Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Уявіть: ви – військовослужбовець бойової бригади. У вас ГРВІ або загострилося хронічне захворювання. Ви приходите до свого начмеда. Він бере планшет, відкриває спеціальний додаток і за кілька кліків записує вас на прийом до Першого медичного. Ви отримуєте направлення, приїжджаєте до сучасної військової лікарні та отримуєте фахову й якісну медичну...

1MedArmy's profile picture

Перший окремий медичний батальйон

1,920 subscribers

38,855 görüntüleme • 2 ay önce •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

Усі ми потребуємо визначеності, зокрема інституційної визначеності. І дуже добре, що Рада Україна – НАТО дійсно може дати нам необхідну інституційну визначеність. Для нас важливо, що Рада Україна – НАТО буде інструментом інтеграції, а не просто партнерства. Поки ми йдемо до членства в НАТО, Україна потребує дієвих гарантій безпеки – саме на шляху в Альянс. Зараз маємо відповідний пакет гарантій, і я прошу вас підтримати та приєднатись до нього. Наразі зафіксовано, що на шляху до членства України в НАТО не буде потрібно Плану дій щодо членства. І це справедливо. Дякую вам за це визнання. Окремо хочу звернути увагу на формулювання щодо «умов», до яких маємо прийти, щоб отримати запрошення в НАТО. Абсолютна більшість наших людей розраховує на конкретику щодо цих умов. Ми сприймаємо їх саме як безпекові умови. Ми розуміємо, що Україна не може стати членом НАТО, поки триває війна. Але потім це буде наша спільна сила – коли Україна приєднається до Альянсу. #UkraineNATO33 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
1:22

Усі ми потребуємо визначеності, зокрема інституційної визначеності. І дуже добре, що Рада Україна – НАТО дійсно може дати нам необхідну інституційну визначеність. Для нас важливо, що Рада Україна – НАТО буде інструментом інтеграції, а не просто партнерства. Поки ми йдемо до членства в НАТО, Україна потребує дієвих гарантій безпеки – саме на шляху в Альянс. Зараз маємо відповідний пакет гарантій, і я прошу вас підтримати та приєднатись до нього. Наразі зафіксовано, що на шляху до членства України в НАТО не буде потрібно Плану дій щодо членства. І це справедливо. Дякую вам за це визнання. Окремо хочу звернути увагу на формулювання щодо «умов», до яких маємо прийти, щоб отримати запрошення в НАТО. Абсолютна більшість наших людей розраховує на конкретику щодо цих умов. Ми сприймаємо їх саме як безпекові умови. Ми розуміємо, що Україна не може стати членом НАТО, поки триває війна. Але потім це буде наша спільна сила – коли Україна приєднається до Альянсу. #UkraineNATO33 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

703,102 görüntüleme • 3 yıl önce

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!
1:40

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Valerii Zaluzhnyi

40,002 görüntüleme • 6 ay önce

УВАГА! АУКЦІОН! І який лот ми маємо – це просто фантастика!!! Олімпійська чемпіонка Оля Харлан передала нашому фонду свою шаблю, яка допомогла нашим дівчатам здобути омріяну перемогу на Олімпійських Іграх в Парижі! Золото для України ця шабля вже принесла, тепер принесе допомогу Силам Оборони! Всі виручені з аукціону кошти підуть на закупівлю автоматизованих турелей «ШаБля» для Війська. 15 серпня о 19:00 на моїх сторінках у Facebook та YouTube відбудеться пряма трансляція аукціону. Контакти для участі в аукціоні: auction@prytulafoundation.org +380 95 427 30 47 (Telegram, Whatsapp) Перетворимо шаблю чемпіонки на «ШаБлі» для піхоти! Але це ще не все! Ми створюємо банку, де за донат від 200 гривень і кратно ви станете учасниками розіграшу прапора з автографом Олі Харлан. А за найбільший донат на банку передбачена опція «Кава з Ольгою Харлан». Банка для участі в розіграші прапору та кави з Олею: Долучайтесь до аукціону і до розіграшу! І дякую особисто Олі за такі цінні артефакти та за її час!
1:15

УВАГА! АУКЦІОН! І який лот ми маємо – це просто фантастика!!! Олімпійська чемпіонка Оля Харлан передала нашому фонду свою шаблю, яка допомогла нашим дівчатам здобути омріяну перемогу на Олімпійських Іграх в Парижі! Золото для України ця шабля вже принесла, тепер принесе допомогу Силам Оборони! Всі виручені з аукціону кошти підуть на закупівлю автоматизованих турелей «ШаБля» для Війська. 15 серпня о 19:00 на моїх сторінках у Facebook та YouTube відбудеться пряма трансляція аукціону. Контакти для участі в аукціоні: [email protected] +380 95 427 30 47 (Telegram, Whatsapp) Перетворимо шаблю чемпіонки на «ШаБлі» для піхоти! Але це ще не все! Ми створюємо банку, де за донат від 200 гривень і кратно ви станете учасниками розіграшу прапора з автографом Олі Харлан. А за найбільший донат на банку передбачена опція «Кава з Ольгою Харлан». Банка для участі в розіграші прапору та кави з Олею: Долучайтесь до аукціону і до розіграшу! І дякую особисто Олі за такі цінні артефакти та за її час!

