Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Постріл — і ще одне серце зупинилося на Інститутській. Наказ — і російські війська зайшли в Крим. 20 лютого — день, коли Україна здригнулася двічі. У центрі Києва падали тіла, злочинно вбиті снайперами. У цей же час в Криму над нашими землями піднімався триколор. Це день, коли ми дізналися...

BackAndAlive's profile picture

Повернись живим

323,750 subscribers

44,792 görüntüleme • 1 yıl önce •via X (Twitter)

Haberler & PolitikaSağlık & İyilik
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

4 Yorum

Рудий КеНГУру profil fotoğrafı
Рудий КеНГУру1 yıl önce

Блін, ну хоч ви не розганяйте казки про снайперів

Мишель неудобный profil fotoğrafı
Мишель неудобный1 yıl önce

@Glory_2_Ukraine В той час, турчинов пашинський, аваков та інші крадії, скориставшись горем, ділили місця у владі

moment_of_honor profil fotoğrafı
moment_of_honor1 yıl önce

Згадуємо якою ціною, згадуємо їх щодня, о 9:00

Gan Jing World profil fotoğrafı
Gan Jing World2 yıl önce

✦ The Fatal Encounter ✦ One year into King Jeong-jo’s reign, a fated day unfolds about one who must live, one who must kill, and one who must protect. 🍿Watch Now

Benzer Videolar

Сьогодні у Вербну неділю ми молилися у Володимирському соборі. І, думаю, це зовсім не випадково. Бо саме з Володимира почалося хрещення України. У цей день ми молимося в нашій церкві за українське військо, за наш народ, за мир, за збереження України. Молимося за наших воїнів, які щодня боронять державу. За всіх українців, які проходять через важкі випробування, але не втрачають віри. Сьогодні було особливо приємно бачити так багато людей на службі. Це ще раз нагадує: українців неможливо зламати. Нам непросто. Але ми тримаємося. Віримо. Боремося. І знаємо, що Господь чує наші молитви. З Вербною неділею!
1:45

Сьогодні у Вербну неділю ми молилися у Володимирському соборі. І, думаю, це зовсім не випадково. Бо саме з Володимира почалося хрещення України. У цей день ми молимося в нашій церкві за українське військо, за наш народ, за мир, за збереження України. Молимося за наших воїнів, які щодня боронять державу. За всіх українців, які проходять через важкі випробування, але не втрачають віри. Сьогодні було особливо приємно бачити так багато людей на службі. Це ще раз нагадує: українців неможливо зламати. Нам непросто. Але ми тримаємося. Віримо. Боремося. І знаємо, що Господь чує наші молитви. З Вербною неділею!

Петро Порошенко

11,557 görüntüleme • 4 ay önce

Відзначив орденами «Золота Зірка» та іншими державними нагородами військових Cил безпеки та оборони України й передав відзнаки родинам загиблих Героїв, яких нагороджено посмертно. Шануємо українських воїнів. Дякуємо українським родинам за те, що в нас є такі воїни. Робимо все, щоб Україна щодня ставала сильнішою – саме це потрібно. На кожен російський удар є наші відповіді, і це буде ще відчутніше. За кожного нашого полеглого героя ми помстимось. І змусимо Росію до миру – обов’язково. Буде такий день, коли закінчиться ця війна й коли ми гарантуємо реальну безпеку для всіх українських дітей, для всіх наших поколінь. Ми маємо гарантувати Україні життя без війни. Дякую всім, хто цей день наближає. І завжди шануватимемо пам’ять усіх наших людей, усіх наших героїв різних часів, які віддали своє життя, щоб Україна жила.
4:30

Відзначив орденами «Золота Зірка» та іншими державними нагородами військових Cил безпеки та оборони України й передав відзнаки родинам загиблих Героїв, яких нагороджено посмертно. Шануємо українських воїнів. Дякуємо українським родинам за те, що в нас є такі воїни. Робимо все, щоб Україна щодня ставала сильнішою – саме це потрібно. На кожен російський удар є наші відповіді, і це буде ще відчутніше. За кожного нашого полеглого героя ми помстимось. І змусимо Росію до миру – обов’язково. Буде такий день, коли закінчиться ця війна й коли ми гарантуємо реальну безпеку для всіх українських дітей, для всіх наших поколінь. Ми маємо гарантувати Україні життя без війни. Дякую всім, хто цей день наближає. І завжди шануватимемо пам’ять усіх наших людей, усіх наших героїв різних часів, які віддали своє життя, щоб Україна жила.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

