Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Beim Laden dieses Videos ist ein Problem aufgetreten. Dies könnte an einem vorübergehenden Netzwerkproblem liegen oder das Video ist möglicherweise nicht verfügbar.

Так виглядає щоденна робота наших енергетиків по всій країні. Тиждень за тижнем, місяць за місяцем тисячі людей безперервно відновлюють енергообʼєкти, пошкоджені російськими ударами. Крок за кроком вони прогрівають мережі, замінюють обладнання й повертають світло та тепло в домівки. Щиро дякую кожному, хто працює 24/7, щоб в українських оселях було... show more

Yulia Svyrydenko

33,772 subscribers

22,253 Aufrufe • vor 7 Monaten •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Немає зараз в Україні такої електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. І всі живі українські енергетичні обʼєкти, всі наші живі енергетичні мережі – це те, що змогли захистити, відновити, побудувати тисячі наших працівників та працівниць енергетичної галузі. Сьогодні відзначив державними нагородами наших енергетиків. Я дякую кожній українській енергетичній компанії – всім, хто забезпечує і повертає світло й тепло для мільйонів наших людей. Дякую кожній ремонтній бригаді, всім, хто працює, щоб працювала енергетика. Пишаюся вашою фаховістю. І що найважливіше, ви не тільки для України, а й для всього світу доводите, що таке український характер і хто такі українці. Українці ніколи не змиряться з втратами та руїнами. Українці завжди відновлюють те, що зруйнували росіяни. Україну не зламати завдяки таким людям, як ви, які працюють заради України, заради життя в Україні, заради наших людей. Дякую вам.

Немає зараз в Україні такої електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. І всі живі українські енергетичні обʼєкти, всі наші живі енергетичні мережі – це те, що змогли захистити, відновити, побудувати тисячі наших працівників та працівниць енергетичної галузі. Сьогодні відзначив державними нагородами наших енергетиків. Я дякую кожній українській енергетичній компанії – всім, хто забезпечує і повертає світло й тепло для мільйонів наших людей. Дякую кожній ремонтній бригаді, всім, хто працює, щоб працювала енергетика. Пишаюся вашою фаховістю. І що найважливіше, ви не тільки для України, а й для всього світу доводите, що таке український характер і хто такі українці. Українці ніколи не змиряться з втратами та руїнами. Українці завжди відновлюють те, що зруйнували росіяни. Україну не зламати завдяки таким людям, як ви, які працюють заради України, заради життя в Україні, заради наших людей. Дякую вам.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

79,442 Aufrufe • vor 8 Monaten

Відвідав в Одесі наших воїнів, які проходять лікування та реабілітацію після поранень. Поспілкувався із захисниками, які воювали на Херсонщині, Миколаївщині, Дніпровщині, захищали Кінбурнську косу та порт Одеси. Відзначив їх державними нагородами. Дякую кожному за службу та захист України. Також говорив з медиками, які рятують життя наших військових. Вони проводять складні операції, надавали хірургічну допомогу в умовах бойових дій, евакуйовували поранених і робили все можливе, щоб зберегти життя наших людей. Подякував їм за цю надзвичайно важливу роботу та відзначив державними нагородами. Дякую всім, хто захищає Україну, і кожному й кожній, хто бореться за життя наших воїнів.

Відвідав в Одесі наших воїнів, які проходять лікування та реабілітацію після поранень. Поспілкувався із захисниками, які воювали на Херсонщині, Миколаївщині, Дніпровщині, захищали Кінбурнську косу та порт Одеси. Відзначив їх державними нагородами. Дякую кожному за службу та захист України. Також говорив з медиками, які рятують життя наших військових. Вони проводять складні операції, надавали хірургічну допомогу в умовах бойових дій, евакуйовували поранених і робили все можливе, щоб зберегти життя наших людей. Подякував їм за цю надзвичайно важливу роботу та відзначив державними нагородами. Дякую всім, хто захищає Україну, і кожному й кожній, хто бореться за життя наших воїнів.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

74,761 Aufrufe • vor 1 Monat

Сьогодні Всесвітній день боротьби проти раку. Відвідав Національний інститут раку, щоб підтримати наших маленьких пацієнтів, їхніх батьків і всіх, хто бореться із цією жорстокою хворобою. Усі вони дуже сильні, з великою вірою в наших захисників та Україну. Велика вдячність усім лікарям, медичним сестричкам, усім медикам – кожному й кожній, хто надає допомогу. Це справжній подвиг – у час такої війни боротися за життя тисяч людей. Дякую за кожне врятоване життя. Ваша робота безцінна.