Serhiy Prytula

125,850 görüntüleme • 2 yıl önce

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!
3:43

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!

Serhiy Prytula

28,396 görüntüleme • 4 ay önce

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.
6:57

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Петро Порошенко

54,946 görüntüleme • 1 yıl önce

Після кількох місяців боротьби і дискусій — Верховна Рада нарешті підтримала мій законопроект про спрощення процедури отримання УБД! Кожного разу, перебуваючи на фронті, ми обговорювали цю тему з воїнами. Який порядок існує зараз? Боєць має пройти всі кола бюрократичного пекла. Подання від всього командування — від комбата до комбрига, безліч паперів, комісія і знову папери...Просто щоб підтвердити — воїн бере участь в бойових діях і захищає Україну. На робочій групі я запропонував кардинально інше рішення. Автоматично, без бюрократичної процедури, за поданням командира бригади, на основі бойового розпорядження, ми створюємо списки. Уявіть собі, 850 тисяч українських військовослужбовців мають на це право. Не треба стояти в черзі за папірцями, достатньо QR-коду. Діти військовослужбовців зможуть скористатися пільгами при вступі до вищих навчальних закладів. Питання по комунальним тарифам та іншим пільгам будуть вирішуватися автоматично. І от сьогодні — нарешті — прийнято в першому читанні законопроєкти, що спрощують процедуру отримання статусу учасника бойових дій. У тому числі й наш законопроєкт №9681, який Європейська Солідарність подала ще кілька місяців тому. Це є приклад єдності і відповідальності Парламенту: ми знаходимо аргументи, механізми і робимо все для того, щоб прискорити і вирішити питання наших воїнів.
1:52

Після кількох місяців боротьби і дискусій — Верховна Рада нарешті підтримала мій законопроект про спрощення процедури отримання УБД! Кожного разу, перебуваючи на фронті, ми обговорювали цю тему з воїнами. Який порядок існує зараз? Боєць має пройти всі кола бюрократичного пекла. Подання від всього командування — від комбата до комбрига, безліч паперів, комісія і знову папери...Просто щоб підтвердити — воїн бере участь в бойових діях і захищає Україну. На робочій групі я запропонував кардинально інше рішення. Автоматично, без бюрократичної процедури, за поданням командира бригади, на основі бойового розпорядження, ми створюємо списки. Уявіть собі, 850 тисяч українських військовослужбовців мають на це право. Не треба стояти в черзі за папірцями, достатньо QR-коду. Діти військовослужбовців зможуть скористатися пільгами при вступі до вищих навчальних закладів. Питання по комунальним тарифам та іншим пільгам будуть вирішуватися автоматично. І от сьогодні — нарешті — прийнято в першому читанні законопроєкти, що спрощують процедуру отримання статусу учасника бойових дій. У тому числі й наш законопроєкт №9681, який Європейська Солідарність подала ще кілька місяців тому. Це є приклад єдності і відповідальності Парламенту: ми знаходимо аргументи, механізми і робимо все для того, щоб прискорити і вирішити питання наших воїнів.