82,917 görüntüleme • 9 ay önce

Сьогодні важливий день – день однієї з наших найбільш сильних емоцій – відчуття, яке буває, коли ти вдома або коли ти впізнаєш своїх і своє. І де б ти у світі не був, у яку б країну ти не приїхав, коли помічаєш український прапор, розумієш, що поруч із тобою, може, і незнайомі тобі особисто люди, але це точно знайомі серця. Саме цей прапор – це відчуття спасіння для людей, яких ми повертаємо з російського полону. Коли вони бачать українські кольори, вони розуміють: зло минуло. Цей прапор – це мета і мрія для багатьох наших людей на тимчасово окупованих територіях України. І вони бережуть цей прапор, вони бережуть його, бо знають: ми свою землю не подаруємо окупанту. Цей прапор символізує найдорожче для сотень тисяч наших воїнів – чоловіків і жінок з усієї нашої України, які захищають не лише той чи інший окремий напрямок, не тільки Вовчанськ чи Добропілля, а всю нашу Україну і, ризикуючи своїм життям, виборюють право на життя для всієї нашої держави. І хай кожен, хто зробив свій власний внесок у таку силу українських кольорів, сьогодні почує ці слова. І ці слова передусім слова вдячності. Це абсолютно заслужено. Хай живе Україна! Хай завжди гордим буде наш синьо-жовтий прапор! З Днем прапора, шановні українці! Слава Україні!
9:29

Сьогодні важливий день – день однієї з наших найбільш сильних емоцій – відчуття, яке буває, коли ти вдома або коли ти впізнаєш своїх і своє. І де б ти у світі не був, у яку б країну ти не приїхав, коли помічаєш український прапор, розумієш, що поруч із тобою, може, і незнайомі тобі особисто люди, але це точно знайомі серця. Саме цей прапор – це відчуття спасіння для людей, яких ми повертаємо з російського полону. Коли вони бачать українські кольори, вони розуміють: зло минуло. Цей прапор – це мета і мрія для багатьох наших людей на тимчасово окупованих територіях України. І вони бережуть цей прапор, вони бережуть його, бо знають: ми свою землю не подаруємо окупанту. Цей прапор символізує найдорожче для сотень тисяч наших воїнів – чоловіків і жінок з усієї нашої України, які захищають не лише той чи інший окремий напрямок, не тільки Вовчанськ чи Добропілля, а всю нашу Україну і, ризикуючи своїм життям, виборюють право на життя для всієї нашої держави. І хай кожен, хто зробив свій власний внесок у таку силу українських кольорів, сьогодні почує ці слова. І ці слова передусім слова вдячності. Це абсолютно заслужено. Хай живе Україна! Хай завжди гордим буде наш синьо-жовтий прапор! З Днем прапора, шановні українці! Слава Україні!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

130,815 görüntüleme • 1 yıl önce

Андрій Білецький дуже правильно і відверто сказав про Турчинова та владу Порошенка, яка фактично дозволила анексію Криму. На початку російсько-української війни, 26 лютого 2014 року, біля стін парламенту в Сімферополі зібралися десятки тисяч людей з прапорами України. Крим був живий. Крим був український. Люди були готові чинити спротив, самоорганізовуватися, створювати загони оборони. Водночас українські військовослужбовці, які не отримали наказу, просто сиділи в казармах. Саме в цей час Росія безперешкодно, фактично пішим ходом, захоплювала Крим. І за це хтось має відповісти. Цитата Андрія Білецького: "Я вважаю, що і Крим не був такою однозначною історією. Ми його просто в прямому сенсі слова здали. Сотні і сотні тисяч людей були за Україну. Десятки і десятки тисяч виходили на мітинги. Були готові організовувати дружини і так далі. Так, були різні частини, але більшість частин у перші дні були готові виконати наказ і обороняти Кримський півострів. І всі ми тепер знаємо, що у росіян була команда у разі спротиву повертатися і летіти на голубому вертольоті назад на Кубань. Але цього не відбулося. Тому так і здалося."
0:31

