держави. Бо нині саме існування країни під загрозою. Ми вистоїмо, якщо триматимемося разом. Якщо ми піддаватимемося на провокації, то Україну вдасться зруйнувати зсередини. Саме тому для нас принципово важлива єдність, а фінансування Збройних Сил України має залишатися пріоритетом. Сьогодні мав нагоду виступити перед представниками Львівської обласної ради. Важливо було порадитися з представниками місцевого самоврядування, тому що зараз перед Україною стоїть низка нагальних питань. Питання перше: яким чином зберегти та зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України, не зважаючи на перепони, які чинить команда з «5–6 ефективних менеджерів»? Питання нагальне, бо сьогодні у Гаазі розпочинається Саміт НАТО, де мають бути ухвалені визначальні рішення для України: рішення про надання нам зброї, необхідність проведення Ради Україна–НАТО на рівні голів держав та урядів, рішення щодо фінансування України, рішення щодо посилення санкцій, які примусять путіна припинити війну. Друге питання — це збереження демократії, свобод та місцевого самоврядування. З 2014 року наша команда забезпечує оновлення місцевого самоврядування. Але сьогодні ми, на жаль, бачимо згортання цих реформ так само, як і згортання свобод та демократії. Ми не маємо нічого проти цензури воєнного стану, але категорично не сприймаємо згортання базових демократичних цінностей. Ми точно впевнені, що потужний голос системи місцевого самоврядування мають почути. Зараз у Верховній Раді команда «Європейської Солідарності» висуває низку пропозицій: 🔹 негайно ухвалити звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки, щоб зупинити руйнівні процеси в українсько-американських відносинах. Стратегічне партнерство зі США — це питання виживання. Альтернативи цьому немає. 🔹 повернути ПДФО громадам. Бо саме бригади, громади швидше, ефективніше, чесніше і без корупції вирішують питання забезпечення і використання коштів. 🔹 переведення економіки на військові рейки, що означає концентрацію всіх фінансових ресурсів на секторі оборони і безпеки. Треба думати не про вибори — треба думати про збереження держави і забезпечення армії. 🔹 повернутися до питання будівництва фортифікаційних споруд. Це те, про що ми говорили ще у 2023 році. А нині ані в Сумській області, ні на півдні — немає лінії потужного захисту. Бо немає фінансування. 🔹 програма Safe Soldier — це боротьба за життя кожного воїна. Це — забезпечення засобами захисту, зброєю, сучасними технологіями. 🔹 зміна підходів до формування Уряду: час створити Уряд національного порятунку, що складався б із грамотних фахівців. В умовах сьогодення Україна потребує єдності, компетентності та професіоналізму. Саме це допоможе зберегти Україну.
15:28

Найголовніше завдання зараз — це оборона держави. Йдеться не про миттєву перемогу над ворогом, а про збереження існування Української держави. Бо нині саме існування країни під загрозою. Ми вистоїмо, якщо триматимемося разом. Якщо ми піддаватимемося на провокації, то Україну вдасться зруйнувати зсередини. Саме тому для нас принципово важлива єдність, а фінансування Збройних Сил України має залишатися пріоритетом. Сьогодні мав нагоду виступити перед представниками Львівської обласної ради. Важливо було порадитися з представниками місцевого самоврядування, тому що зараз перед Україною стоїть низка нагальних питань. Питання перше: яким чином зберегти та зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України, не зважаючи на перепони, які чинить команда з «5–6 ефективних менеджерів»? Питання нагальне, бо сьогодні у Гаазі розпочинається Саміт НАТО, де мають бути ухвалені визначальні рішення для України: рішення про надання нам зброї, необхідність проведення Ради Україна–НАТО на рівні голів держав та урядів, рішення щодо фінансування України, рішення щодо посилення санкцій, які примусять путіна припинити війну. Друге питання — це збереження демократії, свобод та місцевого самоврядування. З 2014 року наша команда забезпечує оновлення місцевого самоврядування. Але сьогодні ми, на жаль, бачимо згортання цих реформ так само, як і згортання свобод та демократії. Ми не маємо нічого проти цензури воєнного стану, але категорично не сприймаємо згортання базових демократичних цінностей. Ми точно впевнені, що потужний голос системи місцевого самоврядування мають почути. Зараз у Верховній Раді команда «Європейської Солідарності» висуває низку пропозицій: 🔹 негайно ухвалити звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки, щоб зупинити руйнівні процеси в українсько-американських відносинах. Стратегічне партнерство зі США — це питання виживання. Альтернативи цьому немає. 🔹 повернути ПДФО громадам. Бо саме бригади, громади швидше, ефективніше, чесніше і без корупції вирішують питання забезпечення і використання коштів. 🔹 переведення економіки на військові рейки, що означає концентрацію всіх фінансових ресурсів на секторі оборони і безпеки. Треба думати не про вибори — треба думати про збереження держави і забезпечення армії. 🔹 повернутися до питання будівництва фортифікаційних споруд. Це те, про що ми говорили ще у 2023 році. А нині ані в Сумській області, ні на півдні — немає лінії потужного захисту. Бо немає фінансування. 🔹 програма Safe Soldier — це боротьба за життя кожного воїна. Це — забезпечення засобами захисту, зброєю, сучасними технологіями. 🔹 зміна підходів до формування Уряду: час створити Уряд національного порятунку, що складався б із грамотних фахівців. В умовах сьогодення Україна потребує єдності, компетентності та професіоналізму. Саме це допоможе зберегти Україну.