Петро Порошенко

24,246 görüntüleme • 2 yıl önce

Мене вчергове не перестає дивувати українська влада. Що ми почули зараз? 12-го числа нібито було засідання РНБО. Нібито щось розглядали. Документів, що саме — немає: їх не існує в природі. 12-го нібито його підписали, а о 21:00 президент виходить в ефір і перераховує санкції. І тепер головне. 13-го зранку НБУ, посилаючись на «нормативний документ» — указ президента, який начебто вже набрав чинності, блокує мої кредитні картки та розрахункові рахунки. А самого указу — досі немає. Їм байдуже, що саме підписав Зеленський, байдуже, що є на сайті. Що це означає? Що все, що є на сайті президента, — маячня? Далі — ще серйозніше. Указ, поданий на підпис Зеленському для введення в дію санкцій, в останній версії датований 12-м числом. Питання до Офісу Зеленського: як він міг підписати вашу паперову, сумнозвісну версію, коли його в Києві не було. 12-го він виїхав, 13-го зранку був у Хмельницькому, далі — за кордоном? Факсиміле на указах не ставляться. Делегувати право підпису неможливо. Вносити зміни після засідання РНБО — незаконно й є фальсифікацією. Ви присвоїли собі право міняти указ, а через три дні опублікували інший — з іншими даними, іншими персональними даними, іншими санкціями та іншим терміном. І досі відмовляєтеся це пояснити. Якщо президент підписав — жодних «уточнених версій» бути не може. Станом на зараз на сайті президента два тексти указу: один — той, що підписаний, інший — перероблений. А нам кажуть: «Нам байдуже, що на сайті президента, вам потрібен папірчик з «Урядового кур’єра»». Другий указ — незаконний. Це основний доказ у суді. Те, що ви сфабрикували і сфальсифікували, — це порушення закону. І вже цього достатньо для негайного скасування указу — не лише тому, що він необґрунтований і без підстав, а тому, що внесення змін до підписаного указу — поза законом. Замість пояснити, як одночасно на сайті президента можуть існувати два укази й яким алгоритмом ви присвоїли собі право вносити зміни в указ президента, ви поводитеся так, ніби саме ви — президент. Може, насправді вам не потрібні ані засідання РНБО, ані підпис Зеленського, щоб запроваджувати санкції? Будете вкладати уточнюючі папірці в «Урядовому кур’єрі»? Тут це не пройшло. У нас є офіційна відповідь з боку «Урядового кур’єра» народному депутату, яка спростовує вашу версію. Припиніть брехати. Зайдіть на сайт президента, переконайтеся в наявності двох указів і принесіть вибачення. Це — єдиний гідний вихід для вас.
5:12

Мене вчергове не перестає дивувати українська влада. Що ми почули зараз? 12-го числа нібито було засідання РНБО. Нібито щось розглядали. Документів, що саме — немає: їх не існує в природі. 12-го нібито його підписали, а о 21:00 президент виходить в ефір і перераховує санкції. І тепер головне. 13-го зранку НБУ, посилаючись на «нормативний документ» — указ президента, який начебто вже набрав чинності, блокує мої кредитні картки та розрахункові рахунки. А самого указу — досі немає. Їм байдуже, що саме підписав Зеленський, байдуже, що є на сайті. Що це означає? Що все, що є на сайті президента, — маячня? Далі — ще серйозніше. Указ, поданий на підпис Зеленському для введення в дію санкцій, в останній версії датований 12-м числом. Питання до Офісу Зеленського: як він міг підписати вашу паперову, сумнозвісну версію, коли його в Києві не було. 12-го він виїхав, 13-го зранку був у Хмельницькому, далі — за кордоном? Факсиміле на указах не ставляться. Делегувати право підпису неможливо. Вносити зміни після засідання РНБО — незаконно й є фальсифікацією. Ви присвоїли собі право міняти указ, а через три дні опублікували інший — з іншими даними, іншими персональними даними, іншими санкціями та іншим терміном. І досі відмовляєтеся це пояснити. Якщо президент підписав — жодних «уточнених версій» бути не може. Станом на зараз на сайті президента два тексти указу: один — той, що підписаний, інший — перероблений. А нам кажуть: «Нам байдуже, що на сайті президента, вам потрібен папірчик з «Урядового кур’єра»». Другий указ — незаконний. Це основний доказ у суді. Те, що ви сфабрикували і сфальсифікували, — це порушення закону. І вже цього достатньо для негайного скасування указу — не лише тому, що він необґрунтований і без підстав, а тому, що внесення змін до підписаного указу — поза законом. Замість пояснити, як одночасно на сайті президента можуть існувати два укази й яким алгоритмом ви присвоїли собі право вносити зміни в указ президента, ви поводитеся так, ніби саме ви — президент. Може, насправді вам не потрібні ані засідання РНБО, ані підпис Зеленського, щоб запроваджувати санкції? Будете вкладати уточнюючі папірці в «Урядовому кур’єрі»? Тут це не пройшло. У нас є офіційна відповідь з боку «Урядового кур’єра» народному депутату, яка спростовує вашу версію. Припиніть брехати. Зайдіть на сайт президента, переконайтеся в наявності двох указів і принесіть вибачення. Це — єдиний гідний вихід для вас.