Андрій Білецький дуже правильно і відверто сказав про Турчинова та владу Порошенка, яка фактично дозволила анексію Криму. На початку російсько-української війни, 26 лютого 2014 року, біля стін парламенту в Сімферополі зібралися десятки тисяч людей з прапорами України. Крим був живий. Крим був український. Люди були готові чинити спротив, самоорганізовуватися, створювати загони оборони. Водночас українські військовослужбовці, які не отримали наказу, просто сиділи в казармах. Саме в цей час Росія безперешкодно, фактично пішим ходом, захоплювала Крим. І за це хтось має відповісти. Цитата Андрія Білецького: "Я вважаю, що і Крим не був такою однозначною історією. Ми його просто в прямому сенсі слова здали. Сотні і сотні тисяч людей були за Україну. Десятки і десятки тисяч виходили на мітинги. Були готові організовувати дружини і так далі. Так, були різні частини, але більшість частин у перші дні були готові виконати наказ і обороняти Кримський півострів. І всі ми тепер знаємо, що у росіян була команда у разі спротиву повертатися і летіти на голубому вертольоті назад на Кубань. Але цього не відбулося. Тому так і здалося."

Denys Shtilierman

108,350 görüntüleme • 7 ay önce

Розвʼязка на яку Кличко вже вкатав понад 2 млрд грн (буде ще більше) і люди, які тягнуть автобус… Ну сука просто якийсь світ кривих дзеркал. Йому всі кажуть, що ти дурік сніг не можеш навіть почистити, а він, що все в нормі і це просто ми його згадуємо погано, коли сніг йде… Все б це було весело, якби не другий за розміром бюджет в країні у понад 100 млрд… Ну але у Кличка Toyota Sequoia повнопривідна, так що за нього не хвилюйтесь. За що моєму Києву це все…
0:25

Розвʼязка на яку Кличко вже вкатав понад 2 млрд грн (буде ще більше) і люди, які тягнуть автобус… Ну сука просто якийсь світ кривих дзеркал. Йому всі кажуть, що ти дурік сніг не можеш навіть почистити, а він, що все в нормі і це просто ми його згадуємо погано, коли сніг йде… Все б це було весело, якби не другий за розміром бюджет в країні у понад 100 млрд… Ну але у Кличка Toyota Sequoia повнопривідна, так що за нього не хвилюйтесь. За що моєму Києву це все…

Симороз Олег Олександрович

32,937 görüntüleme • 6 ay önce

Через припинення транзиту газу втрати російського бюджету становитимуть близько 5 мільярдів доларів на рік. Це дуже великі гроші. Але ще у 2022 році, крім газу, ми вимагали припинити постачання нафти нафтопроводом «Дружба». Ви знаєте, скільки нафти нафтопровід «Дружба» прокачав у 2024 році? За офіційними даними, цифра становить 300 тисяч барелів у день. Якщо ви помножите її на поточну ціну і на кожен день року, то сума буде більше 7 мільярдів доларів на рік. Не буду втомлювати цифрами. Запам’ятайте лише дві: 5,5 мільярдів, які росія отримувала в рік за газ, і 7,5 мільярдів, які росія отримує в рік за нафту. Це виходить 13 мільярдів. Ви знаєте, який військовий бюджет росії? Близько 130 мільярдів. Отже 10% військового бюджету країна-агресорка отримувала через територію України, продаючи нафту і газ. Отже я думаю, що найближчим часом ми в парламенті ініціюємо відповідний проєкт постанови, яким ми зобов’яжемо уряд ухвалити необхідне рішення щодо зупинки нафтового транзиту через територію України і відповідно скорочення російського експорту на 7 мільярдів доларів. Дуже сподіваюся на підтримку цієї ініціативи з боку президента Зеленського. Оце і буде ефективна взаємодія.
2:55