Петро Порошенко

15,091 次观看 • 1 年前

Представник президента вперше не прийшов на суд проти неконституційних і незаконних санкцій. Єдиною тактикою влади з самого початку було затягування процесу. Кодекс адміністративного судочинства абсолютно чітко визначає часові межі щодо подання та обґрунтування доказів, представлення позицій та ухвалення рішень. Високий суд увесь час ішов назустріч представникам влади. Але вони пів року не відповідали на законні вимоги суду і позивача надати документи, які доводять обґрунтованість ухвалення рішень. Виявляється, пів року можна ігнорувати суд, ховати документи і, зрештою, перейти до прямої фальсифікації. Немає жодних ілюзій: влада не виграє цю справу. Тому єдиною виграшною тактикою для них лишається затягувати судове засідання. Скільки ще держава та верховенство права будуть зґвалтовані таким брутальним паплюженням прав і демократії? У мене немає запитань до пані Пантюхової, представниці президента. Мені вона в залі не потрібна. Я подавав позов до Зеленського, який зараз перебуває в Україні. Уся риторика та дії президента пов’язані зараз із виборами. Він дає доручення парламенту підготувати виборче законодавство, де напряму заборонятиметься брати участь у виборах підсанкційним особам. На тлі корупційних скандалів — «міндічгейту» та операції «Кісєля-Шефіра» — нам треба терміново рятувати три речі. Перше — це довіра суспільства до влади. Бо наразі влада є прогнилою та корумпованою і становить загрозу нацбезпеці. Друге — повернення довіри фронту до тилу. Третє — повернення довіри наших партнерів до держави Україна. Інакше ми не отримаємо ні грошей, ні зброї, ні технологій, ні політичної підтримки. Бо допомога партнерів була пов’язана лише з двома факторами. Фактор перший — незалежність антикорупційних органів, які досі перебувають під загрозою. І другий фактор — верховенство права. Верховенство права — це незалежність судів. Верховенство права — це права опозиції, права людини, права журналістів і права громадських активістів. І врешті-решт, свобода. Єдине, що влада може зробити — це не з'явитися на суд. Тут має бути не представниця Зеленського, а він сам. Тому відсутність влади в залі судового засідання — це іспит для суду та держави.
10:30