Петро Порошенко

28,797 görüntüleme • 11 ay önce

Бюджет — це стратегія розвитку держави, реалізація та імплементація програми дій уряду, що обрахована в цифрах. Що ви маєте намір розвивати, коли уряд уже декілька років не подає до органу, якому він підконтрольний і підзвітний, програму дій? У позиціях поточного року уряд обдурив парламент і не врахував 500 мільярдів гривень на оборону. Бо вони думали, що війна закінчиться в серпні. Бюджет в умовах воєнного стану — це питання війни і миру. Армія — це пріоритет. Представники депутатів мали б бути на засіданні Ради нацбезпеки й оборони, що стосувалося затвердження військової частини державного бюджету. Хто з вас щось про це чув? Безумовно, що наші партнери є нашим пріоритетом. Президент Байден має першим почути від української влади плани перемоги і плани миру. А парламент? А народ? Коли українці заслужать право знати, в який спосіб ми будемо забезпечувати перемогу і мир? Суспільство заслужило на дорослу і чесну розмову замість знеболювального «канабісу» на телемарафоні. Суспільство заслужило чесну розмову. Уявіть собі, що Данія фінансує 18 САУ «Богдана», а Україна фінансує брехливий телемарафон. Фінансує за рахунок коштів, які вона видирає в солдатів, які недоотримують премії, недоотримують FPV-дрони. Лише вчора я завіз 80 нічних «Мавіків», а держава спромоглась на 50 за цілий минулий місяць. Це неприйнятно. Ми маємо повернути цей бюджет і розглядати бюджет Оборони і Перемоги!
3:04

Бюджет — це стратегія розвитку держави, реалізація та імплементація програми дій уряду, що обрахована в цифрах. Що ви маєте намір розвивати, коли уряд уже декілька років не подає до органу, якому він підконтрольний і підзвітний, програму дій? У позиціях поточного року уряд обдурив парламент і не врахував 500 мільярдів гривень на оборону. Бо вони думали, що війна закінчиться в серпні. Бюджет в умовах воєнного стану — це питання війни і миру. Армія — це пріоритет. Представники депутатів мали б бути на засіданні Ради нацбезпеки й оборони, що стосувалося затвердження військової частини державного бюджету. Хто з вас щось про це чув? Безумовно, що наші партнери є нашим пріоритетом. Президент Байден має першим почути від української влади плани перемоги і плани миру. А парламент? А народ? Коли українці заслужать право знати, в який спосіб ми будемо забезпечувати перемогу і мир? Суспільство заслужило на дорослу і чесну розмову замість знеболювального «канабісу» на телемарафоні. Суспільство заслужило чесну розмову. Уявіть собі, що Данія фінансує 18 САУ «Богдана», а Україна фінансує брехливий телемарафон. Фінансує за рахунок коштів, які вона видирає в солдатів, які недоотримують премії, недоотримують FPV-дрони. Лише вчора я завіз 80 нічних «Мавіків», а держава спромоглась на 50 за цілий минулий місяць. Це неприйнятно. Ми маємо повернути цей бюджет і розглядати бюджет Оборони і Перемоги!

Петро Порошенко

28,149 görüntüleme • 1 yıl önce

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 görüntüleme • 4 ay önce

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!
1:09

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!

Симороз Олег Олександрович

384,528 görüntüleme • 3 yıl önce

Сьогодні великий історичний день. Дивні діла твої, Господи... Бо влада методично та послідовно блокувала протягом 5 років ухвалення закону про заборону рпц в Україні. Які тільки нісенітниці ми з вами не слухали: і те, що це «технологія Порошенка» щодо розколу суспільства, і телеграм-канали Банкової доповідали, що перепоною є Вашингтон, «який категорично проти цього». Це фейк, який придуманий в москві. І от нарешті — чудодійне зцілення. Ви не уявляєте, наскільки я тішуся, що сьогодні весь зал об’єднано голосує закон про заборону п’ятої колони в Україні. Це перемога всього українського народу, перемога української держави. І врешті-решт, перемога здорового глузду. Армія, мова, віра стали зараз загальнонаціональною ідеєю. Я дякую всім політичним силам та кожному народному депутату, який натиснув кнопку за цей закон. Це питання не церковне, а державотворче. Це питання національної безпеки, бо Кіріл як генерал фсб постійно та щоденно атакує Україну та молиться за знищення нашої держави. Страшно навіть уявити собі, що зараз було б, якби у 2018—2019 роках наші зусилля зі створення православної церкви України й отримання Томосу не увінчалися успіхом. Сьогоднішній день — це не день розколу, а день єднання всього українського народу, і ми нарешті забороняємо рпц юридично. Хоча Вселенський Патріархат ще у 2018 році визнав цю структуру неканонічною. Тепер її місцева структура має 9 місяців для того, щоб визначитись: або вона йде до єдиної православної церкви України, або до ростова та москви. Ми протягуємо руку православним вірянам та патріотичним священникам — на вас чекають у канонічній православній церкві. Сьогодні крок до єднання, який дуже важливий до утвердження національної незалежності.
3:07