Через припинення транзиту газу втрати російського бюджету становитимуть близько 5 мільярдів доларів на рік. Це дуже великі гроші. Але ще у 2022 році, крім газу, ми вимагали припинити постачання нафти нафтопроводом «Дружба». Ви знаєте, скільки нафти нафтопровід «Дружба» прокачав у 2024 році? За офіційними даними, цифра становить 300 тисяч барелів у день. Якщо ви помножите її на поточну ціну і на кожен день року, то сума буде більше 7 мільярдів доларів на рік. Не буду втомлювати цифрами. Запам’ятайте лише дві: 5,5 мільярдів, які росія отримувала в рік за газ, і 7,5 мільярдів, які росія отримує в рік за нафту. Це виходить 13 мільярдів. Ви знаєте, який військовий бюджет росії? Близько 130 мільярдів. Отже 10% військового бюджету країна-агресорка отримувала через територію України, продаючи нафту і газ. Отже я думаю, що найближчим часом ми в парламенті ініціюємо відповідний проєкт постанови, яким ми зобов’яжемо уряд ухвалити необхідне рішення щодо зупинки нафтового транзиту через територію України і відповідно скорочення російського експорту на 7 мільярдів доларів. Дуже сподіваюся на підтримку цієї ініціативи з боку президента Зеленського. Оце і буде ефективна взаємодія.

Петро Порошенко

62,044 görüntüleme • 1 yıl önce

Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо памʼять усіх жертв одного з найбільш жорстоких злочинів радянської влади – депортації Кримськотатарського народу. Депортації, яка стала актом очевидного геноциду проти Кримськотатарського народу. 1944 рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ – коли і малих, і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край. Значна частина народу загинула в дорозі, багато хто не витримав у місцях вигнання – щонайменше третина, і це може бути дуже стриманою оцінкою. Ми памʼятаємо про них. Ми не забули і не пробачили те, що сталося. Жоден народ не заслуговує на подібне. І тим більше Росія не зупинилась на тому, що вже зробила, і почала нову війну проти України саме з Криму. І знов намагається позбавити дому Кримськотатарський народ і всіх нас, всіх українців. Ми захищаємось від цього і, поки будемо разом і допомагатимемо одне одному, точно захистимось. Вічна памʼять усім жертвам депортації 1944 року. Вічна слава тим, хто бореться за життя і захищає Україну.
5:29

Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо памʼять усіх жертв одного з найбільш жорстоких злочинів радянської влади – депортації Кримськотатарського народу. Депортації, яка стала актом очевидного геноциду проти Кримськотатарського народу. 1944 рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ – коли і малих, і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край. Значна частина народу загинула в дорозі, багато хто не витримав у місцях вигнання – щонайменше третина, і це може бути дуже стриманою оцінкою. Ми памʼятаємо про них. Ми не забули і не пробачили те, що сталося. Жоден народ не заслуговує на подібне. І тим більше Росія не зупинилась на тому, що вже зробила, і почала нову війну проти України саме з Криму. І знов намагається позбавити дому Кримськотатарський народ і всіх нас, всіх українців. Ми захищаємось від цього і, поки будемо разом і допомагатимемо одне одному, точно захистимось. Вічна памʼять усім жертвам депортації 1944 року. Вічна слава тим, хто бореться за життя і захищає Україну.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

77,052 görüntüleme • 3 ay önce

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.
7:45

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

Петро Порошенко

41,148 görüntüleme • 4 ay önce

Україна зараз переживає найтяжчі часи за всі роки незалежності. У Києві люди мерзнуть. Є випадки смертей від холоду. Попереду — морози до мінус 25 уже на початку наступного тижня. Майже 700 будинків у столиці досі залишаються без води, електроенергії та тепла. За оцінками фахівців, ситуація може ще більше погіршитися у разі нової російської ракетної атаки, на яку, за даними розвідки, ми очікуємо вже вихідними. Київ ризикує перетворитися на зону, непридатну для життя. Безумовно, головний винуватець — путін. Але відповідальність лежить і на владі. На злочинній бездіяльності. На корупції, яка вже доведена незалежними антикорупційними інституціями у справі «Міндічгейт». Саме через це блокувалося виділення коштів на захист критичної енергетичної інфраструктури. У 2014 році морози були такими самими — мінус 20–25. У державній скарбниці тоді був нуль. Плани агресора нічим не відрізнялися: удари по генерації, атаки на ТЕЦ у Щасті та Слов’янську, блокування постачання вугілля. Росія тоді зірвала всі контракти і припинила відвантаження з Кузбасу. Ми ухвалювали рішення. Давали накази закуповувати вугілля на українській території, в українських шахт і виробників за цінами, вдвічі нижчими за альтернативні. Ми захистили країну. І за 11 років дехто про це забув. Сьогодні ж замість реальних дій влада займається спробами політичної розправи і дискредитації лідера опозиції. Цей процес провалився. Ця справа — справжнє кладовище генеральних прокурорів. Луценко назвав її булшитом. Рябошапка — трешем. Обох звільнили за відмову підписувати підозру. Венедіктова «зникла» у відпустці, щоб уникнути відповідальності. Підписував підозру незаконно заступник, якого згодом звільнили і притягнули до кримінальної відповідальності. Потім був Костін — і знову втеча від відповідальності. Сьогодні в суді — ноунейми без аргументів і доказів. Коли 24 лютого прокурори тікали з Києва і палили матеріали справ, хтось мав боронити столицю. А сьогодні ці самі люди фабрикують справи, відволікаючи увагу від корупційних скандалів: «Міндічгейт», «Бакановгейт», «Кісільгейт», конверти для депутатів, мішки з грошима в кабінетах, знищена оборонка і вкрадені кошти, які мали йти на захист держави. Ми живемо у двох різних реальностях. В одній — міндічі, баканови і їхні покровителі крадуть і руйнують країну. В іншій — ми захищаємо Україну, допомагаємо армії, відстоюємо державу і правду. 11 років тому ми врятували країну від холоду. 11 років тому почали будувати армію. 11 років тому підписали Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі. 11 років тому виграли час, який дав змогу Україні вистояти у 2022-му і зламати путінський сценарій знищення нашої держави. Україна вистоїть!
9:57