Представник президента вперше не прийшов на суд проти неконституційних і незаконних санкцій. Єдиною тактикою влади з самого початку було затягування процесу. Кодекс адміністративного судочинства абсолютно чітко визначає часові межі щодо подання та обґрунтування доказів, представлення позицій та ухвалення рішень. Високий суд увесь час ішов назустріч представникам влади. Але вони пів року не відповідали на законні вимоги суду і позивача надати документи, які доводять обґрунтованість ухвалення рішень. Виявляється, пів року можна ігнорувати суд, ховати документи і, зрештою, перейти до прямої фальсифікації. Немає жодних ілюзій: влада не виграє цю справу. Тому єдиною виграшною тактикою для них лишається затягувати судове засідання. Скільки ще держава та верховенство права будуть зґвалтовані таким брутальним паплюженням прав і демократії? У мене немає запитань до пані Пантюхової, представниці президента. Мені вона в залі не потрібна. Я подавав позов до Зеленського, який зараз перебуває в Україні. Уся риторика та дії президента пов’язані зараз із виборами. Він дає доручення парламенту підготувати виборче законодавство, де напряму заборонятиметься брати участь у виборах підсанкційним особам. На тлі корупційних скандалів — «міндічгейту» та операції «Кісєля-Шефіра» — нам треба терміново рятувати три речі. Перше — це довіра суспільства до влади. Бо наразі влада є прогнилою та корумпованою і становить загрозу нацбезпеці. Друге — повернення довіри фронту до тилу. Третє — повернення довіри наших партнерів до держави Україна. Інакше ми не отримаємо ні грошей, ні зброї, ні технологій, ні політичної підтримки. Бо допомога партнерів була пов’язана лише з двома факторами. Фактор перший — незалежність антикорупційних органів, які досі перебувають під загрозою. І другий фактор — верховенство права. Верховенство права — це незалежність судів. Верховенство права — це права опозиції, права людини, права журналістів і права громадських активістів. І врешті-решт, свобода. Єдине, що влада може зробити — це не з'явитися на суд. Тут має бути не представниця Зеленського, а він сам. Тому відсутність влади в залі судового засідання — це іспит для суду та держави.

Петро Порошенко

16,802 次观看 • 7 个月前

Тиранія Зеленського: Чоловік заступився за хлопця, якого викрадало та било ТЦК. Викликав поліцію - поліція затримала його, поваливши на землю. Потім відпустили. І через добу у квартиру без рішення суду увірвалось СБУ, побило цього чоловіка і його сина, арештували і вивезли в невідомому напрямку на підвал ТЦК з намаганням мобілізувати (хоча від має відстрочку). Короче, тилові гандони з поліції, ТЦК і СБУ вирішили провчити нахабного кріпака і відправити його в окоп - система, яку збудував Зеленський. Населення залякують, щоб воно не опиралось тиранії. Історія, яку звісно ніхто не помітить, бо це не військового медика. Хоча, Йода ж має тепер заступатись за інших? Довбаний Генштаб розповідає казки, на прикладі Йоди, що це випадковість. Ні, це система! «1. 28 березня 25 року мій батько, перебуваючи на вулиці, став свідком того, як представники ТЦК спільно з поліцією намагалися силоміць завербувати цивільну особу. Батько зупинився та викликав поліцію, щоб зафіксувати цей злочин. Одночасно він повідомив про подію на гарячу лінію СБУ та в інші інстанції. 2. У відповідь приїхав поліцейський екіпаж, який замість розслідування, затримав мого батька без складання будь-якого протоколу. Йому повідомили, що він нібито перебуває в розшуку ТЦК. Його доставили до територіального центру комплектування в місті Ужгород. 3. При затриманні: • Було проігноровано його право на відстрочку від мобілізації, яку він мав на підставі необхідності догляду за літньою матір’ю (79 років) з підтвердженням ЛКК. • Йому не надали медичну допомогу. • Його тримали в кайданках та жорстко з ним поводились. 4. 29 березня в кайданках його намагались передати у військову частину, однак ті відмовились його приймати, визнавши дійсність його документів на відстрочку. Його повернули до ТЦК в Ужгороді, де тримали ще кілька днів, а потім перевели до іншого підрозділу Нацгвардії. 5. Протягом усього цього часу: • Він не підписував жодного документа. • Не проходив ВЛК. • Не отримував нову військову форму. • Не був офіційно оформлений в будь-яку військову частину. Якщо якісь документи і були оформлені, вони є сфальсифікованими. 6. У нього не було чіткого статусу – чи він цивільний, чи військовозобов’язаний. Йому повідомили, що він «може бути вільним» і продовжити оформлення своєї відстрочки. 3 червня – незаконне вторгнення до житла 7. 3 червня до орендованої квартири, де ми мешкаємо, увірвалися невідомі у цивільному, без представлення документів та без рішення суду. Вони: • Ламали двері. • Отримали неофіційне усне «дозволення» від власників житла (без їхньої присутності), збрехавши їм що ми терористи. • Затримали мене й батька без ордера та без законних підстав. • Кілька хвилин катували нас, застосовували силу, кайданки. • Вивели з під’їзду, де вже чекали екіпажі поліції. 8. Батьку почали інкримінувати, що він «самовільно залишив частину в Дніпрі», хоча жодних документів чи доказів його перебування в Дніпрі не існує. 9. Йому запропонували: • або їхати до суду, • або до Нацгвардії, • або до міського відділку поліції. Він погодився їхати до військової частини. Мене ж повезли до міського відділку, де: • вилучили мій телефон, • вимагали пояснень, чому я не відчинив двері, • не представились і втекли, коли я почав вимагати документи. Стан на зараз 10. Наступного дня батько прибув до військової частини, однак: • Йому відмовляють у праві на юридичну допомогу, посилаючись на те, що адвокат у частині лише для військовослужбовців. • Водночас вони інкримінують йому перебування в статусі СЗЧ. • Але жодного документа, який підтверджує його належність до військової частини або участь у кримінальному провадженні, не існує.» 🛑 Цей випадок є серйозним порушенням Конституції України, норм міжнародного права, а також прав людини. Кожен покидьок який приймав в цьому участь буде індентифікований та понесе відповідальність після зміни влади. Підпишись на мій ТГ канал:
1:25