Сьогодні великий історичний день. Дивні діла твої, Господи... Бо влада методично та послідовно блокувала протягом 5 років ухвалення закону про заборону рпц в Україні. Які тільки нісенітниці ми з вами не слухали: і те, що це «технологія Порошенка» щодо розколу суспільства, і телеграм-канали Банкової доповідали, що перепоною є Вашингтон, «який категорично проти цього». Це фейк, який придуманий в москві. І от нарешті — чудодійне зцілення. Ви не уявляєте, наскільки я тішуся, що сьогодні весь зал об’єднано голосує закон про заборону п’ятої колони в Україні. Це перемога всього українського народу, перемога української держави. І врешті-решт, перемога здорового глузду. Армія, мова, віра стали зараз загальнонаціональною ідеєю. Я дякую всім політичним силам та кожному народному депутату, який натиснув кнопку за цей закон. Це питання не церковне, а державотворче. Це питання національної безпеки, бо Кіріл як генерал фсб постійно та щоденно атакує Україну та молиться за знищення нашої держави. Страшно навіть уявити собі, що зараз було б, якби у 2018—2019 роках наші зусилля зі створення православної церкви України й отримання Томосу не увінчалися успіхом. Сьогоднішній день — це не день розколу, а день єднання всього українського народу, і ми нарешті забороняємо рпц юридично. Хоча Вселенський Патріархат ще у 2018 році визнав цю структуру неканонічною. Тепер її місцева структура має 9 місяців для того, щоб визначитись: або вона йде до єдиної православної церкви України, або до ростова та москви. Ми протягуємо руку православним вірянам та патріотичним священникам — на вас чекають у канонічній православній церкві. Сьогодні крок до єднання, який дуже важливий до утвердження національної незалежності.

Петро Порошенко

29,139 görüntüleme • 2 yıl önce

Даю трохи неприємного контенту. Увага, на відео рядова закупка російських волонтерів, далеко не рівня Притули чи Стерненко. Вся ця «допомога» їде російським військам, аби активно працювати по нашим. Знаю, що вся моя стрічка донатить і зацікавлена в тому, щоб підтримувати військо. Але, для тих, хто не може зробити репост, поставити лайк, чи вважає, що донатити це справа лохів, чи якимось чином втомились від війни, хочу вам нагадати, що в нас триває війна за виживання. Не за статус чи збагачення, не за окупацію і пригноблення інших народів, а власне за нашу з вами свободу. Так, ви будете праві, якщо піднімете питання забезпечення військ, але поки що, ви не там. Тобто не у війську чи не при владі, аби мати можливість забезпечувати, донатьте. Так, я лишу власні реквізити. Але наполягатиму ще й на тому, аби ви підтримували збори своїх перевірених волонтерів і донатили до прикладу Стерненку на дрони. Як це роблю і я з кожної зарплатні в театрі. Також, якщо ви хочете допомогти особисто, напишіть мені, ви можете самі взяти запит і купити все по списку. Передайте самі допомогу, мені ваші кошти не треба. Я це роблю для військових. Або написати своєму близькому на фронті і забезпечити їх самостійно. Зараз дуже важко на всіх ділянках фронту і тільки від нас залежить (ми бачимо як нам спішать допомагати інші країни), вистоїмо ми чи ні, про перемогу говорити ще не пізно, але й поки не варто. 5375411216666037 PayPal:anastasia8pustovit@gmail.com
1:43

Даю трохи неприємного контенту. Увага, на відео рядова закупка російських волонтерів, далеко не рівня Притули чи Стерненко. Вся ця «допомога» їде російським військам, аби активно працювати по нашим. Знаю, що вся моя стрічка донатить і зацікавлена в тому, щоб підтримувати військо. Але, для тих, хто не може зробити репост, поставити лайк, чи вважає, що донатити це справа лохів, чи якимось чином втомились від війни, хочу вам нагадати, що в нас триває війна за виживання. Не за статус чи збагачення, не за окупацію і пригноблення інших народів, а власне за нашу з вами свободу. Так, ви будете праві, якщо піднімете питання забезпечення військ, але поки що, ви не там. Тобто не у війську чи не при владі, аби мати можливість забезпечувати, донатьте. Так, я лишу власні реквізити. Але наполягатиму ще й на тому, аби ви підтримували збори своїх перевірених волонтерів і донатили до прикладу Стерненку на дрони. Як це роблю і я з кожної зарплатні в театрі. Також, якщо ви хочете допомогти особисто, напишіть мені, ви можете самі взяти запит і купити все по списку. Передайте самі допомогу, мені ваші кошти не треба. Я це роблю для військових. Або написати своєму близькому на фронті і забезпечити їх самостійно. Зараз дуже важко на всіх ділянках фронту і тільки від нас залежить (ми бачимо як нам спішать допомагати інші країни), вистоїмо ми чи ні, про перемогу говорити ще не пізно, але й поки не варто. 5375411216666037 PayPal:[email protected]