Сьогодні Всесвітній день боротьби проти раку. Відвідав Національний інститут раку, щоб підтримати наших маленьких пацієнтів, їхніх батьків і всіх, хто бореться із цією жорстокою хворобою. Усі вони дуже сильні, з великою вірою в наших захисників та Україну. Велика вдячність усім лікарям, медичним сестричкам, усім медикам – кожному й кожній, хто надає допомогу. Це справжній подвиг – у час такої війни боротися за життя тисяч людей. Дякую за кожне врятоване життя. Ваша робота безцінна.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

144,463 Aufrufe • vor 2 Jahren

Українці пройшли великий шлях. І цього року ми з вами маємо зробити абсолютно все можливе й неможливе, щоб досягти справжнього миру – миру з гарантіями безпеки для нашої держави, з гарантіями гідності та поваги до всіх наших людей – до кожного й кожної, хто жив, живе й житиме в Україні. Український народ заслуговує на повагу. Так, як кожен народ на землі заслуговує. І так, як заслуговують люди – ті, хто бореться, ті, хто виховав абсолютно героїчних синів і доньок. Я дякую кожному українському воїну, усім рідним наших воїнів, усім, хто підтримує Україну, – дякую за те, що Україна живе.

Українці пройшли великий шлях. І цього року ми з вами маємо зробити абсолютно все можливе й неможливе, щоб досягти справжнього миру – миру з гарантіями безпеки для нашої держави, з гарантіями гідності та поваги до всіх наших людей – до кожного й кожної, хто жив, живе й житиме в Україні. Український народ заслуговує на повагу. Так, як кожен народ на землі заслуговує. І так, як заслуговують люди – ті, хто бореться, ті, хто виховав абсолютно героїчних синів і доньок. Я дякую кожному українському воїну, усім рідним наших воїнів, усім, хто підтримує Україну, – дякую за те, що Україна живе.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

207,960 Aufrufe • vor 1 Jahr

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.

Петро Порошенко

20,245 Aufrufe • vor 1 Jahr

Ми всі маємо шанувати роботу тих наших людей, які попри всі виклики забезпечують світлом і теплом. Часто це по-справжньому героїчна робота – під обстрілами, на прикордонній та прифронтовій території. І хоч сьогодні не День енергетика, фактично кожен день в Україні зараз, в умовах постійних російських ударів, – це день ось таких наших людей, які відновлюють постачання електрики, відбудовують лінії передач, дбають про те, щоб наші українські міста і села могли жити. Сьогодні відзначив державними нагородами саме таких наших людей. Наші енергетики роблять неймовірні речі, і наша вдячність їм має бути відповідною. Сергій Титаренко, Віктор Мартиненко й Андрій Євменов із Сумщини. Артур Оболенський з Чернігівщини. Олександр Середенко з Києва. Дмитро Степанов і Сергій Шевченко з Харкова. Роман Міняйленко із Запоріжжя. Максим Танітовський з Одеси. Також відзначив орденом «За мужність» посмертно Анатолія Савченка – водія Чернігівської дільниці «Чернігівобленерго». Він загинув цього місяця від удару російського дрона під час ліквідації наслідків обстрілу. І щодня тисячі наших людей працюють у таких умовах, щоб врятувати життя від ударів російських терористів і щоб Україна могла вистояти в цій війні. Нашими людьми можна тільки пишатись. Дякую кожному й кожній! Слава Україні!