Тиранія Зеленського: Чоловік заступився за хлопця, якого викрадало та било ТЦК. Викликав поліцію - поліція затримала його, поваливши на землю. Потім відпустили. І через добу у квартиру без рішення суду увірвалось СБУ, побило цього чоловіка і його сина, арештували і вивезли в невідомому напрямку на підвал ТЦК з намаганням мобілізувати (хоча від має відстрочку). Короче, тилові гандони з поліції, ТЦК і СБУ вирішили провчити нахабного кріпака і відправити його в окоп - система, яку збудував Зеленський. Населення залякують, щоб воно не опиралось тиранії. Історія, яку звісно ніхто не помітить, бо це не військового медика. Хоча, Йода ж має тепер заступатись за інших? Довбаний Генштаб розповідає казки, на прикладі Йоди, що це випадковість. Ні, це система! «1. 28 березня 25 року мій батько, перебуваючи на вулиці, став свідком того, як представники ТЦК спільно з поліцією намагалися силоміць завербувати цивільну особу. Батько зупинився та викликав поліцію, щоб зафіксувати цей злочин. Одночасно він повідомив про подію на гарячу лінію СБУ та в інші інстанції. 2. У відповідь приїхав поліцейський екіпаж, який замість розслідування, затримав мого батька без складання будь-якого протоколу. Йому повідомили, що він нібито перебуває в розшуку ТЦК. Його доставили до територіального центру комплектування в місті Ужгород. 3. При затриманні: • Було проігноровано його право на відстрочку від мобілізації, яку він мав на підставі необхідності догляду за літньою матір’ю (79 років) з підтвердженням ЛКК. • Йому не надали медичну допомогу. • Його тримали в кайданках та жорстко з ним поводились. 4. 29 березня в кайданках його намагались передати у військову частину, однак ті відмовились його приймати, визнавши дійсність його документів на відстрочку. Його повернули до ТЦК в Ужгороді, де тримали ще кілька днів, а потім перевели до іншого підрозділу Нацгвардії. 5. Протягом усього цього часу: • Він не підписував жодного документа. • Не проходив ВЛК. • Не отримував нову військову форму. • Не був офіційно оформлений в будь-яку військову частину. Якщо якісь документи і були оформлені, вони є сфальсифікованими. 6. У нього не було чіткого статусу – чи він цивільний, чи військовозобов’язаний. Йому повідомили, що він «може бути вільним» і продовжити оформлення своєї відстрочки. 3 червня – незаконне вторгнення до житла 7. 3 червня до орендованої квартири, де ми мешкаємо, увірвалися невідомі у цивільному, без представлення документів та без рішення суду. Вони: • Ламали двері. • Отримали неофіційне усне «дозволення» від власників житла (без їхньої присутності), збрехавши їм що ми терористи. • Затримали мене й батька без ордера та без законних підстав. • Кілька хвилин катували нас, застосовували силу, кайданки. • Вивели з під’їзду, де вже чекали екіпажі поліції. 8. Батьку почали інкримінувати, що він «самовільно залишив частину в Дніпрі», хоча жодних документів чи доказів його перебування в Дніпрі не існує. 9. Йому запропонували: • або їхати до суду, • або до Нацгвардії, • або до міського відділку поліції. Він погодився їхати до військової частини. Мене ж повезли до міського відділку, де: • вилучили мій телефон, • вимагали пояснень, чому я не відчинив двері, • не представились і втекли, коли я почав вимагати документи. Стан на зараз 10. Наступного дня батько прибув до військової частини, однак: • Йому відмовляють у праві на юридичну допомогу, посилаючись на те, що адвокат у частині лише для військовослужбовців. • Водночас вони інкримінують йому перебування в статусі СЗЧ. • Але жодного документа, який підтверджує його належність до військової частини або участь у кримінальному провадженні, не існує.» 🛑 Цей випадок є серйозним порушенням Конституції України, норм міжнародного права, а також прав людини. Кожен покидьок який приймав в цьому участь буде індентифікований та понесе відповідальність після зміни влади. Підпишись на мій ТГ канал:

Myroslav Oleshko

30,878 次观看 • 1 年前

Ніч, яку щойно пережила Україна, знову сказала нам те, що ми, на жаль, давно знаємо: путін не хоче миру. Для нього мир — це поразка його імперської манії. Він не прагне припинення вогню і не має наміру добровільно завершувати війну. Він хоче, щоб Україна втомилася, щоб світ відвернувся, щоб страх став сильнішим за гідність, а виснаження — сильнішим за волю. Але війна залежить не лише від бажання диктатора. Війна — це ресурси, час, технології, союзники, економіка, стійкість суспільства і співвідношення сил. І саме тому сьогодні я хочу сказати дуже відповідально: Україна може бути близька до миру як ніколи за останні чотири роки. Йдеться про шанс припинити вогонь — негайно, без умов і всеосяжно. І розпочати переговори за участі Сполучених Штатів і Європи. Найімовірніше, ми говоримо про найближчі кілька місяців, коли збігаються військові, технологічні, економічні й політичні чинники, здатні створити для росії ситуацію, в якій продовження війни ставатиме дедалі дорожчим і небезпечнішим. Насамперед тому, що Збройні Сили України вкотре довели: найсильніша дипломатія починається там, де ворог розуміє ціну агресії. Час дипломатії дронів настав. Водночас маємо бути чесними із собою: перевага у технологіях не буває вічною. Ворог вчиться, адаптується, перебудовує захист, шукає слабкі місця і намагається наздогнати нас там, де сьогодні ми сильніші. Другий чинник — ситуація на фронті, де російська армія, попри весь блеф кремлівської пропаганди, буксує значно більше, ніж москва готова визнати. Третій чинник — міжнародний політичний календар, який не можна ігнорувати, якщо ми хочемо не просто правильно говорити, а реально впливати на рішення союзників. Сполучені Штати входять у період проміжних виборів до Конгресу, і нам треба тверезо розуміти: для американського виборця Україна не буде єдиною темою. Там будуть інфляція, світові ціни на енергоносії, Близький Схід, економіка, міграція, безпека. І якщо ми хочемо, щоб українське питання залишалося у фокусі не як проблема, а як стратегічний пріоритет вільного світу, діяти треба зараз. Якщо говорити мовою, яку розуміє сам путін, — це примус до миру. Тому найближчі місяці мають стати часом максимальної концентрації держави. Посилювати фронт, нарощувати виробництво зброї, масштабувати дрони, РЕБ і далекобійні рішення, зміцнювати економіку воєнного часу, працювати із союзниками не в режимі прохача, а в режимі держави, яка пропонує спільну стратегію безпеки для всієї Європи. І так само важливо — навчитися говорити одне з одним усередині країни. Наша команда готова надати весь свій досвід, усі міжнародні контакти й усі можливості, здобуті за десятиліття роботи в українській політиці, дипломатії та безпековій сфері. Бо історія не завжди відчиняє двері широко. Іноді вона лише на мить залишає шпарину. Але народи, які хочуть жити, мають встигати пройти навіть крізь неї. Я хочу, щоб українці почули головне: мир можливий. путін хоче, щоб ми звикли до темряви. Але Україна вже не раз доводила, що після найтяжчої ночі вона не просто чекає світанку — вона здатна сама вмикати світло і будувати своє майбутнє.
8:19