Україна зараз переживає найтяжчі часи за всі роки незалежності. У Києві люди мерзнуть. Є випадки смертей від холоду. Попереду — морози до мінус 25 уже на початку наступного тижня. Майже 700 будинків у столиці досі залишаються без води, електроенергії та тепла. За оцінками фахівців, ситуація може ще більше погіршитися у разі нової російської ракетної атаки, на яку, за даними розвідки, ми очікуємо вже вихідними. Київ ризикує перетворитися на зону, непридатну для життя. Безумовно, головний винуватець — путін. Але відповідальність лежить і на владі. На злочинній бездіяльності. На корупції, яка вже доведена незалежними антикорупційними інституціями у справі «Міндічгейт». Саме через це блокувалося виділення коштів на захист критичної енергетичної інфраструктури. У 2014 році морози були такими самими — мінус 20–25. У державній скарбниці тоді був нуль. Плани агресора нічим не відрізнялися: удари по генерації, атаки на ТЕЦ у Щасті та Слов’янську, блокування постачання вугілля. Росія тоді зірвала всі контракти і припинила відвантаження з Кузбасу. Ми ухвалювали рішення. Давали накази закуповувати вугілля на українській території, в українських шахт і виробників за цінами, вдвічі нижчими за альтернативні. Ми захистили країну. І за 11 років дехто про це забув. Сьогодні ж замість реальних дій влада займається спробами політичної розправи і дискредитації лідера опозиції. Цей процес провалився. Ця справа — справжнє кладовище генеральних прокурорів. Луценко назвав її булшитом. Рябошапка — трешем. Обох звільнили за відмову підписувати підозру. Венедіктова «зникла» у відпустці, щоб уникнути відповідальності. Підписував підозру незаконно заступник, якого згодом звільнили і притягнули до кримінальної відповідальності. Потім був Костін — і знову втеча від відповідальності. Сьогодні в суді — ноунейми без аргументів і доказів. Коли 24 лютого прокурори тікали з Києва і палили матеріали справ, хтось мав боронити столицю. А сьогодні ці самі люди фабрикують справи, відволікаючи увагу від корупційних скандалів: «Міндічгейт», «Бакановгейт», «Кісільгейт», конверти для депутатів, мішки з грошима в кабінетах, знищена оборонка і вкрадені кошти, які мали йти на захист держави. Ми живемо у двох різних реальностях. В одній — міндічі, баканови і їхні покровителі крадуть і руйнують країну. В іншій — ми захищаємо Україну, допомагаємо армії, відстоюємо державу і правду. 11 років тому ми врятували країну від холоду. 11 років тому почали будувати армію. 11 років тому підписали Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі. 11 років тому виграли час, який дав змогу Україні вистояти у 2022-му і зламати путінський сценарій знищення нашої держави. Україна вистоїть!