Ми всі маємо шанувати роботу тих наших людей, які попри всі виклики забезпечують світлом і теплом. Часто це по-справжньому героїчна робота – під обстрілами, на прикордонній та прифронтовій території. І хоч сьогодні не День енергетика, фактично кожен день в Україні зараз, в умовах постійних російських ударів, – це день ось таких наших людей, які відновлюють постачання електрики, відбудовують лінії передач, дбають про те, щоб наші українські міста і села могли жити. Сьогодні відзначив державними нагородами саме таких наших людей. Наші енергетики роблять неймовірні речі, і наша вдячність їм має бути відповідною. Сергій Титаренко, Віктор Мартиненко й Андрій Євменов із Сумщини. Артур Оболенський з Чернігівщини. Олександр Середенко з Києва. Дмитро Степанов і Сергій Шевченко з Харкова. Роман Міняйленко із Запоріжжя. Максим Танітовський з Одеси. Також відзначив орденом «За мужність» посмертно Анатолія Савченка – водія Чернігівської дільниці «Чернігівобленерго». Він загинув цього місяця від удару російського дрона під час ліквідації наслідків обстрілу. І щодня тисячі наших людей працюють у таких умовах, щоб врятувати життя від ударів російських терористів і щоб Україна могла вистояти в цій війні. Нашими людьми можна тільки пишатись. Дякую кожному й кожній! Слава Україні!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

72,350 Aufrufe • vor 10 Monaten

Сердечно вітаю вас з Різдвом Христовим – святом надії, любові та життя! Попри війну, крізь біль втрат і важкі випробування, український народ не втрачає натхнення відзначати народження Спасителя. Бо навіть тоді, коли над землею нависає морок, у наших серцях живе непохитна віра: добро сильніше за зло, правда сильніша за ненависть, а світло завжди перемагає темряву. Євангельське слово нагадує нам: «Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його». Щиро дякую всім, хто сьогодні стоїть на захисті України й оберігає наш спокій та свободу. Саме завдяки вашій мужності та силі духу ми маємо змогу зустрічати Різдво Христове, молитися, єднатися родинами й зберігати світло цього свята у своїх серцях. Нехай Господь береже кожного з вас, дарує силу, витривалість і Свою опіку, а вдячність усього народу буде завжди з вами. Завдяки вам Різдво приходить у наші домівки навіть у найтемніші часи. Тож нехай різдвяна радість, всупереч усім викликам, наповнює наші душі. Нехай світло Вифлеємської зірки веде кожного з нас дорогою віри до Сина Божого. Христос народився! Славімо Його!

Сердечно вітаю вас з Різдвом Христовим – святом надії, любові та життя! Попри війну, крізь біль втрат і важкі випробування, український народ не втрачає натхнення відзначати народження Спасителя. Бо навіть тоді, коли над землею нависає морок, у наших серцях живе непохитна віра: добро сильніше за зло, правда сильніша за ненависть, а світло завжди перемагає темряву. Євангельське слово нагадує нам: «Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його». Щиро дякую всім, хто сьогодні стоїть на захисті України й оберігає наш спокій та свободу. Саме завдяки вашій мужності та силі духу ми маємо змогу зустрічати Різдво Христове, молитися, єднатися родинами й зберігати світло цього свята у своїх серцях. Нехай Господь береже кожного з вас, дарує силу, витривалість і Свою опіку, а вдячність усього народу буде завжди з вами. Завдяки вам Різдво приходить у наші домівки навіть у найтемніші часи. Тож нехай різдвяна радість, всупереч усім викликам, наповнює наші душі. Нехай світло Вифлеємської зірки веде кожного з нас дорогою віри до Сина Божого. Христос народився! Славімо Його!

Митрополит Епіфаній

15,416 Aufrufe • vor 8 Monaten

Сьогодні відзначив державними нагородами представників кримськотатарського народу. Я вдячний вам, що ви з Україною. Я дякую кожному, хто бореться за нашу державу, за незалежність України, за наші права й територіальну цілісність. Я підписав указ, який надає більше реальних можливостей, щоб захищати всю Україну й наш Крим – усіх наших людей і корінний народ, кримськотатарський народ, нашу безпеку, наше право жити вільно на своїй землі. Меджліс завжди був і є представницьким органом кримськотатарського народу, так було і є фактично. І ми закріплюємо це юридично й політично, щоб ваші можливості були сильніші і щоб наші спільні українські можливості були сильніші. Треба покласти край російським агресіям, ударам і знущанню. Треба гарантувати всі компоненти безпеки Україні. І ми можемо зробити це тільки спільно – принципово – всі в Україні, всі у Європі, всі у світі. Якщо будемо й надалі максимально ефективними, активними й такими, що не забуваємо уроків минулого.