Анастасія Пустовіт

186,468 görüntüleme • 2 yıl önce

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це
2:57

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це

Останній Капіталіст

33,671 görüntüleme • 5 gün önce

Дорогі брати і сестри! Від тисячолітніх святинь Києва – наших кафедральних соборів Святої Софії, Володимирського патріаршого та Михайлівського Золотоверхого, від української Печерської Лаври щиросердечно вітаю вас з Великоднем. Воскресіння Христове – не символ і не легенда, але істина та реальність, яка ввійшла в людську історію і змінила її назавжди. Світло Христове, світло життя не просто колись, у давній час, засяяло через воскресіння Спасителя – через нашу віру в Христа воскреслого воно і нині стає для нас зброєю в боротьбі з темрявою віку цього. Сьогодні наш народ переживає тяжкий час війни. Але навіть у цих обставинах не згасає те, що становить основу людського життя – віра, надія і любов. Саме в цьому полягає глибинний сенс Пасхи: свідчити про те, що навіть після найтяжчих випробувань можливе відродження, а серце людини, яке не втрачає любові, стає місцем, де зростає оновлене безсмертне життя. Добрі побажання та слова надії на перемогу світла і правди нехай долинуть нині до всіх дітей України, де б ви зараз не були, і найперше – до наших героїв-захисників. Бажаю, щоби світле свято Христового Воскресіння збагачувало життя кожного своїм духовним сенсом, а Господь зміцнював усіх нас, дарував сили і мудрість для примноження добрих справ. Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. Тож наповнимось цим світлом, нехай воно буде нам зброєю проти зла, яке неодмінно зазнає поразки та осудження, бо воістину ХРИСТОС ВОСКРЕС!
1:54

Дорогі брати і сестри! Від тисячолітніх святинь Києва – наших кафедральних соборів Святої Софії, Володимирського патріаршого та Михайлівського Золотоверхого, від української Печерської Лаври щиросердечно вітаю вас з Великоднем. Воскресіння Христове – не символ і не легенда, але істина та реальність, яка ввійшла в людську історію і змінила її назавжди. Світло Христове, світло життя не просто колись, у давній час, засяяло через воскресіння Спасителя – через нашу віру в Христа воскреслого воно і нині стає для нас зброєю в боротьбі з темрявою віку цього. Сьогодні наш народ переживає тяжкий час війни. Але навіть у цих обставинах не згасає те, що становить основу людського життя – віра, надія і любов. Саме в цьому полягає глибинний сенс Пасхи: свідчити про те, що навіть після найтяжчих випробувань можливе відродження, а серце людини, яке не втрачає любові, стає місцем, де зростає оновлене безсмертне життя. Добрі побажання та слова надії на перемогу світла і правди нехай долинуть нині до всіх дітей України, де б ви зараз не були, і найперше – до наших героїв-захисників. Бажаю, щоби світле свято Христового Воскресіння збагачувало життя кожного своїм духовним сенсом, а Господь зміцнював усіх нас, дарував сили і мудрість для примноження добрих справ. Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. Тож наповнимось цим світлом, нехай воно буде нам зброєю проти зла, яке неодмінно зазнає поразки та осудження, бо воістину ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Митрополит Епіфаній