Ніч, яку щойно пережила Україна, знову сказала нам те, що ми, на жаль, давно знаємо: путін не хоче миру. Для нього мир — це поразка його імперської манії. Він не прагне припинення вогню і не має наміру добровільно завершувати війну. Він хоче, щоб Україна втомилася, щоб світ відвернувся, щоб страх став сильнішим за гідність, а виснаження — сильнішим за волю. Але війна залежить не лише від бажання диктатора. Війна — це ресурси, час, технології, союзники, економіка, стійкість суспільства і співвідношення сил. І саме тому сьогодні я хочу сказати дуже відповідально: Україна може бути близька до миру як ніколи за останні чотири роки. Йдеться про шанс припинити вогонь — негайно, без умов і всеосяжно. І розпочати переговори за участі Сполучених Штатів і Європи. Найімовірніше, ми говоримо про найближчі кілька місяців, коли збігаються військові, технологічні, економічні й політичні чинники, здатні створити для росії ситуацію, в якій продовження війни ставатиме дедалі дорожчим і небезпечнішим. Насамперед тому, що Збройні Сили України вкотре довели: найсильніша дипломатія починається там, де ворог розуміє ціну агресії. Час дипломатії дронів настав. Водночас маємо бути чесними із собою: перевага у технологіях не буває вічною. Ворог вчиться, адаптується, перебудовує захист, шукає слабкі місця і намагається наздогнати нас там, де сьогодні ми сильніші. Другий чинник — ситуація на фронті, де російська армія, попри весь блеф кремлівської пропаганди, буксує значно більше, ніж москва готова визнати. Третій чинник — міжнародний політичний календар, який не можна ігнорувати, якщо ми хочемо не просто правильно говорити, а реально впливати на рішення союзників. Сполучені Штати входять у період проміжних виборів до Конгресу, і нам треба тверезо розуміти: для американського виборця Україна не буде єдиною темою. Там будуть інфляція, світові ціни на енергоносії, Близький Схід, економіка, міграція, безпека. І якщо ми хочемо, щоб українське питання залишалося у фокусі не як проблема, а як стратегічний пріоритет вільного світу, діяти треба зараз. Якщо говорити мовою, яку розуміє сам путін, — це примус до миру. Тому найближчі місяці мають стати часом максимальної концентрації держави. Посилювати фронт, нарощувати виробництво зброї, масштабувати дрони, РЕБ і далекобійні рішення, зміцнювати економіку воєнного часу, працювати із союзниками не в режимі прохача, а в режимі держави, яка пропонує спільну стратегію безпеки для всієї Європи. І так само важливо — навчитися говорити одне з одним усередині країни. Наша команда готова надати весь свій досвід, усі міжнародні контакти й усі можливості, здобуті за десятиліття роботи в українській політиці, дипломатії та безпековій сфері. Бо історія не завжди відчиняє двері широко. Іноді вона лише на мить залишає шпарину. Але народи, які хочуть жити, мають встигати пройти навіть крізь неї. Я хочу, щоб українці почули головне: мир можливий. путін хоче, щоб ми звикли до темряви. Але Україна вже не раз доводила, що після найтяжчої ночі вона не просто чекає світанку — вона здатна сама вмикати світло і будувати своє майбутнє.