Сьогодні відзначив державними нагородами представників кримськотатарського народу. Я вдячний вам, що ви з Україною. Я дякую кожному, хто бореться за нашу державу, за незалежність України, за наші права й територіальну цілісність. Я підписав указ, який надає більше реальних можливостей, щоб захищати всю Україну й наш Крим – усіх наших людей і корінний народ, кримськотатарський народ, нашу безпеку, наше право жити вільно на своїй землі. Меджліс завжди був і є представницьким органом кримськотатарського народу, так було і є фактично. І ми закріплюємо це юридично й політично, щоб ваші можливості були сильніші і щоб наші спільні українські можливості були сильніші. Треба покласти край російським агресіям, ударам і знущанню. Треба гарантувати всі компоненти безпеки Україні. І ми можемо зробити це тільки спільно – принципово – всі в Україні, всі у Європі, всі у світі. Якщо будемо й надалі максимально ефективними, активними й такими, що не забуваємо уроків минулого.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

105,136 Aufrufe • vor 4 Monaten

Дорогі кияни, які поїхали. Та і не лише кияни. Всі, у кого немає опалення, ви поїхали, тепла немає, але наші комунальники з різних регіонів працюють як бджілки 24/7 аби дати тепло у домівки. Прохання. Якщо ви поїхали і ваша квартира порожня. Знайдіть спосіб передати сусідам або ЖЕКу ваш номер телефону. Якщо ви за кордоном, або збираєтеся їхати за кордон, то бажано ще і знайомим на збереження ключі. Ось так виглядає квартира, в якій, якщо вас немає і сталося пошкодження на батареях, дали тепло, з батарей тече і почалося затоплення. Господарів квартири, в якій прорвало, нема. Номерів телефонів вони не лишили. Що робити тим, хто лишився? Мало того, що ваша квартира буде непридатна для життя коли ви повернетеся, ви затопите сусідів знизу. І унеможливите порятунок і свого майна і чужого, бо до вас просто НЕ ЗАЙТИ. І номера вашого можуть не мати сусіди. Тому - торба. Ба більше, якщо ви цього не зробите, через це опалення і далі не дадуть ще довгий час і люди будуть замерзати у своїх квартирах. Давайте думати наперед про себе і про інших. Дякую.

Дорогі кияни, які поїхали. Та і не лише кияни. Всі, у кого немає опалення, ви поїхали, тепла немає, але наші комунальники з різних регіонів працюють як бджілки 24/7 аби дати тепло у домівки. Прохання. Якщо ви поїхали і ваша квартира порожня. Знайдіть спосіб передати сусідам або ЖЕКу ваш номер телефону. Якщо ви за кордоном, або збираєтеся їхати за кордон, то бажано ще і знайомим на збереження ключі. Ось так виглядає квартира, в якій, якщо вас немає і сталося пошкодження на батареях, дали тепло, з батарей тече і почалося затоплення. Господарів квартири, в якій прорвало, нема. Номерів телефонів вони не лишили. Що робити тим, хто лишився? Мало того, що ваша квартира буде непридатна для життя коли ви повернетеся, ви затопите сусідів знизу. І унеможливите порятунок і свого майна і чужого, бо до вас просто НЕ ЗАЙТИ. І номера вашого можуть не мати сусіди. Тому - торба. Ба більше, якщо ви цього не зробите, через це опалення і далі не дадуть ще довгий час і люди будуть замерзати у своїх квартирах. Давайте думати наперед про себе і про інших. Дякую.