13,113 görüntüleme • 4 ay önce

❗Друзі, прошу максимального розголосу! Бійця, що на фото вже нема. Він помер. Йшов на поправку. Але потрапив у лікарню БСП у Києві. І помер. І це вже не перша смерть. Системно помирають бійці у центральній лікарні країни . Системно від бездіяльності лікарів клініки БСП. Двічі ми робили сюжети на моєму ютьюбі про смерть бійців. Про ставлення до бійців. Про неготовність клініки до відключень світла. Взимку взагалі там був треш. Нема генераторів. Нема живлення. Нема операцій. Нема життя. Керівництву лікарні ймовірно похуй. Хочеться спитати головного лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Віктора Дороша, Ви як спите, блять? Ви як спите? Совість є? Ця пісня довга. Системно патронажна штурмових підрозділів пише мені про те, що лікарня немає ліків. Системно родичі бійців пишуть мені, що лікарі не підходять до пацієнтів, а якщо підходять то нехтують скаргами. Після чого бійці системно помирають. Системно я пишу меру. Він дзвонить керівництву лікарні. Ті, зозульки лицемірні, одразу йдуть на зустріч і кажуть шо все під контролем, боєць отримує всю необхідну допомогу. І наступного дня все по новій. Минулого місяця боєць штурмового підрозділу витікав після поранення. Коли я побачила фото бійця в калюжі крові на подушці, якого ніхто не оглянув і негайно не перевіз в операційну, я офігіла. Знаєте чому? Зробили перевʼязку у пʼятницю і пішли до дому. Вихідний. Не до бійців. 9 червня в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» помер поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ Сергій Кузнєцов. Він мав досить класичне осколкове поранення ніг, живота та спини. Був стабільним та при свідомості. Ми звертали увагу керівництва закладу на те, що йому підібрали неправильні знеболювальні і йому потрібна нормальна фахова допомога в реанімації. Його мама витратила більше 30 тис. грн тільки на знеболюючі препарати. Час йшов, раною на спині ніхто не займався, вона стала агресивною з високою температурою, але і тоді адекватних заходів вжито не було. Воїн помер. У центрі Києва. Після того як йшов на поправку. Понад 80 Служб супроводу Сил оборони України звернулися до Командування Медичних сил ЗСУ із вимогою припинити направляти поранених військовослужбовців до цього закладу. Це безпрецедентний випадок за весь час повномасштабної війни — особливо з огляду на те, що йдеться про один із найбільш забезпечених медичних закладів країни. Причиною стало саме порушення прав поранених військовослужбовців та неналежне лікування. Результату НУЛЬ. ‼️Це ультиматум, то ж ми вимагаємо. Якшо не буде звільнений лікар і директор КНП "Київська Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги" ЛШМД, БСП і не буде проведене розслідування смерті бійця та ваших бійців, ми виходимо на акції протесту. І будемо стояти доти, доки не настануть зміни.
2:00

❗Друзі, прошу максимального розголосу! Бійця, що на фото вже нема. Він помер. Йшов на поправку. Але потрапив у лікарню БСП у Києві. І помер. І це вже не перша смерть. Системно помирають бійці у центральній лікарні країни . Системно від бездіяльності лікарів клініки БСП. Двічі ми робили сюжети на моєму ютьюбі про смерть бійців. Про ставлення до бійців. Про неготовність клініки до відключень світла. Взимку взагалі там був треш. Нема генераторів. Нема живлення. Нема операцій. Нема життя. Керівництву лікарні ймовірно похуй. Хочеться спитати головного лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Віктора Дороша, Ви як спите, блять? Ви як спите? Совість є? Ця пісня довга. Системно патронажна штурмових підрозділів пише мені про те, що лікарня немає ліків. Системно родичі бійців пишуть мені, що лікарі не підходять до пацієнтів, а якщо підходять то нехтують скаргами. Після чого бійці системно помирають. Системно я пишу меру. Він дзвонить керівництву лікарні. Ті, зозульки лицемірні, одразу йдуть на зустріч і кажуть шо все під контролем, боєць отримує всю необхідну допомогу. І наступного дня все по новій. Минулого місяця боєць штурмового підрозділу витікав після поранення. Коли я побачила фото бійця в калюжі крові на подушці, якого ніхто не оглянув і негайно не перевіз в операційну, я офігіла. Знаєте чому? Зробили перевʼязку у пʼятницю і пішли до дому. Вихідний. Не до бійців. 9 червня в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» помер поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ Сергій Кузнєцов. Він мав досить класичне осколкове поранення ніг, живота та спини. Був стабільним та при свідомості. Ми звертали увагу керівництва закладу на те, що йому підібрали неправильні знеболювальні і йому потрібна нормальна фахова допомога в реанімації. Його мама витратила більше 30 тис. грн тільки на знеболюючі препарати. Час йшов, раною на спині ніхто не займався, вона стала агресивною з високою температурою, але і тоді адекватних заходів вжито не було. Воїн помер. У центрі Києва. Після того як йшов на поправку. Понад 80 Служб супроводу Сил оборони України звернулися до Командування Медичних сил ЗСУ із вимогою припинити направляти поранених військовослужбовців до цього закладу. Це безпрецедентний випадок за весь час повномасштабної війни — особливо з огляду на те, що йдеться про один із найбільш забезпечених медичних закладів країни. Причиною стало саме порушення прав поранених військовослужбовців та неналежне лікування. Результату НУЛЬ. ‼️Це ультиматум, то ж ми вимагаємо. Якшо не буде звільнений лікар і директор КНП "Київська Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги" ЛШМД, БСП і не буде проведене розслідування смерті бійця та ваших бійців, ми виходимо на акції протесту. І будемо стояти доти, доки не настануть зміни.