Петро Порошенко

11,038 次观看 • 2 个月前

Репортер: Днями ви сказали, що не впевнені, чи варто надавати Україні зенітно-ракетні комплекси Патріот, які обговорювалися Ви хочете побачити більше дій від Зеленського, перш ніж підете на такий крок? Трамп: Що ж, це великий крок. Послухайте, у нас найкраща зброя у світі. У нас найкращі дрони у світі, люди цього не знають. У нас найкраще озброєння у світі У випадку з президентом Зеленським, він хотів би отримати Патріоти, вони хотіли б отримати Томагавки, які, знаєте, є смертоносними: одні наступальні, інші оборонні Але коли ви даєте комусь ракети... здається, було випущено п'ять ракет, вони летіли зі швидкістю 8600 миль на годину. Подумайте про це – 8600 Ось машина: якщо ви їдете 60, це вже трохи швидко, якщо 100... а тут 8600 миль на годину, і це були великі ракети Їх випустили по Йорданії, і наші хлопці були там. Бінг, бінг, бінг-бінг-бінг, бінг, бінг, бінг-бінг-бінг. Добре? Я не хочу бути Байденом. Мені треба бути дуже обережним Це був би чудовий звуковий фрагмент для новин: було п'ять ракет, і ми збили всі п'ять ще до того, як вони наблизилися. Ніхто інший не має такої спроможності. Ця зброя неймовірна І ми повинні бути дуже обережними, дозволяючи комусь їх будувати. Знаєте, це дуже важливо. Зараз ми будуємо багато заводів, щоб виготовляти ці та інші ракети Ракета Томагавк – це просто щось, ніхто ніколи не бачив нічого подібного. Треба бути дуже розважливим, треба бути дуже обережним На даний момент ми на це не погодилися. Ми обговорюємо це, але таку технологію важко віддавати Я не думаю, що це коли-небудь станеться, бо ті люди, яким ви даєте цю технологію, можуть колись повернутися проти вас. Знаєте, це можливо. Подивіться на історію воєн – таке траплялося кілька разів за ці роки
2:03

Репортер: Днями ви сказали, що не впевнені, чи варто надавати Україні зенітно-ракетні комплекси Патріот, які обговорювалися Ви хочете побачити більше дій від Зеленського, перш ніж підете на такий крок? Трамп: Що ж, це великий крок. Послухайте, у нас найкраща зброя у світі. У нас найкращі дрони у світі, люди цього не знають. У нас найкраще озброєння у світі У випадку з президентом Зеленським, він хотів би отримати Патріоти, вони хотіли б отримати Томагавки, які, знаєте, є смертоносними: одні наступальні, інші оборонні Але коли ви даєте комусь ракети... здається, було випущено п'ять ракет, вони летіли зі швидкістю 8600 миль на годину. Подумайте про це – 8600 Ось машина: якщо ви їдете 60, це вже трохи швидко, якщо 100... а тут 8600 миль на годину, і це були великі ракети Їх випустили по Йорданії, і наші хлопці були там. Бінг, бінг, бінг-бінг-бінг, бінг, бінг, бінг-бінг-бінг. Добре? Я не хочу бути Байденом. Мені треба бути дуже обережним Це був би чудовий звуковий фрагмент для новин: було п'ять ракет, і ми збили всі п'ять ще до того, як вони наблизилися. Ніхто інший не має такої спроможності. Ця зброя неймовірна І ми повинні бути дуже обережними, дозволяючи комусь їх будувати. Знаєте, це дуже важливо. Зараз ми будуємо багато заводів, щоб виготовляти ці та інші ракети Ракета Томагавк – це просто щось, ніхто ніколи не бачив нічого подібного. Треба бути дуже розважливим, треба бути дуже обережним На даний момент ми на це не погодилися. Ми обговорюємо це, але таку технологію важко віддавати Я не думаю, що це коли-небудь станеться, бо ті люди, яким ви даєте цю технологію, можуть колись повернутися проти вас. Знаєте, це можливо. Подивіться на історію воєн – таке траплялося кілька разів за ці роки

Останній Капіталіст

33,999 次观看 • 16 天前

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.
6:57

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Петро Порошенко

54,946 次观看 • 1 年前

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.
6:07

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.

Петро Порошенко

690,007 次观看 • 1 个月前

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.
2:01

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.

Останній Капіталіст

14,073 次观看 • 3 个月前