Yanina Sokolova

72,151 Aufrufe • vor 6 Monaten

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 Aufrufe • vor 10 Monaten

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

Петро Порошенко

55,582 Aufrufe • vor 2 Jahren

Мені байдуже до зірваних (чи ні) політичних карʼєр Буданова чи Федорова. Бо як антикора мене дуже хвилює ось це: 📍1. Щоб Буданов не повторив шлях Єрмака із узурпації влади Офісом Зеленського, то маємо це контролювати. І так, пане Кириле, ми будемо. 📍2. Щоб новий Голова Прикордонної не повторив шлях Дейнеко, звільнення якого ми чи не єдині вимагали, то маємо контролювати. І так, пане Клименко, ми будемо контролювати, кого ви запропонуєте натомість. 📍3. Щоб новим керівником ДБР не став черговий Сухачов, то маємо це контролювати. І так, пане Іонушас, ми будемо контролювати, який законопроект про конкурси в ДБР ви будете штовхати в Верховній Раді. Тому: Чуда не буде. Все лише в наших руках. По іншому ще не було. І, можливо, і не повинно бути в демократії, де корисні зміни треба виборювати й контролювати владу. Я звикла ніколи не робити поспішних висновків, стримана в оцінках аби не розчаровуватися. Поки усе це - це не більше, аніж: ▪️нові виклики, які достойно маємо пройти із якісним і швидким моніторингом усіх цих перезавантажень ▪️ аби не дати єрмаківщині повернутися вже з іншими іменами та обличчями Знаю, що дехто з верхівки влади ображається на мене і команду за справедливу критику. Але я щиро не уявляю іншої риторики від справді незалежних громадських антикорупційних організацій як поміркований оптимізм. Ми точно зробимо чесні висновки лише з часом і за результатами саме цих людей на нових посадах з їх новим функціоналом, який, на жаль, обнуляє всі попередні заслуги. Такі правила чесної гри. Є правда ще дехто, хто грає нечесно. І це Генпрокурор Кравченко. Чекаємо наступного кадрового рішення від Зеленського

Мені байдуже до зірваних (чи ні) політичних карʼєр Буданова чи Федорова. Бо як антикора мене дуже хвилює ось це: 📍1. Щоб Буданов не повторив шлях Єрмака із узурпації влади Офісом Зеленського, то маємо це контролювати. І так, пане Кириле, ми будемо. 📍2. Щоб новий Голова Прикордонної не повторив шлях Дейнеко, звільнення якого ми чи не єдині вимагали, то маємо контролювати. І так, пане Клименко, ми будемо контролювати, кого ви запропонуєте натомість. 📍3. Щоб новим керівником ДБР не став черговий Сухачов, то маємо це контролювати. І так, пане Іонушас, ми будемо контролювати, який законопроект про конкурси в ДБР ви будете штовхати в Верховній Раді. Тому: Чуда не буде. Все лише в наших руках. По іншому ще не було. І, можливо, і не повинно бути в демократії, де корисні зміни треба виборювати й контролювати владу. Я звикла ніколи не робити поспішних висновків, стримана в оцінках аби не розчаровуватися. Поки усе це - це не більше, аніж: ▪️нові виклики, які достойно маємо пройти із якісним і швидким моніторингом усіх цих перезавантажень ▪️ аби не дати єрмаківщині повернутися вже з іншими іменами та обличчями Знаю, що дехто з верхівки влади ображається на мене і команду за справедливу критику. Але я щиро не уявляю іншої риторики від справді незалежних громадських антикорупційних організацій як поміркований оптимізм. Ми точно зробимо чесні висновки лише з часом і за результатами саме цих людей на нових посадах з їх новим функціоналом, який, на жаль, обнуляє всі попередні заслуги. Такі правила чесної гри. Є правда ще дехто, хто грає нечесно. І це Генпрокурор Кравченко. Чекаємо наступного кадрового рішення від Зеленського

Martina Boguslavets

16,283 Aufrufe • vor 7 Monaten

⚡️Цифровізація військової медицини — триває! 🤝 Разом з фондом «Повернись живим»(Повернись живим), крок за кроком впроваджуємо в підрозділі інформаційну систему, де весь шлях пораненого, починаючи з евакуації, фіксується в електронному форматі. 🚑 Ще до того, як поранений потрапляє до стабілізаційного пункту чи хірургічної групи, ми вже знаємо: хто до нас їде, у якому стані поранений, що саме сталося та які маніпуляції були виконані на попередніх етапах надання допомоги. 📋 Так само, на кожному етапі роботи з пацієнтом реєстратори Першого окремого медичного батальйону вносять в систему всі дії наших лікарів та маніпуляції, які з ним виконуються. ✍🏻Це не лише дозволяє максимально точно зафіксувати кожну дію з пацієнтом, що важливо для подальшої роботи лікарів в госпіталях, але й суттєво розвантажує наших медиків, даючи змогу зосередитися на наданні якісної медичної допомоги паціенту. 👨‍💻 Завдяки фонду «Повернись живим» наші реєстратори мають необхідні інструменти для роботи — спеціальні планшети та ноутбуки, які дозволяють замінити стоси паперів та тисячі папок. 🏥 Усе це разом — дозволяє будувати нову систему, де шлях пораненого фіксується в єдиній базі, а його рух у системі охорони здоров’я можна було відстежувати — всього в два кроки. 👨‍⚕️ Продовжуємо цифровізувати військову медицину, аби кожен пацієнт отримував найякіснішу допомогу — максимально швидко, та з найбільш точними даними.