Yanina Sokolova

39,515 görüntüleme • 2 ay önce

Репортер: Днями ви сказали, що не впевнені, чи варто надавати Україні зенітно-ракетні комплекси Патріот, які обговорювалися Ви хочете побачити більше дій від Зеленського, перш ніж підете на такий крок? Трамп: Що ж, це великий крок. Послухайте, у нас найкраща зброя у світі. У нас найкращі дрони у світі, люди цього не знають. У нас найкраще озброєння у світі У випадку з президентом Зеленським, він хотів би отримати Патріоти, вони хотіли б отримати Томагавки, які, знаєте, є смертоносними: одні наступальні, інші оборонні Але коли ви даєте комусь ракети... здається, було випущено п'ять ракет, вони летіли зі швидкістю 8600 миль на годину. Подумайте про це – 8600 Ось машина: якщо ви їдете 60, це вже трохи швидко, якщо 100... а тут 8600 миль на годину, і це були великі ракети Їх випустили по Йорданії, і наші хлопці були там. Бінг, бінг, бінг-бінг-бінг, бінг, бінг, бінг-бінг-бінг. Добре? Я не хочу бути Байденом. Мені треба бути дуже обережним Це був би чудовий звуковий фрагмент для новин: було п'ять ракет, і ми збили всі п'ять ще до того, як вони наблизилися. Ніхто інший не має такої спроможності. Ця зброя неймовірна І ми повинні бути дуже обережними, дозволяючи комусь їх будувати. Знаєте, це дуже важливо. Зараз ми будуємо багато заводів, щоб виготовляти ці та інші ракети Ракета Томагавк – це просто щось, ніхто ніколи не бачив нічого подібного. Треба бути дуже розважливим, треба бути дуже обережним На даний момент ми на це не погодилися. Ми обговорюємо це, але таку технологію важко віддавати Я не думаю, що це коли-небудь станеться, бо ті люди, яким ви даєте цю технологію, можуть колись повернутися проти вас. Знаєте, це можливо. Подивіться на історію воєн – таке траплялося кілька разів за ці роки
2:03

Репортер: Днями ви сказали, що не впевнені, чи варто надавати Україні зенітно-ракетні комплекси Патріот, які обговорювалися Ви хочете побачити більше дій від Зеленського, перш ніж підете на такий крок? Трамп: Що ж, це великий крок. Послухайте, у нас найкраща зброя у світі. У нас найкращі дрони у світі, люди цього не знають. У нас найкраще озброєння у світі У випадку з президентом Зеленським, він хотів би отримати Патріоти, вони хотіли б отримати Томагавки, які, знаєте, є смертоносними: одні наступальні, інші оборонні Але коли ви даєте комусь ракети... здається, було випущено п'ять ракет, вони летіли зі швидкістю 8600 миль на годину. Подумайте про це – 8600 Ось машина: якщо ви їдете 60, це вже трохи швидко, якщо 100... а тут 8600 миль на годину, і це були великі ракети Їх випустили по Йорданії, і наші хлопці були там. Бінг, бінг, бінг-бінг-бінг, бінг, бінг, бінг-бінг-бінг. Добре? Я не хочу бути Байденом. Мені треба бути дуже обережним Це був би чудовий звуковий фрагмент для новин: було п'ять ракет, і ми збили всі п'ять ще до того, як вони наблизилися. Ніхто інший не має такої спроможності. Ця зброя неймовірна І ми повинні бути дуже обережними, дозволяючи комусь їх будувати. Знаєте, це дуже важливо. Зараз ми будуємо багато заводів, щоб виготовляти ці та інші ракети Ракета Томагавк – це просто щось, ніхто ніколи не бачив нічого подібного. Треба бути дуже розважливим, треба бути дуже обережним На даний момент ми на це не погодилися. Ми обговорюємо це, але таку технологію важко віддавати Я не думаю, що це коли-небудь станеться, бо ті люди, яким ви даєте цю технологію, можуть колись повернутися проти вас. Знаєте, це можливо. Подивіться на історію воєн – таке траплялося кілька разів за ці роки

Останній Капіталіст

34,190 görüntüleme • 1 ay önce

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо
2:31

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо

Останній Капіталіст

23,504 görüntüleme • 2 ay önce