Петро Порошенко

21,200 görüntüleme • 6 ay önce

Українці, дослухайте цю історію до кінця Жінка розповіла про таксиста у Львові. Він працює на орендованому авто — не для «кращого життя», а щоб заплатити за орендоване житло. Свого дому в нього більше немає. Він виїхав з окупованого Маріуполя. Втратив усе. Щодня крутить кермо, рахуючи кожну гривню. А потім — дзвінок від сина з фронту. Син воює. Син захищає країну. І саме він каже батькові: «Тату, йди лікуйся… У тебе рак». Уявіть цей момент. Ти втратив дім. Ти рятуєшся працею. Твоя дитина — на війні. І тепер ти мусиш боротися ще й за власне життя. Це не сценарій фільму. Це — звичайна українська реальність. Коли здається, що день поганий — пам’ятай: хтось живе в пеклі вже третій рік. І все одно тримається.
0:49

Українці, дослухайте цю історію до кінця Жінка розповіла про таксиста у Львові. Він працює на орендованому авто — не для «кращого життя», а щоб заплатити за орендоване житло. Свого дому в нього більше немає. Він виїхав з окупованого Маріуполя. Втратив усе. Щодня крутить кермо, рахуючи кожну гривню. А потім — дзвінок від сина з фронту. Син воює. Син захищає країну. І саме він каже батькові: «Тату, йди лікуйся… У тебе рак». Уявіть цей момент. Ти втратив дім. Ти рятуєшся працею. Твоя дитина — на війні. І тепер ти мусиш боротися ще й за власне життя. Це не сценарій фільму. Це — звичайна українська реальність. Коли здається, що день поганий — пам’ятай: хтось живе в пеклі вже третій рік. І все одно тримається.

Актуальна Правда

20,083 görüntüleme • 7 ay önce

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!
3:53

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!

Петро Порошенко

11,949 görüntüleme • 1 yıl önce

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!
3:15

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 görüntüleme • 1 yıl önce

Репортер: Що скажете про те, що путіна запросили на Аляску? Колишній Радник Трампа з національної безпеки Болтон: Ну, дуже мило з боку путіна приїхати до колишньої російської Америки на цей саміт. Це не так погано, як запрошення Трампом талібів до Кемп-Девіда щодо Афганістану, але нагадує про це. Єдине краще місце для путіна, ніж Аляска, було б у москві. Отже, початкова ситуація, гадаю, – це велика перемога путіна. Він лідер-ізгой держави-парії, і його вітатимуть у США. По-друге, маю відчуття, що все швидко схиляється на користь росії. Ех, ми ще не зовсім повернулися до 28 лютого в Овальному кабінеті, коли Трамп сказав Зеленському: «У вас немає козирів». Але зараз росія та США обговорюють умови, які вони представлять Зеленському, і цілком можливо, що у Зеленського тут немає вибору. Капітуляція – це завжди спосіб досягти миру, і здається, коли слухаєш Трампа про прогрес, що навіть без зустрічі путін повернув свою магію з Трампом, і все розчарування та обурення змінилося на розмови про угоду між Трампом і путіним. Мушу сказати, зі стратегічної точки зору та інтересів США, це був не найкращий день.
1:45

Репортер: Що скажете про те, що путіна запросили на Аляску? Колишній Радник Трампа з національної безпеки Болтон: Ну, дуже мило з боку путіна приїхати до колишньої російської Америки на цей саміт. Це не так погано, як запрошення Трампом талібів до Кемп-Девіда щодо Афганістану, але нагадує про це. Єдине краще місце для путіна, ніж Аляска, було б у москві. Отже, початкова ситуація, гадаю, – це велика перемога путіна. Він лідер-ізгой держави-парії, і його вітатимуть у США. По-друге, маю відчуття, що все швидко схиляється на користь росії. Ех, ми ще не зовсім повернулися до 28 лютого в Овальному кабінеті, коли Трамп сказав Зеленському: «У вас немає козирів». Але зараз росія та США обговорюють умови, які вони представлять Зеленському, і цілком можливо, що у Зеленського тут немає вибору. Капітуляція – це завжди спосіб досягти миру, і здається, коли слухаєш Трампа про прогрес, що навіть без зустрічі путін повернув свою магію з Трампом, і все розчарування та обурення змінилося на розмови про угоду між Трампом і путіним. Мушу сказати, зі стратегічної точки зору та інтересів США, це був не найкращий день.

Останній Капіталіст

45,888 görüntüleme • 1 yıl önce