⚡️Цифровізація військової медицини — триває! 🤝 Разом з фондом «Повернись живим»(Повернись живим), крок за кроком впроваджуємо в підрозділі інформаційну систему, де весь шлях пораненого, починаючи з евакуації, фіксується в електронному форматі. 🚑 Ще до того, як поранений потрапляє до стабілізаційного пункту чи хірургічної групи, ми вже знаємо: хто до нас їде, у якому стані поранений, що саме сталося та які маніпуляції були виконані на попередніх етапах надання допомоги. 📋 Так само, на кожному етапі роботи з пацієнтом реєстратори Першого окремого медичного батальйону вносять в систему всі дії наших лікарів та маніпуляції, які з ним виконуються. ✍🏻Це не лише дозволяє максимально точно зафіксувати кожну дію з пацієнтом, що важливо для подальшої роботи лікарів в госпіталях, але й суттєво розвантажує наших медиків, даючи змогу зосередитися на наданні якісної медичної допомоги паціенту. 👨‍💻 Завдяки фонду «Повернись живим» наші реєстратори мають необхідні інструменти для роботи — спеціальні планшети та ноутбуки, які дозволяють замінити стоси паперів та тисячі папок. 🏥 Усе це разом — дозволяє будувати нову систему, де шлях пораненого фіксується в єдиній базі, а його рух у системі охорони здоров’я можна було відстежувати — всього в два кроки. 👨‍⚕️ Продовжуємо цифровізувати військову медицину, аби кожен пацієнт отримував найякіснішу допомогу — максимально швидко, та з найбільш точними даними.

Перший окремий медичний батальйон

87,071 Aufrufe • vor 10 Monaten

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.

Петро Порошенко

17,843 Aufrufe • vor 1 Jahr

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 Aufrufe • vor 4 Monaten

Минув тиждень від початку роботи нового Уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. ▪️Протезування — сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання — зробити так, щоб кожен, хто цього потребує, і військовий, і цивільний, отримав якісний протез вчасно. Мала можливість побачити сучасне українське виробництво Esper Bionics — приклад технологій, що реально змінюють життя. Ми хочемо, щоб цей ринок розвивався. З’являлося більше українських виробників. Тому уряд планує запустити гранти на біонічні протези. Також цього тижня зустрічалася із фахівцями з реабілітації, виробниками, керівниками центрів. Ми бачимо, що багато людей змушені чекати на протез або стикаються з неякісною допомогою. Тому поставили завдання Мінсоцполітики та Міністерству охорони здоров’я визначити чіткий план врегулювання проблемних питань. За іншими напрямками маємо такі рішення: ▪️Оборонний сектор. Будемо масштабувати власне виробництво вибухівки в Україні. Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета — щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах. ▪️В економіці — ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від Уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо — напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій Уряду.

Минув тиждень від початку роботи нового Уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. ▪️Протезування — сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання — зробити так, щоб кожен, хто цього потребує, і військовий, і цивільний, отримав якісний протез вчасно. Мала можливість побачити сучасне українське виробництво Esper Bionics — приклад технологій, що реально змінюють життя. Ми хочемо, щоб цей ринок розвивався. З’являлося більше українських виробників. Тому уряд планує запустити гранти на біонічні протези. Також цього тижня зустрічалася із фахівцями з реабілітації, виробниками, керівниками центрів. Ми бачимо, що багато людей змушені чекати на протез або стикаються з неякісною допомогою. Тому поставили завдання Мінсоцполітики та Міністерству охорони здоров’я визначити чіткий план врегулювання проблемних питань. За іншими напрямками маємо такі рішення: ▪️Оборонний сектор. Будемо масштабувати власне виробництво вибухівки в Україні. Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета — щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах. ▪️В економіці — ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від Уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо — напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій Уряду.

Yulia Svyrydenko

44,137 Aufrufe • vor 1 Jahr